Експеримент не відбувся

Громадська мережа «Опора» провела суспільний моніторинг пілотних проектів з енергозбереження та модернізації багатоквартирних будинків, що здійснювалися в 2010—2011 роках. Гроші для цих проектів виділялися з бюджету відповідно до державної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства. Але чи правильно вони використовувалися і наскільки віддаленим є ефект?

Керівник житлово-комунальних програм «Опори» Тетяна Бойко пояснила журналістам, що суть пілотних проектів полягає в тому, аби поліпшити керування багатоквартирними житловими будинками і набути досвіду підвищення енергоефективності у сфері житлово-комунального господарства, який потім можна було б поширювати. Аби відповісти на ці запитання, активісти «Опори» обстежили 50 з 80 об’єктів — побували в Чернігові, Донецьку, Тернополі, Корсуні-Шевченківскому, Євпаторії, Житомирі, Херсоні, Павлограді та інших містах, на які поширювалася дія програми.

Консультант «Опори» з питань енергозбереження Олександр Горлушко до цього додав, що метою програми було запустити саморегулювальний механізм, суб’єктом якого були б об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). На думку експертів, Україні для модернізації ЖКГ необхідно не менш як 500 мільярдів євро. Таких грошей в держави немає і найближчим часом не буде. Але ж ЖКГ є найбільшим споживачем енергоресурсів у нашій країні, на нього припадає 36% витрат на паливо, зроблених в нашій країні, до того ж чверть їх припадає на те, аби нагрівати воду й будинки. А гріється через низьку енергоефективність дуже часто-густо ще й повітря. І лише ОСББ, самі мешканці, зацікавлені і в тому, аби отримувати якісні послуги, і в тому, аби знижувати їх собівартість, можуть змінити ситуацію в країні. Досить домогтися виконання чинних у країні норм житлового будівництва, каже Горлушко, і енергоефективність ЖКГ зросте в 2,5 раза. А якщо навчитися жити за європейськими нормами, то енергоефективність в країні зросте в 20 разів. Але людям потрібно показати, що зробити це реально. Ризики, які існують в кожній новій справі, і брала на себе держава, виділяючи бюджетні кошти на пілотні проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності, і розраховуючи, що мешканці спочатку робитимуть у це свій посильний внесок, а потім, використовуючи найкращий досвід, зможуть самостійно, за свій кошт, здійснювати в будинках необхідні перетворення.

Свою історію журналістам розповіла голова ОСББ з Чернігова Тетяна Молочко. Будинок, в якому вона мешкає, почали будувати 1993 року, а закінчили 2007-го. Як будували, така вийшла і якість, каже Молочко. Покрівлю зробили експериментальну, і вона одразу ж почала протікати. Довелося доводити будинок до пуття своїми силами. Для цього створили об’єднання. Бойове хрещення пройшли, ремонтуючи дах. Це для будинку було дуже важливим, але далеко не єдиним, що потрібно було зробити. Холодні й вогкі стіни в помешканнях потребували ремонту (подекуди з’явився навіть грибок) і поліпшення теплоізоляції. І тут мешканці дізналися про пілотний проект. В облуправлінні ЖКГ сказали: зробіть за свій кошт проект реконструкції і його експертизу. Якщо встигнете, то зможете отримати допомогу від держави.

І розпочалося: пожежники, санстанція, дозвіл на проектування, сесія... Але найважчим було зібрати гроші. Виходили з норми 23 гривні з квадратного метра. Здавалося б, не так вже й багато, а свою частку змогли внести далеко не всі сім’ї. Та все ж викрутилися — зібрали 200 тисяч гривень (а потрібно було 460 тисяч. Останнє пообіцяли виділити з місцевого бюджету. Але так і не надали). Нарешті здали всі необхідні документи. В результаті держава виділила нам на 2011 рік 2 мільйони 300 тисяч гривень. Але в грудні 2011 року надійшло лише трохи більш як 1,5 мільйона. Ми їх, щоправда, так і не бачили. Усім розпоряджалися міська влада. Визначили підрядника і розпочали роботи. Їх планували завершити до кінця року, але через недофінансування це зробити не вдалося. Утеплювали лише північний бік і торці будинку. Ті мешканці, яким пощастило, кажуть, що взимку було тепліше, ніж раніше.

Відповідаючи на запитання журналістів, Тетяна Іванівна сказала, що здійснення пілотного проекту підвищило авторитет ОСББ, довіру мешканців до нього. А ось про те, що в будинку підвищилася енергоефективність, упевнено сказати не ризикнула. Утім, пригадала, що 2011 року будинок витратив на опалення на 100 гігакалорій менше, ніж 2010 року. «На вартості опалення це не дуже позначилося. — каже Молочко і додає: — Але ж теплоізоляцію зробили не по всьому будинку. Молочко переконана: якби гроші передали ОСББ і він сам визначив підрядника для виконання робіт, то термоізоляція будинку обійшлася б не так дорого.

Горлушко називає пілотний проект в Чернігові найвдалішим з усіх 50-ти промоніторених. В жодному іншому будинку бюджетні кошти не були використані з метою підвищення енергоефективності. На його думку, приблизно в 90% перевірених будинків енергетична складова проектів «не відбулася». У кращому разі, результатом стало певне поліпшення житлових умов. Горлушко згоден з головою Мінрегіону Близнюком, що підтримувати ОСББ потрібно не за рахунок «дармових» (що не підлягають поверненню) бюджетних коштів, а за рахунок кредитів, відсотки за якими держава може компенсувати.

«Проекти з термомодернизації потрібно підтримувати, але це мають бути проекти саме з термомодернізації, — зазначає Бойко. — Мають бути чіткіше визначені критерії. Обов’язково повинно бути ОСББ, співфінансування, обов’язково ці джерела співфінансування мають бути підтверджені. Має бути цілісний проект. Якщо правління ОСББ впливатиме на вибір підрядника, це буде зовсім інший результат».