Енергоефективність та інновації стають актуальними...

Протягом найближчих двох років вартість природного газу, що імпортується Україною, продовжить зростати стрімкими темпами, що безпосередньо відбиватиметься на ціні його реалізації промисловим підприємствам. При цьому в Росії газ обходиться промисловості значно дешевше. Протягом найближчих двох років ця дельта швидко зростатиме, що обумовить сильне падіння конкурентоспроможності низки українських галузей у порівнянні з їхніми російськими візаві.

Із 1 червня 2008 року гранична ціна реалізації природного газу українським промисловим споживачам з урахуванням надбавок і податку на додану вартість (ПДВ) досягла $300. Для порівняння, ще два роки тому газ обходився вітчизняній промисловості вдвічі дешевше. До кінця 2010 року потрібно чекати чергового двократного зростання.

Головна причина — підвищення вартості природного газу, що імпортується Україною. На початку поточного року вона збільшилася на 38% — з $130 до $179,50 за 1000 кубометрів. Наступного року, згідно з нашим прогнозом, ціна імпорту газу складе трохи менше $300 за 1000 кубічних метрів, що відповідає зростанню на рівні 50— 60%. 2010 року зростання цін продовжиться: Україні доведеться закуповувати природний газ вже по $350—400 за 1000 кубометрів.

Тягар нових цін безпосередньо переноситиметься на українські підприємства. По-перше, високі темпи інфляції та президентські вибори початку 2010 року служитимуть чинниками відставання темпів зростання цін на газ для побутових споживачів у порівнянні з «промисловими цінами». По- друге, складне фінансове становище НАК «Нафтогаз України» змушуватиме цю компанію оперативно переносити зростання зовнішніх цін на внутрішній ринок.

За нашими оцінками, 2009 року ціна реалізації газу українським підприємствам виросте на 60% до $455 за 1000 кубічних метрів. 2010 році вона досягне позначки $590 за 1000 кубометрів.

При цьому вартість газу для підприємств Російської Федерації також зростатиме. Однак розрив між вартістю ресурсу в Україні та РФ різко збільшуватиметься. Наприклад, якщо 2006 року газ обходився російським підприємствам дешевше в середньому на $105 (у Росії тарифи сильно відрізняються в залежності від віддаленості підприємства від центрів видобування газу — країна розбита на 67 поясів), то сьогодні ця різниця виросла вдвічі. Тобто в Україні газ досі значно дешевший, ніж у країнах Європи, але з’явився новий чинник: тепер він значно дорожчий, ніж в економіці іншого ключового торгівельного партнера — Російської Федерації. Росія продовжує політику планомірного підвищення цін на енергоресурси для промисловості. Однак це зростання набагато менш відчутне, ніж те, що спостерігається в Україні. По-перше, темпи зростання 2009—2010 років становитимуть «усього» 20% і 25% відповідно. По-друге, базове значення (близько $90 2008 року) набагато нижче, ніж українське.

Таким чином до 2010 року різниця у вартості тисячі кубометрів газу для українських і російських підприємств складе близько $460. Це означатиме, що конкурентоспроможність газомістких галузей України за два роки різко знизиться. Це, передусім, стосується підприємств азотної хімії та цементної галузі. У такій ситуації для їхнього захисту від набагато дешевшої російської продукції вимагається або введення жорстких протекціоністських заходів, або тотальна переорієнтація на закордонні ринки збуту (недавнє введення імпортного мита на російський нітрат амонію є наочним відображенням відповідних побоювань українських хіміків).

Ціновий шок може деякою мірою згладжуватися урядовими рішеннями. Однак в умовах продовження субсидування житлово-комунального господарства й неготовності перенаправляти великі об’єми бюджетних коштів на субсидування економіки українським підприємствам доведеться сподіватися переважно на свої сили. Для них енергоефективність та інновації стають як ніколи актуальними.