Екопаливо вводять у ранг закону

Парламент затвердив у першому читанні законопроект про розвиток виробництва і вжитку біопалива. У пояснювальній записці до документа наголошується, що метою його прийняття є стимулювання за допомогою державних важелів виробництва, реалізації, переробки і вжитку кінцевим споживачем цього палива. Зокрема, пропонується використовувати європейську практику, згідно з якою нафтопереробні та інші підприємства повинні використовувати його певну частину при виробництві змішаних видів палива. Широкомасштабне використання біопалива в Україні також створить можливість реалізувати механізм ратифікованого Кіотського протоколу щодо зменшення викиду вуглекислого газу в атмосферу.

Законопроект складається з 15 статей у шести розділах. До біопалива пропонують відносити біоетанол, біопаливо моторне і дизельне, змішане паливо. До компонентів, що виготовлені з біологічної сировини, для змішування з традиційними видами палива віднесли біоводень, біогаз та інші.

«Український ринок є величезним потенціалом для виробництва біопалива. Так, за даними Міністерства аграрної політики, потенціал виробництва біодизеля складає один мільйон тонн на рік, а біоетанолу — два мільйони тонн. На жаль, на сьогодні вироблятися лише 100 тисяч тонн біодизеля на рік, а біоетанолу — трохи більше 200 тисяч тонн. Те ж стосується й біогазу, потенціал його виробництва на фермерських підприємствах становить 2,45 мільйона тонн умовного палива. А з теоретичних 3000 тисяч біогазових установок, за оцінками експертів, працюють одиниці», — розповідає директор європейсько-українського енергетичного агентства Олена Рибак.

На її думку, досягти намічених цифр доки перешкоджають чинники політичного й економічного характеру. «Насамперед це політичні рішення, — уточнює Олена Рибак. — На сьогодні в роботі перебувають два законопроекти щодо стимулювання розвитку ринків біодизеля і біоетанолу. Якщо закони буде ухвалено, то Україна задекларує цілі з використання біопалива в транспортному секторі, які можуть скласти до 80% біодизеля до 2015 — пропорційно кількості вироблюваного дизеля, і 30% біоетанолу — пропорційно виробництву бензину».

Проте ж за поточної ситуації Україна поки що виконує роль хіба що постачальника біосировини, зазначає вона. Як пояснює Рибак, Європейський Союз у 2008-2009 роках імпортував 2,3 мільйона тонн рапсу з України за 1,35 мільярда доларів. Це відбувається тому, пояснює експерт, що рапс або рапсове масло через високі ціни на світовому ринку вигідно експортувати в «сирому» вигляді. Виробництво біоетанолу без дотацій і субсидування для внутрішнього ринку не є економічно привабливим, пояснює вона. Потенційно виробництво біогазу з органічних відходів може мати більшу економічну доцільність, але для цього потрібно вирішити проблеми зеленого тарифу, ліцензування та інші важливі питання, робить висновок авторитетний фахівець енергетичної галузі.