Державні тендери – під прицілом АМКУ

Антимонопольний комітет України (АМКУ) взявся за державні тендери. Про це вчора повідомив в.о. голови АМКУ Микола Бараш.

За його словами, як і раніше у структурі виявлених Комітетом порушень домінують цінові змови — 60% всіх справ. «Серед усіх виявлених антиконкурентних дій 88% — це закупівлі. Звичайно, є й інші випадки, але  тендери, тендери  і ще раз  тендери — головне. Всього 229 звернень надійшло до центрального  апарату АМКУ від правоохоронних органів. Абсолютна більшість із них стосується  змов та проблем, пов’язаних із проведенням тендерів», — визнає  він. Комітет бореться із цим, однак  від слідкувати чи була змова перед тендером важко. Ще важче, якщо вона була усною.

Конкретної кількості відкритих тендерних справ і загальних сум по них він не назвав, хоча «День» і просив поділитися цією статистико. Натомість  Бараш навів загальну кількість рішень, прийнятих комітетом за підсумками року — 3177 справ на загальну суму штрафів та стягнень 722,2 мільйона гривень.

Факти ж  тендерної змови при держзакупівлях  він  проілюстрував на двох прикладах. Так, випадки тендерної змови АМКУ знайшов по двох тендерах, які стосувалися закупівлі комп’ютерів для державної компанії «Укртрансгаз». «Ціни були завищені в результаті цієї змови в 2-3 рази. Загальні суми накладених штрафів невеликі: двічі по 1,2 мільйона гривень, але завищення цін «Укртрансгазом» було на близько  90 мільйонів гривень», — розповідає Бараш. Виявлені факти порушення АМКУ надіслав в компанію та в правоохоронні органи. Але реакції поки немає. 

Сьогодні є два ключові органи для протидії корупції у державних закупівлях —  Держфінінспекція та АМКУ, розповідає  «Дню» голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін. Прокуратура, СБУ та міліція підключаються до цього питання пізніше. У експерта  є питання — чи  ефективний сьогодні АМКУ? «Ні. Критично неефективний. Хоча АМКУ має більше, аніж досить повноважень, аби бути ефективним у протидії корупції в держзакупівлях. А з новим законом він має ще більше повноважень для висвітлення: у нього з’явилося право внесення компаній в «чорний список» за умови виявлення в змозі, що  автоматично викидає компанію з участі в тендерах на 3 роки», — говорить він.

Гарний приклад неефективності АМКУ, на думку Шабуніна, — це безлад у закупівлях ліків для смертельно хворих українців. Переплата за ліки для онкології — 100%, розповідає голова правління «Центру протидії корупції», або 50% в аналогії з еферентними цінами інших країн, та в рази переплати у порівняні з минулим роком. «Абсолютно монополізований ринко державних закупівель всіх  ліків, в тому числі для противірусної терапії та туберкульозу... Ми минулого року показали в своєму звіті назви компаній, як вони між собою пов’язані, як вони абсолютно між собою  ділять антиконкурентно ринок. Реакція  АМКУ — нуль. Ми повторили цю  інформацію для нового  АМКУ — реакція нуль.  Нинішня  переплата за ці ліки державою — це відповідальність Антимонопольного комітету. Це  наслідки  його бездіяльності», — розповідає Шабунін.

Цілком зрозуміло, що система антимонопольної протидії  в країні має посилювати. Адже за 23 роки тендери перетворилися в фейкову конкуренцію. Пов’язані між собою компанії, фірми, які не мають нормальних уставних фондів, — це все складові одного ланцюжка, які руйнують українську економіку з середини. В нормальних країнах держзакупівлі мають ще одну функцію — підвищення конкурентності і можливість підтримки нормальних компаній. І завдання антимонопольного органу — дивитися, говорить Шабунін, аби не було випадків, коли в рамках одного тендера дві компанії виступають основними претендентами, які зареєстровані на одному і тому ж офшорі  і мають одного власника. «Як правило, тендери на мільйони гривень, а цінова різниця у таких пов’язаних компаній  відрізняється аж 1% чи 1,5%. Очевидна змова учасників тендеру», — розповідає про класику українського тендерного жанру Шабунін.   На його думку, саме зараз АМКУ має виконувати роль економічного фільтра і не допускати в кровоносну систему  токсинів,  аби не утворювалися тромби.  На думку Шабуніна, повноважень для цього  у Антимонопольного комітету для цього  достатньо. «Питання виключно компетенції і бажання займатися... Без ефективного Антимонопольного комітету навести лад  в державних закупівлях та абсолютно монополізованій економіці не вдасть. В кращому випадку буде монополізовану економіку,  а в гіршому —  олігархічну.  Допоки  АМКУ не запрацює нормально, корупція не зникне», — підсумовує він.

Натомість  в самому АМКУ кажуть, що і так працюють сьогодні  з останніх сил: справ тільки додається, а чисельність працюючих скорочується.  Бараш розповів, що із 9-ти членів центрального офісу АМКУ сьогодні реально працює тільки п’ять. Призначити нових  не можуть, бо парламент,  звільнивши попереднього голову АМКУ Василя Сушка, так і не дочекався від  уряду нової компромісної фігури. Крім того, нікуди не поділася ідея скоротити кількість державних службовців  і під це потрапляє  й Антимонопольний комітет.

«Якщо говорити про  держзакупівлі, то їм (працівникам АМКУ.-Авт) взагалі не треба думати, бо такі організації як наш Центр, або «Наші гроші» роблять основу роботу — показують  ланцюжок взаємозв’язків компаній у тендерах. Їм треба лише відкрити матеріали журналістів  і досліджувати», — вважає  Шабунін. А загалом в системі АМКУ, на його думку, якщо і скорочувати кадри, то паралельно певну частину вивільнених грошей віддавати на підвищення зарплат, аби мотивація робітників зростала.