Фіскальна політика змінює ідеологію

Несплата податків — біда, з якою в пострадянській Україні намагаються боротися з самого моменту проголошення незалежності. Причому арсенал політичних лозунгів, під прикриттям яких така боротьба велася, повністю визначався специфікою поточного моменту. Чи була це підготовка чергового бюджету, чи необхідність розгрому чергового клану, чи труднощі зі схваленням чергового МВФівського Меморандуму — кожний випадок вимагав свого специфічного підходу, що диктує відповідний набір інструментів.

ВИБОРИ ЯК ПРОЙДЕНИЙ ЕТАП

До останнього часу ідеєю, що окриляє збирачів податків, була підготовка до виборів. З одного боку, необхідно було збільшити бюджетні надходження й продемонструвати електорату спроможність платити з бюджету хоч щось, з іншого — підкосити фінансові можливості опонентів, вилучивши з підтримуючих їх фірм усі вільні ресурси. Про друге цільове завдання податкової політики ми судити не беремося, бо це не справа нашої компетенції. А щодо першої, то тут не можна не відзначити: влада може записати собі в актив видатні (на тлі хронічних невдач) досягнення.

По-перше, з початку поточного року план надходжень до держбюджету (що контролюються Державною податковою адміністрацією України (ДПАУ) виконано на 102,1%. Іншими словами, до консолідованого бюджету надійшло 18,3 млрд. гривень платежів. Із цієї суми податкові платежі оцінюються в 10,2 млрд. гривень, або 95% плану (раніше більше, ніж 87% не збирали). За січень — серпень до консолідованого бюджету надійшло 16,938 млрд. гривень податкових платежів, або 106% плану на цей період; до держбюджету — 7,4 млрд. гривень податкових платежів, або 92% плану.

Коментуючи ці результати, ДПАУ відзначає збільшення частки грошових надходжень до бюджету: «У вересні доходи «живими грошима» перевищили 1,2 млрд. гривень, що майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року», — говориться в повідомленні прес-служби. Раніше голова податкового відомства Микола Азаров повідомляв журналістам, що у вересні ДПАУ доручено мобілізувати до бюджету на 485 млн. гривень більше грошових надходжень порівняно з серпнем.

Ще одне досягнення в боротьбі за податкові надходження пов'язане з недоплатами. Як повідомила Українським новинам прес-служба ДПАУ, минулого вересня недоплата з платежів до бюджету скоротилася на 0,6% і на 1 жовтня становила ніяк не менше ніж 10,812 млрд. гривень. Проте, вважати це досягненням слід із застереженням, адже з початку року до 1 жовтня недоплата до бюджету насправді збільшилася на 912 млн. гривень, або на 9,2%; більше ніж 40% загальної суми недоплати становлять пеня та штрафи. В серпні недоплата з платежів до бюджету скоротилася на 0,681 млрд. гривень (5,9%) і на 1 вересня становила 10,879 млрд. гривень. Що примітно, ДПАУ фіксує стабілізацію рівня недоплати, вважаючи, що зараз немає можливості істотно скоротити недоплату до бюджету. Тим самим можна констатувати вичерпання ресурсів платників податків: як у тих, хто підтримує опозицію, так і тих, хто просто «утримує» цю владу.

НОВА ПОДАТКОВА ВIЙНА

Якби вибори були останньою перешкодою на шляху вільного економічного розвитку країни, тоді була б надія, що принаймні протягом двох років у платників податків буде відносно спокійне життя. Але дуже ймовірно, що саме після виборів надія на безхмарне життя зникне навіть у сьогоднішніх улюбленців долі й під «бюджетно-податковий прес» буде покладено всіх. І ось чому.

Згідно з постановою уряду, до 15 жовтня колишнім «недоторканним» — МінАПК, Мінпромполітики, Мінтрансу, Міненерго, а також НАК «Нафтогаз України» та державній корпорації «Укрбудматеріали» доручалося скоротити заборгованість із платежів до держбюджету шляхом реалізації ліквідної продукції й надання послуг на загальну суму 750 млн. гривень. Щоб оцінити, багато це чи мало, досить пригадати, що в гірші часи така сума становила місячну норму.

Про рішучість влади посилити боротьбу за бюджетні надходження говорить і та обставина, що 18 найбільшим підприємствам Дніпропетровської, Донецької та Харківської областей буде надано спеціальну допомогу в погашенні податкової заборгованості. Іншими словами, нинішніми умовно-збитковими металургійними комбінатами займуться особливі групи фахівців, яким ставиться за обов'язок знайти «кінці» експортної виручки з подальшою її конфіскацією до бюджету. Що ж до великих підприємств, котрі не ввійшли в число зобов'язаних прийняти допомогу, то їм просто не пощастило. Вони гасити заборгованість будуть самостійно. За інформацією, що є в розпорядженні «Дня», приблизно протягом двох-трьох останніх місяців державні податкові та правоохоронні органи виконують завдання будь-якими засобами вибити з підприємств борги, тобто буквально блокувати роботу підприємств-боржників, вилучаючи в них ліквідні матеріальні активи (оскільки банківські розрахунки ці підприємства вже роками не проводять).

ЖАХ ПЕРЕМОГИ

Ну й тепер найцікавіше запитання: чому все-таки президентські вибори не принесуть фіскального полегшення нікому — ні тим, хто виграв, ні тим, хто програв? Усе дуже просто. Вже сьогодні кожний із українців повинен Америці, Німеччині, Франції тощо по $250, а всі разом — $12,5 млрд. Наступного року до оплати буде пред'явлено суму в $3 млрд. (або по $62 із кожного з нас, включаючи немовлят і старих людей). Чи є у вас такі гроші й чи готові ви, персонально, платити за рахунками? Запитання далеко не марне, бо відповідь на нього нікого не цікавить. Треба бути готовим платити, навіть якщо сьогодні ведеться бурхлива публічна PR-кампанія про відсутність на це грошей. Причому іншого способу оплати, крім як через підвищення податкових відрахувань, у світі не існує. А з урахуванням того, що всі, хто може платити по повній програмі, більше не заплатять (не захочуть або не зможуть), податковий тягар таки доведеться поширювати й на привілейовані прошарки підприємців.

Що цікаво, позиція нинішньої влади — не відмовлятися платити, але не платити, не домовившись із кредиторами, — оптимальна. «Україна не може робити ставку на реструктуризацію виплат за боргами приватним інвесторам при виборі механізмів розв'язання боргової проблеми наступного року», — сказав Українським новинам помічник Президента Валерій Литвицький. «Не вірте повідомленням, що ми ведемо такі переговори або найближчим часом плануємо їх розпочати», — додав він, відзначивши, що будь- яким ініціативам такого роду має передувати прийняття владою великого комплексу заходів, що демонструють інвесторам прискорення реформ і близькість країни до стійкого економічного зростання.

Подібний же погляд на поточний стан справ демонструють і кредитори, знаючи, втім, що заплатити все країна не зможе. За оцінкою секретаріату Паризького Клубу (урядів- кредиторів), Україна поки не має підстав для початку офіційних переговорів про реструктуризацію виплат за боргами. Така реакція пішла після попередніх консультацій Міжнародного валютного фонду з Паризьким Клубом про стратегію обслуговування Україною зовнішнього боргу наступного року. В документі, що підсумовує результати консультацій, сказано, що «у випадку, якщо Україна буде намагатися реструктуризувати борги офіційним кредиторам, необхідно буде підготувати відповідну програму, що забезпечить утримання стійкого співвідношення» між розмірами боргу й платіжного балансу.

Виступаючи 12 жовтня з «боргового питання» у Верховній Раді, міністр фінансів Ігор Мітюков сказав, що юридичні умови зовнішніх позик не дозволяють Мінфіну реструктуризувати борг 2000 року без оголошення дефолту. Звідси висновок: якщо післявиборна влада залишиться в рамках «юридичних умов зовнішніх позик» і через це публічно не визнає себе банкрутом, усім нам треба бути готовими платити за успадкованими нею боргами. Причому незалежно від того, буде економічне зростання чи ні.