«Дефолт». Переосмислення
Агресія РФ — це війна за людей як ресурсСуттю і змістом сучасної конкуренції в світі є боротьба за ресурси. Акценти змістилися від індустріальних моделей конкуренції за ринки на користь конкуренції за ресурси відтворення, і це не корисні копалини. Головним ресурсом інноваційної економіки виступає інтелект людини, інтелектуальний капітал корпорацій, досвід управління. Тому, агресію РФ щодо України слід фундаментально розглядати саме з точки зору боротьби за ресурси — панування над людьми України, дітьми, майбутнім. РФ потрібні люди України, які здатні «з нічого» зліпити цукерку. Ми можемо створювати, хоча не навчилися ефективно розподіляти.
Коли Янгель вів боротьбу за розміщення продуктивних сил космічної галузі, головну роль на користь України відіграли аргументи про науковий і промисловий потенціалу. У цьому контексті сьогодні для України є цивілізаційний шанс імплементації угоди про асоціацію з ЄС. Головним ресурсом є участь у програмі «Горизонт 2020», у рамках якої виділено кошти і опрацьовані механізми участі українських підприємств, університетів, дослідників у спільних і актуальних для ЄС інноваційних проектах і дослідженнях, а це — мінімум 3,088 млрд євро фінансування.
Але більш важливим є те, що економіка України, банківська і фінансова системи слабо структуровані. Це означає, що наша економіка загалом слабо розвинена, передусім інституціонально.
Відсутність сучасної системи інститутів, насамперед в економіці, не дозволяє і не передбачає формування розгалуженої системи механізмів державного регулювання.
В умовах, коли в Україні в 2014-2015 рр. виникла криза ринкових механізмів (за великим рахунком в Україні крім механізмів ринкового розподілу ресурсів та ціноутворення в недержавних секторах більше не діють ніякі ринкові механізми) і механізмів державного регулювання, залишилося тільки так зване «ручне управління», та ще й в умовах тотального браку ресурсів. Тому в комплексі заходів державної політики курс гривні це — швидше модель нових пропорцій розподілу ресурсів, продуктивності праці, споживання і нагромадження, ніж якийсь індикатор критичного становища економіки.
Інша річ, що в такій моделі розподілу доходи людей є критично слабо структуровані (зарплата та у декого ще банківський депозит), так ще й фактичний обсяг доходів — на рівні фактичного прожиткового мінімуму. Саме тому дискусія про розв’язання питання реструктуризації кредитів, зниження/підвищення курсу національної валюти має відбуватися у площині структурних реформ банківської системи, збільшення масштабів фінансової системи, зміни структури промислового виробництва і натомість побудови в Україні принаймні базових інститутів Національної інноваційної системи.