«До 100-річчя Жовтневої революції?»

1 грудня на сайті Міністерства фінансів був опублікований урядовий проект довгоочікуваної податкової реформи. Не дивлячись на те, що напрацювання Мінфіну в офіційній версії з’явилися лише зараз, зміст урядової концепції усім давно відомий — єдина ставка податку для всіх «все по 20». Зрештою, в опублікованому проекті обійшлося без сюрпризів — все, що урядова команда декларувала раніше, лягло на папір офіційно представленого проекту.

З варіантом так званої ліберальної податкової реформи, авторами якої стала група депутатів на чолі з головою профільного комітету Верховної Ради Ніною Южаніною, громадськість мала змогу ознайомитися ще місяць тому. Документ зареєстрували наприкінці жовтня.

Як відомо, гостра дискусія навколо розроблених моделей поділила суспільство на два табори. Доступно описав цю ситуацію координатор ініціативи «Перший професійний Уряд Реформ» Андрій Длігач. Експерт назвав все, що сьогодні відбувається довкола бюджетно-фіскального процесу в раді та уряді «клінчем» двох команд, заручником якого є українська економіка і народ.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

За словами Длігача, є умовна «команда А», за яку «грають» 110+ депутатів Верховної Ради, парламентський комітет з питань податкової та митної політики, бізнес, представлений Конгресом українського бізнесу і десятки професійних організацій у вигляді — Коаліція цивільних експертів. Ця команда намагається запустити модернізацію країни, розглядаючи податкову реформу як стартовий механізм. Тому, за словами Длігача, її задовольнить лише перемога у вигляді прийнятті у ВРУ їх лібернальної реформи.

За другу команду — під умовною назвою «команда Б» — грають Міністерство Фінансів, Кабінет Міністрів за підтримки МВФ, частина бізнесу, хтось із «Великої консалтингової четвірки», заручившись, як стверджують відкриті джерела підтримкою Бальцеровича та інших видних діячів. Ця команда «вболіває» за макроекономічну стабільність і поступові зміни. Тому їх варіант — це «нічого кардинально не міняти», або «компроміс», говорить Длігач.

«Від самого початку процесу «А» запропонували «Б» співпрацю. «Б» навіть провели відкриті обговорення. Але не врахували їх при формуванні своєї пропозиції. Численні спроби «збоку» і з боку «А» запропонувати вихід із ситуації ігноруються поки стороною «Б». Тим не менш, очевидно, що «Б» впевнені, що їх пропозиція — благо для України», — розповідає Длігач. І підкреслює, що у підсумку експерти «з цифрами в руках довели»: кожна з сторін не права.

Тому єдиноправильним варіантом на думку Длігача є зібратись цим «двом командам» і напрацювати одне спільне рішення виходячи з наступного: соціальні стандарти 2016 року не повинні знизитися (мінімум — задекларовані + 13%), умови бізнес-клімату мають поліпшитися (ВВП показати приріст на 6% у 2016-му), а ДВС — перестати бути каральним органом, і стати — сервісним.

Якщо цього не зробити, прогнозує Длігач в коментарі «Дню»: по-перше, жодна з реформ не пройде голосування в парламенті — навіть під візит Байдена. По-друге, бізнес не сприйме ані відсутність змін, ані підвищення податків згідно пропозицій Мінфіну, тому прийде під стіни Кабміну. По-третє, коаліція валитиметься. І нарешті по-четверте, повернеться стагнація економіки.

Ми в «Дні» пішли «далі», і спробували зазирнути, а що ж чекає країну яка в 2016 році, все ж, житиме за одним із запропонованих варіантів реформ.

Так от «ліберальна» реформа, якщо «довіряти» авторитету всесвітньовідомого вченого-економіста, з яким газета «День» опублікувала нещодавно інтерв’ю — Еріка Райнерта, завершить почату деіндустріалізацію, і перетворить нас на країну-експортера... мізків: роботи тут не буде, молодь виїде.

Натомість, мінфінівський варіант податкової реформи з фрідманівською філософією єдиної податкової ставки «все по 20», яка, таким чином, фактично карає частину населення з низьким рівнем доходів та приносить користь багатшим, — це ніщо інше як бекграунд для рімейку революції 17-го року до її 100-річчя у 2017-му. Розписувати, що чекає на нас в цьому випадку, думаю, не потрібно. Кожен, хто захоче, може просто відкрити підручник з історії. І не полінуйтесь, проведіть паралелі між політичними поразками УНР і тим, що пережили люди у 1933-му ...

КОМЕНТАРI

«МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ ПРОІГНОРУВАЛО НАЙБІЛЬШИЙ РЕСУРС, ЯКИЙ Є У ПОСТМАЙДАНІВСЬКОЇ УКРАЇНИ»

Валерій ПЕКАР, співзасновник Громадянської Платформи Нова Країна:

— Міністерство фінансів проігнорувало найбільший ресурс, який є у постмайданівської України, — громадські активісти. Громадянське суспільство безкоштовно і якісно виконало би більшу частину роботи, а Мінфін би модерував, спрямовував і підживлював процес, а потім представив би результати від свого імені. Але альянсу не склалося.

А міг скластися. Цільова команда податкової реформи спочатку зібрала навколо себе величезне коло фахівців. Але коли дійшло до написання проекту податкової реформи, Мінфін сказав: всім дякую, всі вільні, далі ми самі. Розчароване громадянське суспільство пішло своїм шляхом, спочатку консолідувавши свою позицію (все починалося з 12 різних проектів, а завершилося одним спільним), а потім об’єднавши зусилля з профільним парламентським комітетом.

Не секрет, що на низовому рівні в Мінфіні дуже мало нових людей з новими цінностями, які могли би кваліфіковано виконати таку роботу: якісні кадрові зміни зачепили лише верхівку міністерства. Тому не виключено, що чутки про підготовку мінфінівського податкового кодексу якоюсь великою консалтинговою компанією врешті справдяться.

Причина того, що альянс не склався, — у недовірі. Не всі зрозуміли, що суспільство змінилося, і не всі довіряють цим змінам. Як сказав Олексій Геращенко, не всі повірили, що Майдан був справжнім. А хто не вірить у Майдан, той не може організувати «внутрішній майдан» у себе, щоб назавжди попрощатися з пострадянським минулим.

«ПИТАННЯ НЕ В СТАВКАХ, А В ЗБЕРЕЖЕННІ СТАРОЇ СИСТЕМИ»

Ілля НЕСХОДОВСЬКИЙ, головний експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційний пакет реформ:

— Зниження ставок чотирьох основних податків до 20% — не є настільки важливим, як інші підходи в поданій Мінфіном податковій реформі. Чому? Там лишилися корупційні схеми, наприклад, при відшкодуванні ПДВ — так і залишився ручний режим відшкодування. Не впроваджено електронний кабінет платника податків. Дуже дискусійне питання спрощеної системи оподаткування, бо малий бізнес — це, в першу чергу, питання зайнятості, тому важливо дати йому можливість спокійно займатися і не мати проблем з бухгалтерським обліком. Тобто мало би бути максимальне спрощення, а цього в запропонованій Мінфіном реформі немає. Там знищується спрощена система для юросіб, для фізосіб — умови її використання дуже обмежені. Є питання суттєвого збільшення штрафних санкцій за неподання податкової звітності. Але хіба це настільки величезне порушення, аби за це брали з бізнесу 1700—5000 тисяч гривень? Це повністю уб’є дрібне підприємництво.

У мене таке відчуття, що Мінфін, розуміючи, що на таких податках наступного року не наповниться бюджет, робитимуть це за рахунок збільшення сум стягнення штрафних санкцій...

Ще один негатив запропонованих Мінфіном змін — лишити податкову міліцію, перейменувавши її у службу фінансових розслідувань, але при цьому — збільшити повноваження... Контролюючі функції у нижчих перевіряючи органів залишаються, тому перевірки і тиск на бізнес лишаються.

Питання не в ставках, а в збереженні старої системи, яку хочуть посилити, контролюючи фіскальними функціями. Це — найбільший негативи запропонованих змін, який не сприймається ніким, окрім Мінфіну...

Податковий тиск на малий бізнес збільшується, а для великого бізнесу — ні (навіть, якщо переглянути розділ про трансфертне ціноутворення (щоб не виводити капітали за кордон і платили державі всі податки), то змін немає.

Один приклад, звідки можна брати гроші в бюджет без шкоди дрібному і середньому бізнесу — це заборгованість «Укрнафти» перед бюджетом — більше 10 мільярдів гривень, а надходження від «спрощенки» — 8 мільярдів гривень. Якщо уряд так хоче додаткових доходів у казну, то будь ласка, хай зробить так, аби державне підприємство нарешті сплатило всі податки.

«В РАЗІ ПРИЙНЯТТЯ МІНФІНІВСЬКОГО ВАРІАНТУ ЗМІН, У 2016 РОЦІ ПРОДОВЖИТЬСЯ ЕКОНОМІЧНЕ ПАДІННЯ»

Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:

— Єдина ставка основних податків — це «плагіат» з естонської податкової системи (окрім ЄСВ, у Естонії — 50%). Така зміна збільшує податкове навантаження на малий і середній бізнес, громадян і практично не зачіпає великий. Зокрема, пропонується ставку ПДВ 20% для всіх без винятку підприємств. Хоча зараз ті, в кого річний товарообіг — до 3 мільйонів гривень мають 0%. Фізичні особи підприємці, які зараз сформовані у 4 групи, за планом Мінфіну перегруповуються у три (А, Б, В), а самозайняті підприємців (могли наймати до 10 осіб) також переводяться на загальні умови оподаткування. Знімається й пільговий режим ПДВ для АПК. Суттєво збільшені акцизи на різні групи від 1,5—2 рази, що справедливо, бо алкоголь і тютюн надто доступні для молоді. Втім в сумі всі ці «новації» в купі з податком на дорогі автомобілі зміщують вектор податкового тиску на громадян, а малий та середній бізнес позбавляють всіх пільг.

Не буде й детінізації завдяки зниженню до 20% ставки податку на доходи фізосіб та вирівнювання ставки ЄСВ. Лишається пільговий режим для мінімальної зарплати, що стимулюватиме роботодавців вказувати саме цю зарплату в звітності, а решту платити в конверті. Детінізувати економіку допоможе лише серйозна пенсійна реформа та запровадженням другого і третього рівнів накопичення.

Все це призведе до зниження реального рівня життя людей, ділової активності і внутрішнього споживання. В разі прийняття мінфінівського варіанту змін, у 2016 році продовжиться економічне падіння.

«ЯКЩО ЯЦЕНЮК У РАЗІ НЕПРИЙНЯТТЯ ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ ТА БЮДЖЕТУ УРЯДУ ЗНОВУ ПОЧНЕ ШАНТАЖ ВІДСТАВКОЮ, ТО...»

Данило МОНІН, співавтор «ліберальної» податкової реформи, зареєстрованої у ВРУ Головою комітету з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною:

— Уряд лякає то тим, що МВФ припинить з нами роботу, то тим що без бюджету країна не зможе жити в наступному році...

Давайте тверезо подивимося на речі і відповімо собі на запитання: а що якщо податкова реформа від Мінфіну і бюджет на 2016 рік не будуть прийняті?

З приводу першого пункту — я думаю за два дні вивчення бізнесом податкового творіння уряду — відповідь відома: прийняття кодексу Мінфіну введе економіку в ступор, і набагато краще його не приймати ніж приймати.

Тепер давайте оцінимо ризики неприйняття бюджету.

— Так, МВФ буде незадоволений. Але Хіба він зараз задоволений? Коли є тільки обіцянки реформ і немає реальних реформ по суті, за винятком реформ поліції і електронних закупівель, які теж гальмуються.

— Ризик невиконання дохідної частини бюджету — практично відсутній — за рахунок інфляції в наступному році, без реформ, бюджет набере мінімум 80—100 млрд. гривень додаткових грошей до бюджету

—Із витратами — ще краще. У разі неприйняття бюджету — видатки бюджету залишаться на рівні витрат 2015 року. Хіба це не чудово? Це — прекрасний шанс різко мінімізувати перерозподіл грошей бізнесу через державу!

З урахуванням того, що в цьому році за підсумками 10 місяців бюджет має ще профіцит у 29,3 млрд гривень — можна говорити про профіцит на 2016 рік — у розмірі 100 млрд гривень!!! І цей факт реально дозволяє знижувати податкове навантаження з бізнесу!...

Загальний підсумок: ризиків державі від неприйняття бюджету немає і страшилки безпідставні.

Так що якщо Яценюк в черговий раз почне лякати своєю відставкою у разі неприйняття податкової реформи Мінфіну та бюджету — можна сміливо приймати його відставку...