Депозитний «капкан»

Економічна криза змусила добряче понервувати вкладників банків. Слідом за ними за майбутнє своїх фінансових заощаджень почали хвилюватися і вкладники кредитних спілок. Їх в Україні сьогодні налічується більше 800.

За інформацією заступника директора Департаменту нагляду за кредитними установами, начальника відділу аналізу звітності кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (далі — Держфінпослуг) Наталії Лапаєвої, частка неповернення по кредитах у спілках за одинадцять місяців 2008 року у порівнянні з десятьма місяцями того ж року збільшилося на 10%. У Держфінпослуг не виключають, що ця тенденція може мати подальший розвиток за умови, якщо відбуватиметься подальше зростання безробіття та затримки зарплат... За словами Лапаєвої, у Держфінпослуг сподіваються, що кризу переживуть усі спілки, однак, за найгіршими прогнозами, з ринку може піти до 30% кредитних спілок.

Не піддаватися панічним настроям закликають у самих спілках. Тільки-но розпочався аналіз поданої цими установами звітності, тому бити в дзвін зарано, вважає віце-президент Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ), голова правління Об’єднаної кредитної спілки НАКСУ Людмила Кравченко. Вона повідомила «Дню», що «з метою зниження ризиків кредитування сьогодні кредитні спілки зменшують обсяги монокредитів та скорочують строки їх надання».

Ситуація з надходженням нових коштів (депозитів) на рахунки спілок теж своєрідна. За даними Держфінпослуг, підсумки 10 місяців 2008 року показали, що депозитний портфель у спілок трохи зріс. Водночас, попередні результати одинадцяти місяців 2008 року свідчать, що розпочалося незначне падіння — на один процент. Лапаєва не виключає зміну цього показника після здачі всіма спілками фінансової звітності.

У НАКСУ ж розповіли про дві депозитні тенденції: «В частині регіонів продовжується відтік вкладів. Натомість, у значній частині кредитних спілок пропозиція грошових коштів з боку вкладників перевищує можливості спілок щодо їх розміщення у надійні кредити, що зумовлює призупинення прийому вкладів за ініціативою кредитних спілок»...

На думку начальника департаменту роздрібного бізнесу та дистрибуції «VAB Банка» Антона Шаперенкова, у порівнянні з банками «пережити кризу всім кредитним спілкам практично нереально». За його прогнозами, ринок покинуть так звані схемні спілки, які створювалися під певні конкретні операції. Великі ж (їх, за оцінками експерта, 10—20) залишаться, і після «очищення» ринку будуть нормально працювати. Кризовий удар для союзів був би м’якішим, якби, як і банки, вони мали додаткову страховку у вигляді державного Фонду гарантування вкладів, говорить він. Бо в разі банкрутства банку його позичальники можуть спати спокійніше: держава гарантує повернення вкладів у розмірі до 150 тисяч гривень. Кредитні ж спілки похвалитися цим не можуть, хоча спроби створити подібний фонд робилися неодноразово.

Доки держфонду немає, галузеві асоціації намагаються самостійно підстрахуватися. Так, у Всеукраїнської асоціації кредитних спілок розроблена «Програма захисту вкладів», де одним із ступенів захисту є страхування внесків. У НАКСУ працює стабілізаційний фонд (частину накопичених коштів відводяться під ризики банкрутства спілок-учасників) та пілотна «Програма компенсації втрат вкладників». Саме остання програма дозволяє вкладникам спілки-учасниці у разі чого отримати гроші. Участь у цій Програмі добровільна, а її фонд формується, в основному, за рахунок внесків кредитних спілок-учасників та з частини резервного капіталу самого НАКСУ. Зараз учасниками Програми є 43 кредитні спілки. Якщо ваша спілка входить до їх числа, то сума максимальної виплати за депозитом (у разі початку процесу виплат) становитиме не більше 25 тисяч гривень. Причому відсотки, нараховані на вклад, до цієї суми не включаються.

Якщо ж термін вашого депозиту закінчився, а кредитна спілка відмовляється повернути гроші, то у вкладника є декілька варіантів. Варіант перший — домовлятися зі спілкою, адже, по суті, ви — частковий власник цієї установи. Варіант другий — йти до суду. Скористатися останнім способом «Дню» порадили у Держфінпослуг, куди кореспондент видання звернувся з проханням пояснити алгоритм дій вкладника для отримання строкового депозиту. Невиконання кредитною спілкою зобов’язань із повернення депозиту (термін якого завершився) та відсотків по ньому відповідно до строку, визначеного депозитним договором «є предметом спору між сторонами договору та підлягає вирішенню у судовому порядку». Зі свого ж боку Держфінпослуг може тільки виписати спілці розпорядження, в якому вимагати усунути порушення. Про дієвість такого розпорядження можна здогадатися: у разі його невиконання Держфінпослуг не може застосувати до порушника жодних штрафних санкцій чи інших заходів примусу. За законом, штрафи накладаються тільки на суб’єктів підприємницької діяльності або на їх керівників, а кредитна спілка — це неприбуткова організація... Але навіть якби закон дозволив застосовувати штрафний «батіг» до кредитної спілки, користі від цього її вкладнику було б мало. Сплачені штрафи автоматично потрапляють до державного бюджету, а не на виплату депозитів. Тому Держфінпослуг радить членам кредитної спілки захищати свої майнові права, озброївшись відповідною позовною судовою заявою та гарним адвокатом. «Тільки суд має право визнати діяння кредитної спілки з неповернення грошових коштів чи виплати відсотків незаконним та зобов’язати її повернути вклад. При цьому, подаючи позовну заяву до суду, слід зазначити, що позивач просить накласти арешт на грошові кошти спілки у сумі вкладу з відсотками. У цьому разі державній виконавчій службі буде легше виконати винесене на користь громадянина рішення суду», — говориться у офіційній відповіді Держфінпослуг.

Але, за словами старшого партнера юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Романа Марченка, перш, ніж подавати заяву, слід переглянути депозитний договір: чи не було там застереження про те, що всі суперечки розглядаються третейським судом. «Якщо такого застереження немає або не було, тоді це питання вирішується загальним судом за місцем знаходження відповідача», — розповідає Марченко. Якщо було, то у третейському суді. В успіху такої справи для вкладника юрист не сумнівається. Загалом процес розгляду подібних справ триває близько двох місяців. У разі заперечень з боку кредитної спілки, справа може затягнутися на півроку. Позивач зі свого боку може претендувати на нарахування пені, якщо подібне передбачено договором. А от на компенсацію моральної шкоди не варто розраховувати. Теоретично це можливо, але практично суди не схильні задовольняти прохання про відшкодування моральної шкоди у великих розмірах...