Для чого є воля, а для чого немає

Чому українська економіка, незважаючи на свої величезні й різноманітні ресурси, є однією з найслабших у Європі? Науковці Національної академії внутрішніх справ вважають, що таке не в останню чергу стало можливим через наявність в країні значного тіньового сектору. Вони також наголошують на кримінальній природі тіньової економіки.

ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ ОЗБРОЮЄТЬСЯ

«Найбільш загальною абстрактною причиною появи «тіні» є одне з основних протиріч економіки — між зростаючими потребами людей та обмеженими можливостями для їхнього задоволення, — вважає професор кримінального права Національної академії внутрішніх справ Василь Шакун. — Реформаторські й антиреформаторські процеси, що відбуваються в економіці, поряд з позитивними результатами, неминуче призводять до зростання злочинності. Економічна злочинність останнім часом стала організованішою, професійнішою та краще озброєною...»

Як вважає професор, це сприяє зрощенню чиновників із кримінальними структурами та надає їм можливість безперешкодно вбудовуватися в політику, в сфери діяльності держави задля встановлення контролю над найприбутковішими галузями. На думку науковця, сьогодні тіньова економіка досягла критичної маси, не зустрічаючи серйозних правових перешкод з боку держави і не відчуваючи конкуренції формального сектору економіки. Вона трансформується в кримінальну, захоплюючи економічну владу в суспільстві, — аж до встановлення контролю над політичною владою.

Тіньова економіка стала основою, на якій сформувалися кримінальні структури. Тому Шакун вважає, що боротьба з тіньовою та кримінальною економіками, з економічними злочинами лише зусиллями правоохоронних органів не матиме великого успіху. Основним напрямком боротьби з «тінню» він вважає її легалізацію шляхом створення умов для її залучення в нормальне економічне життя в поєднанні з притягненням до кримінальної відповідальності її учасників.

КОНСОЛІДУВАТИ ДЕРЖАВУ ТА БІЗНЕС

Системні загрози для суспільства і держави вбачає в тіньовій економіці професор кафедри фінансів Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка Захарій Варналій. На його думку, тіньовий сектор економіки в Україні становить не 16 — 17%, як визначає Держстат, і навіть не 34 — 36%, як вважає Міністерство економічного розвитку та торгівлі. «Ми ж з колегами даємо 60 і більше відсотків, — вказує Варналій, — а якщо позбираємо «по сусєках» і проаналізуємо всю тіньову економіку, то тут я погоджуюся з Леонідом Макаровичем (Кравчуком, першим президентом України), який вже доволі давненько визначив, що тіньова економіка наближається до реального сектору».

Погоджуючись із Шакуном в тому, що тіньова економіка породжена багатьма суперечностями, які існують сьогодні в нашій державі, Варналій, однак, зауважує, що суперечності все ж є плюсом для економіки, і що держава має шукати форми їхнього розв’язання й рухатися далі. Він наполягає на тому, що найефективнішим методом у боротьбі з тінню є консолідація інтересів держави та бізнесу на основі постійного діалогу, розвитку приватно-державного партнерства тощо. За таких умов відбувається ще й соціально-економічний розвиток суспільства, впевнений учений.

СИСТЕМНИЙ ХАРАКТЕР ЗАГРОЗ

Характеризуючи загрози, які несе тіньова економіка Україні, він називає утворення тіньової парадержави, рейдерство і непродуктивний відтік капіталу. Він не може погодитися з тими діячами, які стверджують, що кожна реформа, яка здійснюється сьогодні в Україні, має системний характер. «За 26 років жодна реформа в Україні не мала системного характеру, — переконаний професор. — На системність могла претендувати лише грошова реформа, яка теж має свої вади... А от саме інституціональні загрози, з якими ми стикаємось, й мають системний характер. Ті, хто їх створює, чітко дотримуються своїх правил, там все виконується якісно і вчасно», — зазначає Варналій і вказує, що тіньова економіка, з одного боку, є наслідком усіх цих негараздів, а з другого — виступає їхньою передумовою.

КОРІННЯ — У ВТРУЧАННІ ДЕРЖАВИ

Учений цитує національного генія, який колись сказав про Україну, що «гірше ляха свої діти її розтинають». Ця думка актуальна й сьогодні, вказує Варналій. Він вважає, що тіньова економіка — це не тільки чорна, кримінальна економіка, й розповідає, що навіть його найкращі студенти залучені до тіньової економіки, оскільки майже всі готувалися до вступу в університет репетиторами, котрі, як відомо, здебільшого не платять податків. Оренда квартир, гаражів, різні кустарні промисли тощо, то все теж тіньова економіка, наголошує вчений.  Корінням тіньової економіки він називає надмірне втручання державної влади в господарську діяльність.

Розповідаючи про стан тіньової економіки в країнах Європи, Варналій підкреслює, що понад 40% тіні на нашому континенті мають лише чотири країни — Росія, Україна, Білорусь і Молдова. А відомий австрійський учений Фрідріх Шнайдер визначив розміри тіні для України в 50 — 60%. «Це вже катастрофічний стан ,— дає свою оцінку український науковець, — коли всі сфери діяльності насичені проблемами тіньової економіки». Втім, він вважає тіньову економіку об’єктивним реальним явищем, яке є в будь-якій країні.

«Але є межа, на якій ми нині стоїмо, — наголошує Варналій, — а від 15 до 20% — це майже нормальне явище, адже тіньова економіка виконує й реально позитивну роль в умовах кризи чи якоїсь катастрофи. І для багатьох верств населення вона є джерелом існування й життя». Аналізуючи державну стратегію боротьби з тінню, він відзначає необхідність повернути довіру бізнесу до держави. У справі детінізації виділяє необхідність легалізації тіньових капіталів і амністію капіталам некримінального походження. З огляду на розвиток тіньової економіки, за Варналієм, найбільша загроза суспільству — це наша байдужість. Науковець зазначає, що реальна і тіньова економіка — наче дві нерозлучні сестри. Причому не тільки тіньова, а й нормальна економіка не може існувати без близької родички.

РОЗПОДІЛЯТИ Й ПЕРЕРОЗПОДІЛЯТИ

Таку думку підтримує й завідувачка кафедри підприємництва КНУ Марина Мазур, наголошуючи, що реальна і тіньова економіки — то є два боки одного процесу. Вона цитує класика, котрий жартома закликав замислитися, який вигляд мала б земля, якби на ній не було тіней і грошей. «У нас сьогодні замість середнього класу створився клас чиновників, які вирішують за нас абсолютно все, — вважає науковець, — вони хочуть мати можливість розподіляти й перерозподіляти всі ресурси, що належать суспільству». Сьогодні дуже багато говорять про ринок землі, каже вона. Як політекономіст, я однозначно вважаю, що він потрібен. Але у нас зубожіле населення, і дуже вигідно зараз продавати землю, бо ми з вами не будемо її купувати — немає у нас таких грошей. Мазур наголошує, що внаслідок значної частки тіньової економіки в країні відбуваються приватизація й тонізація політики й обмеження конкуренції.

Своєрідну риску під науковим аналізом впливу тіньової економіки на суспільні відносини в країні підвів член парламентського комітету з питань податкової та митної політики Максим Курячий. Він, зокрема, наголосив, що в Україні не втрачають актуальності проблеми нелегального виробництва та збуту продукції, фіктивних угод і грошових операцій.  Неефективна фіскальна політика призводить до зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, а також до зростання тіньового сектору економіки.

«Але останнім часом ми бачимо позитивну динаміку, — згадав народний депутат про свою приналежність до правлячої партії, — хай це зростання відбувається не так, як очікується, і не в тих темпах, як потрібно, але воно є». Як мовиться, оті б слова, та й Богові у вуха... Однак депутат і далі продукував у слухачів оптимізм. За його даними, в країні 97% добросовісних платників, чи не всі конвертаційні центри видалено з ринку, податкові «скрутки» проводити тепер неможливо, бюджет перевиконано на 25%. «Є проблеми з відтворенням митниці. Але воля до того є», — закінчив свій спіч народний обранець. Та не сказав, чи є воля для того, щоб зупинити тіньову економіку.