Для великих реформ не час?

За прогнозами Міжнародного центру перспективних досліджень, які озвучив аналітик Олексій Блінов, 2007—2009 роки не стануть часом великих звершень на економічних теренах країни: владі сьогодні не до великих реформ. Уряд, на його думку, вирішуватиме поточні проблеми в економіці та продовжуватиме розпочаті перетворення. «Реформи мають не стільки структурний характер, не є системними перетвореннями, а — суто технічні», — стверджує Блінов.

У 2007—2009 роках інвестиції зростатимуть відповідно на 18%, 14% і 10%. «Тобто будемо спостерігати високі темпи зростання інвестицій, проте тренд буде низхiдним, — говорить експерт і пояснює — грунтуватиметься на насиченнi економіки капіталовкладеннями при відсутності нових великих можливостей для інвестицій, наприклад, ринку землі».

Темпи зростання економіки, за Бліновим, будуть помірними і становитимуть 5,5 — 6,5%. Головним рушієм зростання залишатиметься споживчий попит. Приватне споживання зростатиме на 13% — 12%. У 2009 році темпи зростання споживання прискоряться через посилення соціальної орієнтації бюджету напередодні виборів. Крім того, кредитувння і надалі розширюватиме споживчі можливості населення.

«Ми не очікуємо принципових змін у курсовій політиці НБУ в 2007—2009 роках», — зазначає Блінов і прогнозує, що до кінця цього року курс гривні утримуватиметься на рівні 5,05 гривні/долара. У зв’язку із погіршенням зовнішнього торговельного балансу НБУ, на думку дослідника, 2008 року поступово перейде на курс у 5,3 гривні/долара і триматиме його таким упродовж 2009 року.

Стосовно сьогоднішніх економічних тенденцій, то, за словами Блінова, триває економічне піднесення: продовжується минулорічна хвиля зростання світових цін на чорні метали, активно зростає сфера послуг як у споживчому, так і в корпоративному сегментах. Крім того, цьогорічна тепла зима та інвестиції позитивно вплинули на будівництво — відповідні компанії вели роботи і в зимові місяці.

Інфляція, за висновком Блінова, — стабільна. Інфляційний тиск вдвічі слабіший, ніж минулого року, обмежує зростання доходів населення. А високі темпи зростання цін виробників (17,8% у річному вимірі) не чинять великого тиску на споживчі ціни. «І хоча зростання доходів населення сповільнилося, це не позначилося на споживчому ринку», — зазначає Блінов. Однак він підкреслює, що «хоча за перший квартал інфляція низька, в цілому за рік вона вийде не значно нижчою, ніж передбачено бюджетним орієнтиром». Адже, зазначив він, «активне підвищення комунальних тарифів — чинник інфляції». Попит населення на валюту, який сьогодні спостерігається, як вважає експерт, жодним чином не викликаний політичною ситуацією в країні, як це було під час помаранчевої революції. Сьогодні він спричинений, перш за все, потребами здійснювати виплати за валютними кредитами, а не панічними настроями населення. Тим більше, що НБУ налаштований не допустити коливань валютного курсу під час політичної невизначенності.

Що стосується впливу політичної нестабільності на економіку, то Блінов не бачить жодних загроз: «Ми не очікуємо на суттєве погіршення економічної активності. Бізнес-середовище вже довело спроможність нормально функціонувати за умов політичної нестабільності». Можливість ризиків, зазначає він, існує у таких сферах, як рух короткострокового капіталу (у разі загострення або тривалого нерозв’язання конфлікту тиск на валютний ринок може перевищити можливості НБУ) та у сфері бюджетних інвестицій, де можливе замороження коштів.