Друга після АПК...

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіонбуд) наступного року планує реалізувати 5 потужних проектів у ЖКГ. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. За його словами, ці спільні проекти реалізують з міжнародними фінансовими організаціями (МФО). Загальна сума запланованого будівництва — близько 10 мільярдів гривень. «Залучення засобів МФО і кращих технологій — важливі складові модернізації ЖКГ. Навіть у найскладнішій і проблемній галузі — в ЖКГ — завдяки тісній співпраці з МФО, у тому числі з європейськими, нам вдалося досягти серйозних результатів. Україна спільно з МФО вже реалізує чотири проекти по модернізації ЖКГ загальною вартістю більше трьох мільярдів гривень»,— розповів Вілкул. Проте уточнити, про які проекти конкретно йдеться, віце-прем’єр-міністр не забажав.

У Мінрегіонбуді повідомляють, що перший проект пов’язаний з розвитком міської інфраструктури і здійснюватиметься в 14 містах 12 областей України. Другий стосується модернізації систем водопостачання та водовідведення  у Миколаєві і частково профінансований ЄБРР (понад 31 мільйон євро). Третій— це модернізація теплопостачання, водовідведення та енергозбереження ще у 8 містах.  Під нього ЄБРР загалом виділив 147,5 мільйона євро. Четвертий проект має назву «Демо Україна» — впровадження енергоефективних заходів у секторі теплопостачання в 10 містах. Його співфінансує NEFCО (10 мільйонів євро). Водночас Україна реалізує проект спільно із КНР. Державна іпотечна установа України (ДІУ) і профільна фінансова установа Китайської Народної Республіки підписали меморандум про реалізацію держпрограми з надання громадянам житла в оренду (під 3% річних у гривні) з подальшим правом викупу.

Чи потрібні сьогодні країні ці 5 проектів, та як їхня реалізація позначиться на  економічній ситуації загалом — про  це «День» запитав експертів галузі.

На думку президента «Конфедерації будівельників України» Льва Парцхаладзе, нові проекти позитивно вплинуть на розвиток вітчизняної економіки. Зокрема, каже він, допоможуть створити нові робочі місця. «Якщо порахувати, то ці проекти, окрім інвестиційного притоку, створюють і додаткові робочі місця. А одне робоче місце в будівництві дає ще 20 суміжних робочих місць. Тому коли відбувається якесь вливання в будівництво, то, починаючи з прораба і закінчуючи архітектором та юристом, всі отримують роботу. Саме тому, в першу чергу, під час кризи потрібно вкладати гроші в житло. Саме так ми можемо менш болісно витримувати кризу і відновлювати економіку», — вважає він. Лев Парцхаладзе не виключає, що саме будівельна галузь стане «локомотивом» української економіки вже наступного року,  але за умови  успішної реалізації  цих та інших  проектів. «Такий варіант можливий. Тому цю галузь потрібно стимулювати», — підсумовує він.

Трохи іншої думки дотримується колишній міністр з питань житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко. Він не вірить в реалізацію цих проектів і вважає, що це не більше, ніж активізація влади перед виборами 2015 року. «Що ж до грошей з Китаю, то варто згадати, що Україна підписала сотні таких протоколів. Але я не чув підтверджень від хоча б однієї китайської інституції, що вона виходила на ринок нерухомості України. Тим більше, що це дуже радикальний поворот. Бо чотири роки уряд і Президент декларували народу, що потрібно купувати житло, беручи кредити під величезні відсотки. І ті три програми, які сьогодні існують, були націлені на купівлю житла. Тепер я чую від Президента, що потрібно брати в оренду житло, бо тепер вигідніше так. Потрібно чекати конкретних документів і програм, бюджетних проектів. Але в мене є величезні сумніви, бо я це все вивчав. Це можна розглядати як початок передвиборчої кампанії», — розповідає Кучеренко.

Попри різні оцінки намірів влади очевидно одне — треба шукати стабільні джерела довгострокового економічного  зростання. Адже отриманий перший транш російського кредиту навряд чи стабілізує внутрішньо-економічну ситуацію надовго. Це радше відстрочка і можливість знайти механізми  економічного зростання. Один із них, як свідчить досвід попередніх років, —  перезавантаження будівельної галузі.