Дорога ціна дешевого газу

На кожному українському перехресті зараз обговорюється, на скільки може підвищитися ціна російського газу, причому майже в жодної розсудливої людини не викликає сумнівів, що від ринкових цін нам, як мовиться, не відкрутитися. А ось проблема цін на газ власного, українського видобутку, що використовується в країні виключно для потреб населення, відійшла на цьому фоні в густу тінь. Але невже український газ добувається в неринкових умовах і на цей продукт не повинні поширюватися загальносвітові тенденції?

На жаль, газ українського видобутку (приблизно 20 мільярдів кубометрів) вважається в країні деяким соціальним продуктом, а тому держава не просто обмежує його ціну, а отже, й рентабельність, але й, що називається, обдирає як липку газовидобувальників, з одного боку, заморожуючи ціни (вони не підіймалися з 1999 року), а з іншого, — постійно підвищуючи для них податки, збори та відрахування в держбюджет. Відповідно й населення, захищене цими популістськими заходами, не налаштоване на економію такого цінного продукту (ще великий Менделєєв попереджав, що спалювати газ — просто злочин).

Розгорнену картину битв на внутрішньому газовому фронті «намалювали» для журналістів і громадськості спеціалісти цієї галузі. Як відзначив начальник Управління соціальної політики дочірньої компанії НАК «Нафтогаз України» «Укргазвидобування» Роман Макар, деяке підвищення чи диференціація цін могла б стимулювати економію цінного палива. Тим часом, за словами фахівця, практично постійно з трибун Верховної Ради й інших владних структур лунають заклики збільшити ці обсяги. Чи здатні на це українські родовища?

За словами начальника департаменту фінансів, розрахунків і роботи з боргами «Укргазвидобування» Ігоря Максимця, багато родовищ на пізній стадії розробки перетворюються в важкопобудовані, а запаси — в такі, які важко добувати. У принципі, подолати цю ситуацію можна було б за рахунок введення нових технологій і розробки нових схем видобутку, нарощування запасів і розширення розвідки, однак усе це вимагає інвестицій і капітальних вкладень, на які в газівників України просто немає грошей. Як відзначив Максимець, зараз треба розробити гнучкий і зрозумілий механізм оподаткування галузі з дотриманням балансу інтересів держави і надрокористувачів, зберігаючи економічну мотивацію останнім.

Проте досягти цього, мабуть, буде не так просто. Для середньостатистичного українця підвищення ціни на газ означало б додаткові витрати, що не додають рейтингу владі. Тому уряд заспокоїв населення, заявивши, що ціна на газ (185 гривень за тисячу кубометрів із урахуванням ПДВ і витрат на транспорт і поставку) підвищуватися не буде. З неї «Укргазвидобування» отримувала до 2005 року 122,52 грн., а після її знизили до 112,2 гривні. Рентна плата за газовий конденсат, що добувається при цьому, зросла в 8,4 раза, нафта — в 16,8 раза, за природний газ — на 1,7 гривні з тисячі кубометрів, плата за користування надрами для видобутку газу, нафти й конденсату зросла з 1,64 гривні за тон ну до 13 гривень. Підсумкового удару завдав бюджет-2006, який зобов’язав компанію заплатити до бюджету 168 мільйонів гривень зборів за геологорозвідувальні роботи, а податкове навантаження збільшилося на 1,1 мільярда. Відповідно в минулому році збиток компанії становив понад 220 мільйонів гривень, а в 2006 році, при збереженні цих цін, досягне 600 мільйонів.

Тобто вже в лютому грошей не вистачатиме не лише на інвестиції, але й на першочергові витрати. А це означає, що вже в 2006 році видобуток поменшає на півмільярда кубометрів газу, а в подальші роки ще більше. Розмови про нарощування видобутку в цих умовах, як вважають експерти, взагалі є відірваними від життя.

Щоб врятувати галузь зараз, Максимець пропонує збільшити ціну хоча б до 164 гривень за тисячу кубометрів (із ПДВ). Це дозволить компанії вийти на «нуль». Якщо ж говорити про інвестування в нові технології та пошук нових родовищ, тоді ціна має бути понад 400 гривень. Проте не факт, що в уряді до виборів почують ці пропозиції. Але якщо все залишиться на своїх місцях, то за умов неможливості перехресного фінансування, до якого досі ще вдавався НАК «Нафтогаз України», про поняття газ власного видобутку в Україні доведеться забути. В результаті газ для населення коштуватиме, як мінімум, $95. Хоча розумніше було б підвищити ціну зараз, щоб не доводити її до стандартів, що встановлюються в Росії.

КОМЕНТАРІ

Геннадій РУДЕНКО , народний депутат:

— Ціна для населення повинна бути вищою, аніж ціна для промисловості. Є загальноприйняті стандарти, що ціна для населення повинна бути або на рівні ціни для промисловості, або навіть дещо вищою за цей середній показник. Вона не може базуватися на платоспроможності найбідніших верств населення, треба орієнтуватися на загальноєвропейські стандарти ціноутворення. А за рахунок сум умовної «переплати» можна було б формувати резерв для виплати допомоги чи субсидій для неплатоспроможних громадян. Низька ціна не стимулює енергозбереження. Лише підвищення ціни на газ може примусити звернути увагу на якість житла, парових котлів, відмовитися від опалювання за допомогою ввімкненої плити. Оскільки Україна не забезпечена власними ресурсами, ціноутворення повинно йти хоча б з урахуванням купівельної його вартості.

Сергій ВОЛОС , начальник Управління регулювання й цінової політики нафтогазового комплексу НКРЕ:

— Неприйняття рішення про приведення цін на газ для населення до економічно обґрунтованого рівня призведе до погіршення ситуації на газовому ринку та погіршення фінансового становища «Нафтогазу України», який у результаті буде позбавлений можливості інвестувати кошти в нарощування обсягів видобутку.

Олег САЛМІН , народний депутат:

— Нам треба було поетапно підвищувати ціну на газ іще п’ять років тому. Дисбаланс навантаження ціни на газ для населення та для виробництва в нас має одні з гірших показників у світі. Тобто в нас усе навантаження розподіляється на виробництво. А автоматично потім вартість продукції в магазинах збільшується, й витрати населення все рівно так само має. Так що підвищення ціни на газ для населення неминуче. Питання тільки в тому, коли це почнеться та яку схему вибере для цього наше керівництво.

Олександр НАРБУТ , заступник голови Спілки платників податків України:

— Підвищувати ціни на газ власного видобутку, безумовно, необхідно. В тій же Росії навіть при більш могутньому газовому ресурсі розроблено програму поступового підвищення цін на газ внутрішнього ринку для промисловості та для населення. А оскільки в нас баланс дефіцитний, то це для нас першочергове завдання, знову ж, дивлячись на те, що останні п’ять років ця проблема просто не вирішувалася.

Якщо ціни зараз не переглядати, то нам це загрожує. Всередині «Нафтогазу» давно існує перехресне субсидування одних підрозділів іншими. Основні донори — «Укргазвидобування» й «Укртрансгаз». Із урахуванням подвоєння надходжень від «Нафтогазу» до бюджету, він виявляється під загрозою критичного фінансового становища.