Емітенти покажуть обличчя

Державана комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) слідом за податковою адміністрацією, що виступила ініціатором перенесення паперового документообігу в електронну площину, також оцініла переваги «безпаперового» спілкування. Регулятор сфери цінних паперів за технічної підтримки проекту USAID «Розвиток ринку капіталу» започаткував пілотний проект створення та впровадження в Україні електронної системи розкриття інформації емінентами цінних паперів — EDS (Electronic Disclosure System). Завершити цей задум планується за чотири роки, але, розуміючи актуальність і невідкладність завдання, українські фахівці мають намір скоротити цей строк майже вдвоє.

Це — інформаційна система, що дозволяє збирати, обробляти та оприлюднювати господарську і фінансову звітність емінентів цінних паперів у електронному вигляді. Це, на думку експертів, забезпечує прозорість ринків капіталу. Система проста: емінент створює звіти в електронному форматі та надсилає їх через інтернет до ДКЦПФР. Після цього документи в короткий термін автоматично оприлюднюються на веб-сайті комісії.

Сьогодні цей проект перебуває в стадії розробки, але в тому, що його буде запроваджено в життя, ніхто не сумнівається.«Щодо цього проекту ми вели мову (з USAID. — Авт. ) вже понад два роки, а угоду підписали в листопаді минулого року», — зазначає голова комісії Анатолій Балюк. А нині вже екс-керівник апарату ДКЦПФР Михайло Непран зауважує: «Понад півтора року пішло тільки на підготовку проекту». Він самокритично пояснював це забюрократизованістю державних структур: «Коли працюють державні структури, а USAID — така ж державна структура, як і наша, то там має місце бюрократія — бюрократизовані всі погодження у відповідних міністерствах, відомствах, що у них, що у нас. І цей консерватизм, на жаль, породжує тяганину».

Проект пілотний, він повинен визначити, чи може така система бути впроваджена в Україні, чи маємо ми достатні технічні, законодавчі та інші характеристики. «Є низка проблем щодо впровадження цієї системи. І найперше — то технічне забезпечення, — розповідає Балюк. — Торік у нас було нарешті нормальне фінансування, і ми змогли провести тендер і закупити потужні сервери, які будуть стояти і у нас, і у наших територіальних управліннях. Ми нарешті зможемо зробити безоплатний стабільний доступ інвесторів і решти бажаючих до нашої бази данних». Потім, трошки подумавши, додає: «Ще є проблема уніфікації, є їхні стандарти, є наші стандарти. Те, що зараз, — то лише вершина айсберга».

На запитання «Дня», чи готова Україна до впровадження такої системи, Балюк відповів: «Це вимога часу. Якщо ми не перейдемо на світові стандарти, то не буде ні інвестицій, ні інвесторів». Таку позицію підтримує і Непран: «Навіщо черговий раз винаходити український велосипед, коли вже є світовий досвід: якщо ми хочемо інтегруватися в європейське суспільство, то повинні грати за світовими правилами». Вся податкова служба, банки працюють за міжнародними стандартами. Тим більше — ті підприємства, які вийшли на IPO — на основні чи альтернативні майданчики, — теж були змушені перейти на міжнародні стандарти. А тут весь масив, ті ж 36 тисяч акціонерних товариств, тобто 99,999 відсотка працюють за нашими «зрозумілими» радянськими стандартами бухгалтерського обліку. «Потрібно взагалі поміняти всю систему», — робить підсумок Балюк і відзначає: «Ми зараз працюємо над тим, щоб всі професійні учасники ринку цінних паперів перейшли до міжнародних стандартів фінансової звітності». Однак тут він вбачає і труднощі: «Уявіть собі, що треба навчити всіх податкових інспекторів працювати з цими стандартами...».