Дефіцит партнерів

В столиці Австрії завершився «Саміт із фінансування та інвестування в енергетику ЄС — Україна-2011». Обговорити головні проблеми розвитку енергетичного сектору та інвестиційні проекти до Відня завітало чимало голів банків, представників Єврокомісії та, найголовніше, міжнародних компаній, яких цікавить енергетичний сектор України. Зокрема, були керівники газопроводу «Білий потік» та «Набукко», від ефективної співпраці з якими залежить успіх енергетичного майбутнього України. Однак офіційних відповідей на важливі запитання бізнес так і не почув... Бо українські чиновники проігнорували запрошення організаторів і не приїхали на саміт.

Натомість переконувати іноземних бізнесменів, що українська енергетика та країна загалом — не «поле чудес», а європейська держава, в яку можна і потрібно вкладати кошти, довелося колишньому Послу з особливих доручень із питань енергетичної безпеки України В’ячеславу Княжницькому. «Україна має багато цікавих енергетичних проектів», — резюмував він. Модернізація «труби», спорудження терміналу з прийому скрапленого газу, будівництво енерголіній, енергозбережні проекти в сфері ЖКГ та альтернативна енергетика — короткий перелік привабливих інвестиційних об’єктів, як описував енергетичні принади України досвідчений дипломат.

У ролі наочної реклами і як приклад того, що в Україні можна успішно працювати, перед учасниками саміту виступили представники фірм, які успішно освоїли вітчизняний ринок та умови роботи на ньому. Зокрема, директор із питань міжнародних відносин ТНК-ВР (другої за величиною світової компанії з переробки нафти) Ніколас Тимощук, відповідаючи на запитання «Дня» про інвестиційні плани, заявив про намір вкласти в Україну протягом наступних десяти років мільярд доларів. А в разі підтвердження перспективності видобування в Україні конвенційних (сланцевий, метановий тощо) газів сума інвестицій вимірюватиметься десятками, а то й сотнями мільярдів доларів, додав він. Україна має дуже диверсифікований сектор енергетики: видобування нафти, газу, вугілля, магістральні трубопроводи, — все це дає багато можливостей для країни, як вважає він. Але треба правильно його використати. На думку Тимощука, інвестори сьогодні бачать позитивні зміни в цьому напрямку, наприклад, парламент уже прийняв закон про реструктуризацію НАКу, що зробить енергетичний ринок ще більш прозорим.

Як працюється в Україні та чи планує компанія збільшувати суму інвестицій в розвиток енергосектора, «День» запитав радника з питань регулювання ExxonMobil Gas&Power Акселя Шоєра (видобуток сланцевого газу). Нагадаємо, що в лютому 2011 року уряд України та США підписали меморандум про добування сланцевого газу в нашій країні. Шоєр розповів, що компанія тільки починає працювати на українському ринку, тому конкретну суму інвестицій не може назвати. «Все залежатиме від результатів дослідження, яке оцінить геологічні запаси цього газу на території України», — каже він. Реальна ж робота, за його словами, розпочнеться тільки після здобуття такої оцінки та видачі компанії ліцензії на видобування сланцевого газу. Але це тривалий процес, як каже він. Наприклад, у Польщі, де компанія пробурила перші свердловини для видобування газу тільки цього року, від отримання ліцензії до видобування пройшло чотири роки, пояснює Шоєр. «У Польщі створено дуже сприятливе інвестиційне середовище. На це сподіваємося і в Україні», — говорить він про роль держави в сприянні залученню бізнесу.

В України великі запаси традиційних та нетрадиційних видів палива, як стверджує директор відділу з питань торгівлі та транзиту Енергетичної хартії Стефан Дефілла. Тому владі варто максимально заохочувати інвесторів у цей сектор, щоб зробити з України «енергетичну мекку», вважає він. Зокрема, налагодити більш тісні інвестиційні контакти з європейським бізнесом допоможе те, що Україна приєдналася у грудні 2010 року до Енергетичного співтовариства. Оцінку пана Дефілла того, як країна виконує взяті на себе зобов’язання в рамках цього співтовариства, та коли вона отримає повноцінний ефект від здобутого членства — про це читайте в наступних номерах «Дня» в серії ексклюзивних інтерв’ю.

Про намір активно інвестувати в 2012 році в вітчизняні енергетичні об’єкти «Дню» під час інтерв’ю заявив і директор ЄБРР в Україні Андре Куусвек. Детальніше про інвестиційні плани ЄБРР читайте згодом. Нагадаємо, що за 2006—2011 рік банк інвестував у країну загалом 1,3 мільярда євро. В цьогорічній сумі інвестицій часта кредитування об’єктів в енергетичній сфері становить 40% і, за словами Куусвека, зростатиме.

«Саміт продемонстрував, що сьогодні багато інвесторів цікавиться виходом на український енергетичний ринок. Але прикро, що розповісти їм про перспективи та умови роботи з боку уряду не приїхав ніхто... На жаль, така практика повторюється від одного форуму до іншого... Тобто партнери не з’явились. Саме тому окремі виступи нагадували монологи, а питання про інвестиційний клімат та рейдерство лишалися без відповіді», — коментує «Дню» підсумки самміту директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар. На його думку, така позиція влади — яскраве свідчення того, що в енергетичному секторові відбувся негласний розподіл сфер впливу між олігархічними групами. «Відбувається фрагментація сектору за принципом — кожній групі віддано на годування певний сегмент енергетики: вугілля та енергетика — одній групі, газ та газохімія — другій, нафта — третій», — каже він. «Тому всі реформаторські процеси, які мають позитивний тренд (наприклад, реструктуризація НАК «Нафтогаз Україна» чи приватизація енергетичного сектору), під знаком запитання, — каже Гончар, — бо таким групам не потрібна конкуренція та рівноправні партнери».

Проте експерти, як українські, так і закордонні, не втрачають надію.

На думку Княжницького, розширити співпрацю з європейським бізнесом допоможе підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Він вважає, що угода — це карта економічної реформи для країни, яка відкриє нову економічну свободу для українців та стане ключовим фактором для формування нових економічних можливостей за кордоном. «Угода про зону вільної торгівлі з ЄС — це перехід до прогресу країни в цілому. Енергетична частина угоди особливо важлива з точки зору інтеграції в простір ЄС. І треба робити все, щоб робота над нею продовжувалася», — каже він.

Присутній на саміті президент Постійної групи досліджень питань співпраці з СОТ та міжнародної торгівлі Європейського комітету з економічних та соціальних питань Джонатан Піл наголосив, що між ЄС та Україною сьогодні існує напруга через справу Тимошенко. Але він упевнений, що угода про ЗВТ між Україною та ЄС «народиться».