Диверсифікація – під загрозою зриву

Нещодавно японська корпорація Toshiba заявила про припинення здійснення оборудок у галузі атомної енергетики через «фінансові проблеми свого американського підрозділу компанії Westinghouse». Президент Toshiba Сатоші Тсунакава (Satoshi Tsunakawa) заявив на офіційній прес-конференції, що корпорація зазнає збитків на 680 мільярдів ієн. Тому японська компанія вимушена розглядати як варіант вирішення проблем навіть продаж свого американського підрозділу компанії Westinghouse.

Більшість експертів зазначає, що у відкритих джерелах поки що наводиться обмежена кількість інформації, щоб робити однозначні висновки про майбутнє чинних контрактів, а тим більше — потенційних інвестпроектів у галузі атомної енергетики. Проте ігнорувати сигнали, що з’являються в ЗМІ, вони Україні також не рекомендують.

Адже на сьогодні Westinghouse є нашим основним партнером по диверсифікації постачань палива для українських АЕС. Також американська компанія озвучувалася як потенційний учасник проектів із будівництва нових атомних блоків та заводу з виробництва ядерного палива на території нашої країни.

Начальник відділу прогнозування розвитку атомної та відновлюваної енергетики Інституту загальної енергетики НАН України Сергій Шульженко вважає, що нові чинники, безумовно, доведеться враховувати в комерційних переговорах і, за необхідності, підключати дипломатичні канали. Проте нині очевидних передумов для виникнення труднощів він не бачить. «Я не думаю, що нинішні фінансові проблеми Toshiba Westinghouse можуть мати серйозний негативний вплив на виконання контракту з постачання палива для наших АЕС», — зазначає експерт.

У свою чергу, голова ради Міжнародного центру «Енергетика й Інформатика — XXI століття» Михайло Ватагін звертає увагу на те, що на тлі фінансових проблем американської компанії не слід забувати й про другий значущий чинник — політику нової адміністрації президента США.

«Політика президента Трампа щодо захисту внутрішнього виробника цілком може торкнутися й американської компанії Westinghouse, яка для постачань до України використовує виробництво палива у Швеції, а не в Штатах. Не можна виключати можливості, що нова американська адміністрація поставить власників компанії в такі умови, що цей завод простіше буде законсервувати або закрити. І що тоді буде з нашою диверсифікацією?» — зазначає експерт.

Водночас, за його словами, сам підхід до диверсифікації, який застосовується в Україні, не відповідає цілям і завданням цього процесу — «підвищенню економічної вигоди за рахунок зниження ступеня залежності від одного постачальника». Експерт додає, що під час виробництва ядерного палива співвідношення вартості природного урану, його збагачення і конверсії розподіляється таким чином: 40%/40%/15%. Отож конкурентний сегмент у витратах на готовий виріб, де по-справжньому й могла б принести користь диверсифікація, дорівнює 85%. Тоді як саме виготовлення механічної частини паливної касети, яке називається фабрикацією, займає всього 15%.

«При цьому виготівник ТВС об’єктивно повинен враховувати конструктивні особливості реакторних установок, розроблених під паливо інших постачальників. У чому переваги подібної заміни виготівників механічної оболонки для ядерного палива на тлі безперечного збільшення технічних і організаційних ризиків, визначити видається неможливим», — зазначає голова ради Міжнародного центру «Енергетика й Інформатика — XXI століття».

Значно скептичніше експерти налаштовані щодо перспектив співпраці з Westinghouse з реалізації великих інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток галузі. Таких як будівництво нових атомних енергоблоків на АЕС України або заводу з виробництва ядерного палива.

За словами президента Енергетичної асоціації України Василя Котка, щодо будівництва нових атомних блоків Westinghouse — далеко не єдиний потенційний партнер для України. Хоча нашій країні непогано було б нарешті визначитися з технологіями, на підставі яких ми розвиватимемо нашу атомну галузь. «Проте — що стосується заводу з виробництва ядерного палива, до якого начебто хотіли залучити американську компанію, то тут можуть виникнути труднощі», — вважає Котко.

У цілому експерти сходяться на думці, що для того, щоб менше залежати від зовнішніх чинників, Україні необхідно мати чітку стратегію розвитку своєї атомної галузі. Проте цей документ повинен містити не лише наші побажання, а й чіткі механізми їх досягнення, терміни і реальні джерела фінансування.