Газовий «Роттердам +» зватиметься «NCG +»
Споживачів змушуватимуть платити за неіснуючі транспортні витрати та віртуальний вхід до газотранспортної системи
«День» уже цитував ці слова прем`єр-міністра Володимира Гройсмана, сказані 15 лютого: «Я не допущу жодного підвищення тарифів на газ для потреб населення. А ті, хто заявляє про можливе зростання цін на 40%, повинні або відповідально працювати, або написати заяву на звільнення». А наступного дня, 16 лютого, Рада національної безпеки та оборони доручила Кабміну разом із НКРЕКП невідкладно вивчити об`єктивність, економічну та соціальну обґрунтованість встановлених тарифів на енергоносії, електроенергію та житлово-комунальні послуги, а також проінформувати населення про результати роботи.
На жаль, уряд не поспішає виконувати вказівки РНБО, введені в дію указом Президента України. Про це свідчить хоча б те, що з 1 березня проведено вже п`яте підвищення тарифу на електроенергію для населення. Відповідно до прийнятого раніше плану, вартість електроенергії зросла до рівня 90 коп. за кВт.год (при споживанні до 100 кВт.год на місяць) і до 1,68 гривні за кВт.год (при споживанні понад 100 кВт.год на місяць).
Можна стверджувати, що це лише початок чергового тарифного наступу уряду на громадян України. 21 лютого Кабміном була ухвалена постанова № 90. У ній є єдиний позитив: на НАК «Нафтогаз України» знову покладено спеціальні обов’язки з постачання природного газу для населення і підприємств теплокомунпостачання, чим знято раніше озвучену головним комерційним директором «Нафтогазу України» Юрієм Вітренком загрозу щодо підвищення газового тарифу для населення на 40%. Але, згідно з цим документом, ціни на природний газ для побутових споживачів та виробників теплової енергії (для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню) переглядатимуться (звісно, не в бік зменшення) щопівріччя — 1 жовтня та 1 квітня. Якщо 1 квітня буде вирішено підвищувати ціну на газ, то тарифи для населення на газ, опалення та гарячу воду зростуть з 1 жовтня.
При цьому, як вказують у громадській організації «Публічний аудит», розрахункова гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів буде вираховуватися на основі показників середньомісячних значень цін на газ на німецькому газовому хабі («NCG +») із урахуванням транспортних витрат до західного кордону нашої країни й тарифу на вхід у газотранспортну систему України в доларах США (за середньомісячним курсом долар США/євро «спот»). Потім така ціна, зрозуміло, буде перераховуватися в гривню за офіційним курсом Нацбанку за другий та третій місяці поточного газового півріччя, що починається з 1 жовтня попереднього календарного року і триває до 31 березня (включно) поточного календарного року. До цієї ціни входитимуть тарифи на транспортування і розподіл природного газу, торгова націнка постачальника природного газу та податок на додану вартість, які діють у період перерахунку.
Як наслідок, відзначають фахівці «Публічного аудиту», при формуванні тарифів на тепло й гарячу воду застосовуватиметься формула «NCG +», аналогічна сумнозвісній вугільній «Роттердам +». Вона дозволяє при постачанні населенню газу, видобутого з українських надр держкомпанією «Укргазвидобування», стягувати плату за транспортування цього газу від німецького газового хабу (NCG) до західного кордону України та плату за вхід у газотранспортну систему України. Причому, жодних витрат на транспортування газу в Україну постачальник не несе, адже газ видобуто на території України.
«Уряд та «Нафтогаз» розказуватимуть, що «Укргазвидобування» забезпечує населення та підприємства теплокомуненерго газом українського видобутку лише на 75%, а решта 25% — це імпорт. Та чи законно збирати з населення додаткові кошти за транспортування цих 75% українського газу від німецького газового хабу (NCG) до західного кордону України та плату за вхід у газотранспортну систему України, якщо відповідних витрат точно не було?» — запитує провідний спеціаліст «Публічного аудиту» Тарас Галайда.
Він також вказує, що імпортування 25% газу для населення — це також недопрацювання влади — від Верховної Ради і Кабміну до газової — «Нафтогазу». Адже наявних обсягів газу вітчизняного видобутку (близько 19,5 мільярда кубометрів) цілком достатньо для повного забезпечення потреб населення й ТКЕ, для чого потрібно, на його думку, лише 17,5 мільярда кубометрів. «У керівників держави вже третій рік не вистачає духу або бажання, щоб законодавчо зобов’язати не лише ПАТ «Укргазвидобування», а й приватних видобувачів українського газу постачати його населенню», — наголосив експерт у коментарі «Дню».
