«Головне — щоб уряди не заважали»
Підприємці України та Росії незадоволені «торговими війнами»
«Російський бізнес готовий до діалогу та співпраці з українським бізнесом», — заявив президент Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін. Цю ж саму думку в бесіді з журналістами підкреслив почесний президент РСПП Аркадій Вольський. Утім, до цього він зробив досить спірну обмовку про те, що «бажання мати політичний суверенітет зрозуміле, а економічний... це нонсенс».
Великі суспільно-політичні фігури у складі делегації російських підприємців надавали особливої ваги та звучання зовні доброзичливому, а по суті ультимативному запитанню: чи хоче ще офіційна Україна російських інвестицій? Як під час зустрічі з головою Верховної Ради України Володимиром Литвином відзначив Шохін, «представники російського бізнесу хотіли б повернутися додому з переконанням, що політична кон’юнктура та післявиборна конфігурація в Україні не змінить принципового прагнення двох народів до співпраці». Литвин роздавав росіянам заспокійливі пілюлі, з яких випливало, що українсько-російські відносини необхідно перевести в русло прагматизму, а приїзд російської делегації тільки додасть реалізму до дещо сумбурних з’ясувань цього питання в контексті виборів. Позиції збігалися — відносини двох країн необхідно вивести за рамки передвиборної боротьби. Тим більше, що для цього вже створено деякий заділ. За даними УСПП, у прямих іноземних інвестиціях в Україну майже 6% припадає на Росію.
Ідеологію майбутньої експансії російського капіталу в Україну виклав у розмові з «Днем» О. Шохін: «На російському фондовому ринку можна заробити набагато більше. Тут важливість полягає в перспективах розвитку власного бізнесу — трансформації російських компаній на транснаціональні». Однак згодом пригрозив: «Якщо ж Україна залишиться холодним домом, негостинним до інвестицій, вони підуть до іншої країни».
Але для України досить актуальним сьогодні є інше питання: як отримати інвестиції, не завдавши водночас збитків національним економічним інтересам, які росіяни, схоже, не схильні враховувати (див. перший абзац)? Однак, заспокоює Шохін, «торгові війни — поширене у світі явище. Але, мабуть, російсько-українські посідають особливе місце, оскільки набувають характеру міжнаціональних відносин». «Цього треба позбуватися», — миролюбно підсумовує голова російських підприємців.
Росіяни на всю демонстрували відому молодіжну формулу «мир, дружба, жвачка» і навіть докоряли українському бізнесу в недостатній участі в робочій групі щодо вступу до СОТ. За словами Шохіна, Росія значно краще враховує інтереси своїх бізнесменів. Більше того, на його думку, збереження байдужості українського бізнесу до проблем СОТ може призвести до того, що до моменту вступу якоюсь зі сторін до цієї організації багато операційних зв’язків між країнами через неузгодженість законодавства та бізнес-правил буде розірвано.
Існування такої загрози підтвердив і український колега Шохіна, а також секретар РНБОУ Анатолій Кінах. За його словами, через усі ці невідповідності вже зараз руйнується багато бізнес- проектів.
Щоб протистояти подібним викликам, союзи підприємців двох країн вирішили створити Інвестиційну раду, покликану, серед іншого, готувати пропозиції членам уряду та допомагати реальним інвесторам. Щоправда, як зізнався Шохін, багато російських бізнесменів, побоюючись нашої передвиборної лихоманки та наслідків газової кризи, пропонували не поспішати з цією справою. Але їх, за його словами, вдалося переконати. «Інвестиційна рада — механізм, завдяки якому бізнес може нав’язувати своїм законодавцям раціональний погляд», — досить дохідливо пояснив Шохін...
Утім, облишмо зайву підозрілість. Тим більше, що угоду про інвестраду підписано, а українська сторона навіть встигла підготувати для неї низку інвестиційних проектів, спрямованих на активізацію співпраці в енергетичній сфері, розвиток ринку біологічних видів палива, виробництво технологічного обладнання для потреб ПЕК тощо. Напрацювання українсько-російської інвестради підприємців буде винесено на розгляд урядів. «Головне — щоб уряди не заважали», — відзначив Вольський. Кінах же запевнив російських інвесторів, що масова реприватизація, силові втручання в ринки та пошуки ворогів більше не повторяться.
Було б дивно, якби російська сторона у своїх виступах не торкнулася теми ЄЕП. За словами заступника генерального директора ВАТ «Русал-УК» Олександра Лівшица, Україні було б непогано прояснити, що вона обирає: ЄЕП або ЄС. Україна в той самий день ще раз дала свою відповідь: Верховна Рада відмовилася підтримати законопроект, направлений на прискорення вступу країни в єдиний простір з Росією. Зрозуміло, що на вихід цього голосування вплинули не стільки передвиборні політичні мотиви, скільки перманентні економічні війни.
