«Ферма» для біткоїна: бути чи не бути

Чи справді ми так любимо все нове? Чи ж ми його все-таки боїмося? Ці запитання сьогодні так і хочеться поставити тим, хто вирішує і ніяк не може вирішити долю віртуальної валюти в Україні.

Так, голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин заявив минулого тижня, що біткоїн та інші віртуальні або криптовалюти є грошовими сурогатами. На його думку, вони не мають забезпечення реальної вартості та не можуть використовуватися на території України як засоби платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства.

Голова Ради НБУ також сказав у інтерв’ю «Інтерфаксу Україна», що «міжнародне поширення таких платежів робить цю категорію послуг привабливою не лише для законослухняних споживачів, але і для протиправних дій». Разом із тим він зауважив, що Нацбанк України вивчає досвід впровадження інноваційних продуктів на ринку платежів і відстежує політику центральних банків і державних установ інших країн, щоб урегулювати питання віртуальних валют. «Регулювальник вітає всі ініціативи, що допомагають розвитку ринку безготівкових платежів в Україні, і відкритий для обговорення всіх нових тенденцій у цій сфері», — пообіцяв Данилишин.

У тому ж дусі висловився і заступник голови НБУ Олег Чурій. «Зараз біткоїн не має певного правового статусу в Україні, — зауважив банкір. — Визначення ускладнюється відсутністю консолідованого підходу до класифікації біткоїна та регулювання операцій з ним у світі». За його словами, у низці країн офіційно дозволені операції з біткоїном. Зазвичай вони (біткоїни) розглядаються як товар або інвестиційний актив і з метою оподаткування підпорядковані відповідному законодавству. В деяких країнах біткоїн визнають розрахунковою грошовою одиницею. Законодавство ЄС сьогодні класифікує біткоїн як «цифрове представлення вартості, не підтверджене центральним банком або державним органом і не прив’язане до юридично встановлених валютних курсів, яке може використовуватися як засіб обміну для купівлі товарів і послуг, їх передачі та зберігання, і можна придбати в електронному вигляді».

При цьому обмін традиційними валютами на одиницю біткоїна звільняється від сплати податку на додану вартість. Чурій наводить і інші визначення, якими характеризується біткоїн у різних країнах. «Зі свого боку, Національний банк України поки офіційно не підтримує жодне з наведених визначень», — заявив заступник голови НБУ. За його словами, це питання спільно з усіма зацікавленими відомствами розглядатиметься на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності, яке планується провести до кінця серпня.

У заяві, опублікованій днями на сайті НБУ, повідомляється: «Національний банк України відстежує розвиток і використання нових платіжних послуг, зважаючи на принцип відповідності, і вважає, що нові учасники повинні мати шанс виходу на ринок. Проте на першому місці повинна забезпечуватися безпека платежів». У Нацбанку вважають, що використання криптовалют вимагає ретельного моніторингу й осмислення з боку державних регулювальників.

НБУ застерігає банки, платіжні організації, учасників платіжних систем і власників криптовалют про ризики та потенційні загрози їх використання. НБУ також нагадує, що «не несе відповідальності за можливі ризики та втрати, пов’язані з використанням віртуальних валют у розрахункових операціях».

Але поки НБУ не бере на себе відповідальність, комп’ютерний сервіс 2show.mobi відкрив продаж квитків у кіно, театри і цирк за біткоїни. Оплата в криптовалюті реалізована за допомогою інтеграції з Bitpay. Цікаво, що засновником цього сервісу є Олесь Слободенюк. Він ще кілька місяців тому відкрив перший український продуктовий магазин, що приймає біткоїни.

Криптовалюта, тим часом, не стоїть на місці, розвивається. На початку серпня біткоїн розділився на класичний та bitcoin cash. Це сталося після того, як частині майнерів (люди, що надають свої обчислювальні ресурси для виконання математичного завдання з перевірки та проведення біткоїн-транзакцій) і власників криптовалюти запропонували замінити протокол біткоїна на новий, що мало б допомогти збільшити швидкість транзакцій і зменшити розмір комісії за операції.

Проте не всі учасники ринку це схвалили, і в родині криптовалют була виділена особлива гілка (bitcoin cash) з новим протоколом і збільшеним розміром блоку (де зберігаються дані про транзакції). Тим часом курс криптовалюти біткоїн,  як свідчать дані агрегатора торговельної інформації з бірж криптовалют Coinmarketcap.com, на торгах у неділю перевищив $4000 за одиницю. Капіталізація біткоїна склала $66,9 мільярда. До цього, 5 серпня, біткоїн уперше з 11 червня подолав відмітку в $3000 і вийшов на рекордний для себе курс $3200—3300.

Майнер Денис Корінь (прізвище змінене) розповідає про так званий побутовий майнінг — процес добування криптовалюти. У нього дві «ферми», кожна з яких щомісячно і без особливих зусиль приносить дохід у еквіваленті 500 доларів. «Ферми» — вручну зібрані конструкції, що складаються з материнської плати та відеокарт,  головного інструменту для майнінгу, —  вирішують складні математичні завдання. За це машина отримує біткоїн або його частину. Чим більше комп’ютерів у світі працює над цим, тим вища складність завдань. Отже, відповідних потужностей потрібно з кожним днем усе більше і більше. Хоча кількість біткоїнів не є нескінченною — обсяг їх емісії складає лише 21 мільйон.

Але Корінь добуває вже не біткоїни, а іншу криптовалюту — ефіри. Річ у тому, що сьогодні добування біткоїнів настільки ускладнилося, що відеокарти не можуть цього осилити. Але для майнінгу ефірів їх ще вистачає. Криптовалюту можна переносити на зарубіжні банківські карти і потім розплачуватися ними доларами за курсом. Корінь каже, що ще жодного разу не виводив криптовалюту за кордон — сподівається, що її курс і далі зростатиме.

Чи можна розраховувати на такий сценарій в Україні, де на майнерів почалося справжнє полювання? Так, у лікувально-оздоровчому центрі Інституту електрозварювання ім. Є. Патона в Києві СБУ знайшла «ферму» для майнінгу біткоїнів. У постанові Святошинського районного суду Києва йдеться, що в непрацюючому басейні центру було встановлено 200 одиниць комп’ютерної техніки, які майнили криптовалюту. Вона використовувалася для обміну на електронні гроші офіційних платіжних систем шляхом підробки електронних платіжних доручень, ідеться в постанові суду.

Проте народний депутат України Олексій Мушак (БПП) зауважує, що в Україні є велика зацікавленість у тому, щоб Національний банк визнав біткоїн валютою або грошовим сурогатом. «Немає жодного офіційного рішення, що біткоїн заборонений в Україні. Глобально немає різниці — займатися Bitcoin-майнінгом чи вирощувати помідори в онлайн-грі, пересилати з аккаунту на аккаунт криптовалюту чи відправити подарунок у грі SimCity», — написав народний обранець на своїй сторінці у Facebook. На його думку, діяльність за так званим «майнінгом»  набуває все більшого поширення. «Велика частина державних підприємств і установ займаються «майнінгом», — констатує він.

Чи бути біткоїну в Україні? Сьогодні вже багато хто вважає, що це лише питання часу й ефективної побудови системи контролю над виконанням цифрових операцій. Проте опитані «Днем» експерти —   іншої думки. Екс-перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський стверджує: «Із урахуванням того, з якою метою в основному використовується біткоїн, я не думаю, що Нацбанку було б доцільно його легалізувати... В основному біткоїн використовується зараз для сірих і чорних операцій», — уточнює він.

Народний депутат Олександр Кірш (теж БПП) усе ж передбачає, що Нацбанк може вирішити використання біткоїна в Україні. «Зважаючи на все, так, — каже він, відповідаючи на належне запитання «Дня». — Вже і проект відповідний готовий. Просто там будуть певні обмеження, нанацілені на те, щоб це було якимсь чином нормативно врегульовано, а не від ліхтаря».

«Добре це чи погано — це вже інше питання, — додав Кірш. — Але в принципі цілком реально. Проте, на мій погляд, це різновид фінансової піраміди. Причому нічим не забезпеченої. Адже і долар не цілком забезпечена валюта. Але достеменно найсильніша у світі. Отже, забезпеченість, схоже, великої ролі вже не грає. Зараз у світі керуються якимсь іншим, не економічним законом. Якщо виходити з цього, то і ситуація з біткоїном вимагає врегулювання. Але, за великим рахунком, усе може лопнути і обвалитися. Боїшся — не працюй із біткоїном — це, як колись піраміда МММ, — справа добровільна».