Фабрика алюмінієвої небезпеки

Переплавлення алюмінію — доволі шкідливе виробництво. Тому санітарна зона навколо таких виробництв має бути не менше 3 кілометрів, оскільки в процесі плавлення алюмінію в повітря викидаються окисел алюмінію та інші метали, надто небезпечні загалом, а для ослабленого здоров'я киян — особливо.

Тим часом у трикілометровій зоні знаходяться чимала частина Куренівки й половина Оболоні. А будинки по вулицях Автозаводська, Лугівська, Попова, Вишгородська — взагалі поряд — на відстані 200—300 метрів. Жителі цих районів навряд чи здогадуються про те, яка небезпека нависла над ними. В окремі похмурі дні алюмінієвий смог щільно притискається до землі й сховатися від нього неможливо.

Як таке могло статися в столиці України? Як могло керівництво заводу «Київпродмаш», в екологічному паспорті якого відсутній дозвіл на виплавку алюмінію, укласти договір оренди з малим підприємством «Ліквідус»? Де контроль екологічних служб Києва, обізнаних про існування такого виробництва? Невже невжиття заходів щодо ліквідації шкідливого виробництва поблизу житлових масивів — результат дії хабарів?

Відходи алюмінію скупаються підприємствами, що його переробляють, за ціною $400— 500, а алюмінієві виливанці продаються за $1300 при рентабельності виробництва десь приблизно 70—100%. Ось така економіка! Чи варто дивуватися вседозволеності для новоявлених бізнесменів?

Жителі Куренівки й Оболоні сподіваються через вашу газету отримати відповіді на поставлені запитання від Мінекономіки, прокуратури та ДПАУ ще до того часу, як алюмінієвий смог уб'є їх.

КОМЕНТАР

Як повідомив «Дню» заступник директора малого підприємства «Ліквідус» Андрій Куликовський, усі печі підприємства мають спеціальні витяги з фільтрами, що відповідають усім українським стандартам, підприємство ледь не щодня перевіряє служба екологічної безпеки.

— Ми вважаємо, — сказав А. Куликовський, — що не завдаємо шкоди довкіллю й здоров'ю людей.

Заступник начальника Мінської райепідстанції м. Києва Любов Хижняк підтвердила, що підприємство «Ліквідус» орендує частину площі ливарного цеху, має дозвіл на функціонування, провело всі лабораторні дослідження, техніко-організаційні заходи, спрямовані на виконання норм граничнодопустимих викидів, і затвердило їх у службі екобезпеки м. Києва. Санепідстанція здійснювала виміри повітря робочої зони й, за словами Л. Хижняк, усе гаразд. Проте вона пообіцяла запланувати перевірку «Ліквідуса» й у всьому розібратися.