До кінця року в країні сертифікують три «зелені» будівлі

Енергопасивне житло, котре й досі є мрією більшості українців, що живе в радянських панельних будинках, у світі вже морально застаріло. Нинішній орієнтир у будівництві — «зелений». У це поняття входить не лише якісна теплоізоляція чи інші енергоефективні заходи, а й вплив багатоповерхової будівлі на навколишнє середовище, а також мінімізація експлуатаційних витрат.

І це стосується не лише нових об’єктів. Нещодавно закінчилася реконструкція відомого хмарочоса Empire State Building, якому вже 80 років. У ньому оптимізували витрати всіх ресурсів, уклали контракт на постачання вітрової електроенергії, зробивши будівлю повністю екологічною. Крім того, це дозволить значно зекономити на подальшій експлуатації. А це, як підкреслюють фахівці, досить суттєві цифри. У підсумку економія на експлуатації хмарочосу середніх розмірів може сягати 50%! У тому числі до 25% — на енерговитратах.

За період життєвого циклу об’єкта тільки 20% коштів використовується на його зведення, інші 80% — це витрати на експлуатацію, — розповідає президент Української ради з «зеленого» будівництва, керуючий партнер українського філіалу австрійської компанії DeltaВольфганг Гомерник. — Сюди входять прибирання сміття, ремонт, опалення, освітлення і багато інших функцій. Проблема в тому, що під час будівництва замовник бачить суму інвестицій, а от витрати на експлуатацію будівлі на перший погляд здаються незначними. Але якщо підрахувати, то відразу стане видно, скільки грошей втрачається внаслідок неефективних рішень.

Утім, правильне планування теж коштує грошей. Витрати на зведення «зеленої будівлі» в середньому на 10—20% вищі, аніж на звичайне будівництво. Адже ще на етапі планування архітектори збирають інформацію про земельну ділянку, довкіллю, функціональне призначення майбутнього об’єкта. На основі цих відомостей фахівці «зеленого» будівництва визначають оптимальний варіант реалізації будівлі аж до дрібниць.

Наприклад, у Австрії, як розповідає Гомерник, на даху будинків дощову воду збирають у спеціальний бак, щоб використовувати її як технічну, наприклад для туалетів. Також зменшують так звані «теплові мости» — елементи нестандартної архітектури, котрі випускають багато тепла на вулицю. А, наприклад, у супермаркетах тепле повітря від компресорів для холодильного обладнання використовують для нагріву води, а не просто випускають назовні.

Як скоро стандарти «зеленого» будівництва вкоріняться на українському ринку? За словами Гомерника, новий підхід у будівництві має всі шанси на динамічний розвиток в Україні. Вітчизняні будівельники вже починають виявляти інтерес до «зелених» технологій за прикладом російських колег. Хоча ще 5 років тому замовники звертали увагу тільки на те, як побудувати швидко і дешево.

За підрахунками Гомерника, до кінця року в Україні мають сертифікувати три «зелених» будівлі. Одну з них — у Києві. А за 3—4 роки, за прогнозами фахівців, в Україні може з’явитися вже близько 20 «зелених» будинків.