Держава повинна викачати валюту

Майже половина господарників працює сьогодні в «тіні», нехтуючи правилами та законами. Виходить, що держава не тільки не керує економічними процесами, а й навіть не володіє повною інформацією про дiйсний стан речей у реальній економіці. Додайте до цього спотворену структуру фінансово-платіжних засобів, які знаходяться в обороті, котрі складаються на одну третину з наших рідних рублів, а на дві третини — з бартеру, замінників грошей у вигляді всякого роду векселів, що не враховуються, квазігрошей, вигаданих у регіонах, а також всіма любимих доларів.

Зрозуміло, що державою контролюється тільки потік «живих» грошей, тобто третя частина. Запитується, чи можна цією третиною вирішити соціальні завдання всього населення? Чи можна покінчити з державним боргом, не витягши з «тіні» капітали, що перевищують офіційну грошову масу?

Я глибоко переконаний, що без створення системи контролю за всіма без винятку фінансовими ресурсами мріяти про підйом економіки, про зміцнення засад федералізму та поліпшення життя громадян Росії абсолютно безглуздо. Що треба для цього зробити? Я запропонував би ряд конкретних заходів.

Всі експортні контракти на постачання стратегічних сировинних ресурсів (нафта, газ, кольорові та дорогоцінні метали, сталь), а також озброєння треба перевести на обслуговування в державний Росзовнішторгбанк. Валютні операції з експорту інших видів ресурсів і товарів можуть здійснюватися комерційними банками тільки через кореспондентські рахунки, що відкриваються ними в обов'язковому порядку в Росзовнішторгбанку. А останній повинен щодня інформувати Центральний банк, податкову службу, митний комітет і Службу державного валютного контролю про рух коштів на рахунках і коррахунках клієнтів.

Ввести обов'язковий для експортерів 100-відсотковий продаж валюти і поступово всі експортні операції перевести на розрахунки в рублях. Іноземним покупцям російських товарів надати можливість купувати рублі на біржах провідних країн світу. Це призведе до інтервенції рубля, що, у свою чергу, сприятиме його справжньому, а не символічному зміцненню.

Необхідно також вжити комплекс заходів із залучення в контрольований обіг всієї валюти, що знаходиться на руках у населення, а також схованої за кордоном. За різними оцінками, в «панчохах» знаходиться $80-120 млрд., за рубежем — $150-200 млрд. Недовір'я до уряду, до системи загалом не дозволяє залучити ці гроші у вітчизняні банки. А треба! Як добитися цього?

Дозволити всім громадянам відкрити валютні рахунки в Ощадбанку без обмеження сум, а головне — без вказівки джерел отримання валюти. Великим вкладникам (понад $100 тис.) дозволити відкривати анонімні номерні рахунки. Отримати валюту і вивезти її за рубіж можна тільки з рахунку в Ощадбанку і за його довідкою-дозволом на вивіз. Обмінні пункти повинні купувати валюту, але не продавати її. Конвертацію рублів у валюту для вивозу проводитиме тільки Ощадбанк, видаючи її з відкритих громадянами рахунків.

Щоб викачати валюту, треба буде дозволити (тимчасово) повсюдний прийом доларів при оплаті товарів і послуг (в магазинах, ресторанах, сервісних службах тощо). Але валюта повинна бути інкасована врешті- решт у Центральному банку і у жодному випадку не запущена в повторний оборот. На першому етапі підприємствам треба дозволити погасити валютними коштами борги по податках (після переходу на 100-відсотковий продаж валюти цей дозвіл відімре сам по собі).

Ніяких утисків прав громадян у цьому немає: хочеш перевести рублі у валюту, будь ласка, звертайся до Ощадбанку, хочеш поїхати за кордон з грошима — знімай долари з рахунку в Ощадбанку. Більш того, це і захист внесків з боку держави, бо Ощадбанк хоч і акціонерний, але в основному належить Центральному банку Російської Федерації. ЦБ і повинен виступати гарантом валютних внесків, що для нього зовсім не обтяжливо. Якщо допустити, що лише четверта частина валюти повернеться під контроль держави, то це становитиме $50-80 млрд.

Такі суми, запущені в банківський оборот, дозволять різко знизити відсоткові ставки по кредитах, внаслідок чого підприємства зуміють поповнити оборотні кошти, отримати асигнування на капітальні вкладення. Казна почне отримувати податки. Можна буде погасити зовнішні борги і «зробити ручкою» Міжнародному валютному фонду. Населення відчує підйом і полегшення, а отже, інші «підпільні і недовірливі» долари прийдуть працювати на благо вітчизняної економіки.

Залучити гроші й уберегти їх від інфляції допоможе і державна валютна позика. Облігації з дуже хорошим купонним прибутком на 3—5 років з фіксованою ціною у твердій валюті — цілком привабливий товар. Плюс до цього треба буде всіх покупців таких облігацій звільнити від сплати прибуткового податку на всю суму придбаних облігацій. Держава повинна стимулювати рідних інвесторів.

Я навів лише три маленькі сюжети. Комплекс антикризових заходів значно ширший. Вони повинні бути скоординовані між собою, чітко синхронізовані за часом. Паралельно з невідкладними першочерговими завданнями буде потрібно вибудувати і стратегічну програму на найближчу перспективу. І не треба сперечатися, що первинне, що вторинне. Сьогодні потрібні активні дії, бо ситуація може з політичних причин просто вийти з-під контролю.