«День» на жнивах

Ось уже третій день комбайнер Віталій Сергійович не може вийти в поле, щоб продовжити жнива. Дощ зводить всю попередню роботу аграріїв нанівець». «Але нічого, встигнемо, ярої пшениці залишилося зібрати 808 га», — говорить він «Дню». «Ми весь час напоготові, кожну погожу днину використовуємо, — коментує слова механізатора виконавчий директор з рослинництва асоціації «Нива Переяславщини» Станіслав Кошіль. — бо основні культури (пшеницю, ячмінь, ріпак) потрібно зібрати за 2—3 тижні. Королеву полів — кукурудзу — наразі не чіпаємо, залишаємо на кінець серпня».

Київський регіон вибрано для репортажу не випадково. Висока культура землеробства поєднується тут із різними формами ведення агробізнесу — від дрібних фермерських господарств до найбільших агрохолдингів. І всі вони націлені на високий урожай. Глава облдержадміністрації Київщини Анатолій Присяжнюк, поділився з «Днем» свіжими даними: середня врожайність ранніх зернових сягає 42 центнерів з гектара (на чотири центнери більше, ніж торік). А всього в області розраховують зібрати 3,5 мільйона тонн, — повідомив губернатор. В цілому ж в Україні вже намолотили 23,47 млн. тонн зернових і зернобобових при середній урожайності 28,6 ц з 1 га.

Але аграрії, як завжди, скромно говорять про свої рекорди. «Очікування щодо врожаю виправдовуються, все йде нормально, але єдине, що сьогодні немає прийнятних цін. Ми чекаємо великих цін на зерно», — сказав «Дню» Герой України, голова асоціації «Нива Переяславщини» Олександр Мостіпан. Вісті зі світових ринків та інших країн-лідерів зернового ринку не особливо радують: добрий врожай скрізь. А це означає, що конкурувати будуть ціною і виграє той, у кого собівартість продукту менша». Досвідчений аграрій запевняє, що врожай ріпаку, ячменю та кукурудзи в його господарстві буде навіть вищий, ніж озимої пшениці. Саме за рахунок цих культур аграрії планують збалансувати свої прибутки.

На які кроки назустріч селу сьогодні чекають аграрії від влади? «Щоб нам не заважали», — відповідає аграрій. Він ратує за збереження чинної системи оподаткування, — єдиного фіксованого податку. (Нагадаємо, що міністр доходів і зборів, відповідаючи нещодавно на запитання «Дня», говорив про намір переглянути систему оподаткування для АПК і про пошук компромісу з учасниками ринку). Чим це закінчиться для галузі і для держави, яка левову частку всіх доходів до бюджету отримує якраз від агросектора? В усякому разі, трудівникам села це навряд чи додасть впевненості в завтрашньому дні.

Для цього є й інші вагомі причини. Люди небагато знають про те, як проходить земельна реформа, їм незрозуміло, чи варто продавати свої наділи державному Земельному банкові. Бабуся Галя, що зустрілася нам у селі Нова Оржиця всі новації прокоментувала так: «Реформи, реформи. Толку від них! Ми жити хочемо, а не існувати!» «Дивіться, ось стоїть клуб, його відремонтував наш орендар. А де була влада? — сказала, як відрізала, жінка (представитися вона відмовилася) і продовжувала: — Схоже, влада погрузла з головою в реформах. Ну, створять вони цей банк. А де візьмуть для нього гроші? Нехай спочатку залучать, а потім подивимося. Боюся, як би це все не закінчилося тим, що заберуть за безцінь землю, додушать людей похилого віку, які залишилися в селі, а потрібно, навпаки, молодь залучати і завдяки цьому підносити село».

Президент «Української аграрної конфедерації», колишній віце-прем’єр з питань АПК Леонід Козаченко вводить «День» у суть сьогоднішніх аграрних проблем. «Такого врожаю за останніх 10 років не було, — говорить він, — Допомогла погода. Проте, існують великі проблеми з падінням цін на зерно і ризик збитків для АПК. Проти минулого року ціна впала на 25% і зараз ринок перебуває в стані спокою, хоча в цей період зазвичай ведеться активна торгівля. Зараз її немає, бо фермери хочуть отямитися від такого падіння і зрозуміти, як їм чинити далі. Дуже важливо, щоб уряд оперативно і професійно діяв для вирівнювання ціни».

На думку Козаченка, додати ціну можна, якщо переглянути логістичні витрати, які виникають на шляху до порту. Він з болем говорить про те, що при навантаженні зерна на корабель фермер отримує лише 60% від реальної вартості ранніх зернових, а від кукурудзи — 50% (решту «з’їдає» логістика і трейдери). Порівняння з Євросоюзом зовсім не на нашу користь, там фермер отримує, відповідно, 80% і 88%. «Для наведення ладу, — стверджує Козаченко, — в уряду лише 2—3 дні. — Це допоможе підняти ціни на зерно на 5% і утримати їх від подальшого падіння». І це не межа! Фахівець радить урядові розібратися з вартістю зберігання зерна на сертифікованих складах, вирішити питання повернення ПДВ при експорті зерна. «Це дозволило б на 15% підняти ціну зерна», — прогнозує він.

Мостіпан додає, що в перспективі потрібно забезпечити більш поглиблену переробку сировини всередині країни. Не просто виробляти зерно, а розвивати ще й тваринництво, і, таким чином, отримувати більше доданої вартості і прибутку для себе та країни в цілому.

Щоб уникнути падіння цін у майбутньому, додає Козаченко, також потрібно вже зараз думати про збільшення кількості елеваторних потужностей в Україні. Якщо зараз їх більш-менш вистачає, то за пару років країна зіткнеться з різким їх браком. Він також наполягає на потребі закрити, врешті-решт, питання кредитування АПК. Адже, попри всі рапорти галузевого міністерства про те, що з початку року аграрії залучили 7,3 мільярда гривень кредитів (що в 1,2 разу більше, ніж торік), селян продовжує мучити кредитний голод.      

ПРЯМА МОВА

Микола ПРИСЯЖНЮК, міністр аграрної політики та продовольства України:

— Нашим першим кроком стане зменшення затрат на логістику, які зараз становлять третину експортної ціни. Це приблизно 560 гривень на тонну. Вартість перевалки у портах в нашій державі в три рази вища, аніж у найближчих країн-конкурентів, тобто в країнах Причорноморського басейну. Ми також плануємо переглянути ставки перевалки в портах та лінійних елеваторах. Наведу приклад: наші елеватори в портах беруть за перевалку 20—22 доларів, тоді як в сусідніх країнах Причорноморського басейну ставка в середньому — 7—8 доларів... Якщо дивитися на ціну кукурудзи, то логістичні витрати займають 40% від її вартості, в фуражній та продовольчій пшениці — близько 10%. Зрозуміло, що це не припустимо. Адже всі ці витрати лягають на плечі виробника зернових. Ми багато зовнішніх ринків не можемо охопити лише через одну причину — логістичні витрати. Тому ціна експортна— не завжди конкурентна. Також будемо думати про запровадження стабільного тарифу на залізничні перевезення на цей маркетинговий рік. Все це дасть можливість сформувати стабільну ціну для сільгоспвиробника і допоможе якісному українському зерну бути більш конкурентним. Наше завдання — захистити виробників зернових і домогтися зняття перешкод. Тільки позиція надійного, сильного трейдера відкриє перед Україною нові ринки і дозволить вийти в безперечні лідери на світовому ринку. Враховуючи заходи зі зменшення логістичних витрат та підвищення закупівельної ціни зернотрейдерами, можна підняти закупівельну ціну зерна для аграріїв мінімум на 10—12%. Цього варто очікувати з наступного тижня.