Де позиція МЕРТ?

Потенційними напрямами співпраці України та Європейського союзу, що обговорювалися  на початку березня в рамках промислового діалогу в Брюсселі, є,  як зауважує прес-служба Мінекономрозвитку, поглиблене цільове регуляторне зближення з фокусом на участь у європейських ланцюгах створення доданої вартості. Це також промисловий аутсорсинг, активне залучення України до програм Horizon 2020 та COSME, обмін новітніми технологіями.

Нагадаємо, українська делегація на чолі з першим віце-прем'єр-міністром - міністром економрозвитку і торгівлі Степаном Кубівим і  заступником голови МЕРТ - торговельним представником України Наталією Микольською взяла участь у діалозі високого рівня УКРАЇНА-ЄС щодо горизонтальних питань і окремих секторів промисловості, що проходив у Брюсселі.

«Інтеграція України в європейський простір  означає зближення в багатьох сферах і галузях, – цитує Кубіва прес-служба. – Сьогодні на порядку денному – промисловість. Україні важливо стати частиною великої промислової родини ЄС, щоб продовжити трансформацію економіки з сировинної у високотехнологічну інноваційну індустріальну модель». Завдяки створенню спільного виробничого простору з Євросоюзом, як вважає Микольська, українські компанії можуть стати частиною європейських і навіть пан-європейських виробничих ланцюгів доданої вартості. На думку чиновника, сьогодні ЄС є головним торговельним партнером України, торгівля з яким зростає.

І справді, за даними МЕРТ, українська легка промисловість експортує до ЄС понад 84% своєї продукції, машинобудівна – майже 50%, виробники інших промислових товарів – близько 48%. У січні-вересні 2016 року в порівнянні з тим же періодом 2015 року експорт товарів з України до ЄС виріс на 4,4% – до $9,8 мільярда. При цьому частка машинобудування склала 16,1%, легкої промисловості – 6,2%. Імпорт товарів із ЄС виріс на 7,3% – до $12,1 мільярда, а частка продукції машинобудування склала 31,8%, легкої – 4,6%.

Голова парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва і заступник з економічної політики лідера РПЛ Віктор Галасюк  у коментарі «Дню» запевнив, що він вітає початок промислового діалогу між Україною та Євросоюзом. Разом із тим, за його словами, «реальні справи і реальна політика економічного блоку уряду дуже відрізняються від заяв керівництва МЕРТ». У Галасюка до цього міністерства безліч запитань.

«Де позиція МЕРТ щодо необґрунтованого встановлення НКРЕКУ питомої вартості нестандартного приєднання до електромереж на 2017 рік, що вдарило по промисловості, будівництву, «зеленій» енергетиці, малому та середньому бізнесу, регіональному розвитку?» «Де державницька позиція МЕРТ щодо спроб «Укрзалізниці» підвищити на 25% тарифи на залізничні вантажні перевезення, що призведе до послаблення конкурентних позицій українських металургів і аграріїв на міжнародній арені?»

«Де реальні кроки МЕРТ щодо швидкого створення експортно-кредитного агентства для дієвої підтримки вітчизняних виробників промислових товарів через страхування, гарантування експортних контрактів і здешевлення кредитування експорту?» «Де державницька позиція МЕРТ відносно збереження мораторію на експорт лісу-кругляка та криміналізації законодавства про контрабанду лісу замість кулуарних спроб відміни мораторію та гри в піддавки із зарубіжними партнерами?» – ставить не риторичні запитання народний депутат.

Він наголошує, що промисловий діалог із ЄС, безумовно, необхідний. Але перш за все країні потрібна адекватна внутрішня промислова й економічна політика уряду. За його переконанням, теперішня економічна політика влади не відповідає викликам часу й інтересам української промисловості. Лише за останні три роки товарний експорт з України зменшився на $18 мільярдів. При цьому частка сировини в експорті постійно зростає.

Голова парламентського комітету також нагадує про високі тарифні бар'єри, встановлені в рамках Угоди про асоціацію з ЄС за низкою товарних позицій. А розмір квот з боку ЄС складає лише близько 1% виробництва відповідної продукції в Україні. «Упевнений, що уряду необхідно концентруватися на поетапному перегляді квот», – наголошує Галасюк.

Разом із тим, у нього є і конкретні пропозиції, які дозволяють перейти до промислового розвитку та нарощування доданої вартості. У розмові з «Днем» народний депутат відстоював думку про заміну депозитних сертифікатів, що випускаються Нацбанком, державними облігаціями розвитку. За його словами, за допомогою депозитних сертифікатів з економіки (станом на лютий 2017 року) вимили 47 мільярдів гривень. Ці гроші, за його словами, не працюють на економіку, вони «заморожені» Нацбанком, і до того ж ще  вимагають сплати по них надто високі відсотки. «2015 року відсоткові платежі по них склали 8,2 мільярда гривень, а 2016 року – близько 9,5 мільярда», – зауважує Галасюк, називаючи такі сертифікати «витонченою, масштабною і, на жаль, законною схемою послаблення української економіки».

На його думку, держава повинна б проводити абсолютно іншу монетарну політику. Голова комітету пропонує випустити і продати банкам державні облігації розвитку, за рахунок яких профінансувати масштабні модернізаційні проекти, які створять додатковий інвестиційний попит, нові робочі місця, генеруватимуть додаткові надходження до бюджетів. Це покаже приватним інвесторам, що держава не лише запрошує їх вкладатися в Україну, але й сама її будує.

Крім того, Галасюк вважає за можливе й економічно доцільним також випустити та продати банкам захищені державними гарантіями облігації «Укрзалізниці», «Укргазвидобування» та інших стратегічних підприємств, щоб без шокового підвищення тарифів профінансувати їхні масштабні інвестиційні програми з будівництва нових вагонів, буріння нових свердловин тощо. Для купівлі цих коштовних паперів голова комітету пропонує мотивувати як банки, так і сировинних олігархів, «оскільки будівництво країни це, за його словами, не прогулянка за сонячної погоди, а велика спільна відповідальність та історична місія всіх громадян». «Ті, хто блокує модернізацію економіки України, рве виробничі ланцюжки, в яких створюється додаткова вартість, перетворюють країну на сировинну колонію і роблять її боржником, – справжні економічні вбивці, – сказав Галасюк «Дню і додав: – На жаль, вони до цього часу на посадах».