Гоніння на азбест

Профспілки підприємств будматеріалів вважають їх необгрунтованими. Їх підтримують вчені. У Києві на науковій конференції профспілок заснована міжнародна громадська організація «Рух за хризотил». З відповідною ініціативою виступив Міжнародний альянс профспілкових організацій «Хризотил». Її підтримали понад 100 профспілкових лідерів із 25 країн світу.

Але чому і від кого треба захищати цей мінерал? Річ у тім, що помилково вважаючи його шкідливим для здоров’я людей, деякі країни мають намір заборонити його використання в будівельній галузі. Хоча вона нараховує сотні тисяч робочих місць.

Хризотилова паніка поширилася через банальну плутанину. Словом «азбест» позначають два абсолютно різних мінерали — амфіболові волокна, або силікат заліза («блакитний» або «бурий» азбест) і власне хризотил, або силікат магнію («білий» азбест). І якщо перший дійсно є небезпечним для здоров’я і заборонений до використання в промисловості у всьому світі, то другий, за словами вчених, медиків, профспілкових лідерів, «не становить вимірного ризику для здоров’я людини». Супротивники азбесту, як вважають представники хризотилової галузі, користуються плутаниною і свідомо вводять в оману громадську думку, не показуючи відмінності між різновидами азбесту.

Кампанія проти азбесту у світі наростає. Акцентують на тому, що азбестову (хризотилову) галузь потрібно знищити, віддавши перевагу замінникам цього матеріалу — целюлозі і керамічному волокну. При цьому посилаються на так звану Роттердамську конвенцію використання азбесту у всьому світі.

Але виробники хризотилу впевнені, що проблема не стільки пов’язана з охороною здоров’я, скільки з політикою, економікою і, звичайно ж, конкуренцією. «Як вчений, я, спираючись на свої знання і іноземні дослідження, завжди говорив, що хризотил-азбест, за умови контрольованого використання, не становить небезпеки для здоров’я людини, — говорить директор Інституту медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) Юрій Кундієв. — А тепер, завдяки власним дослідженням, я можу ще раз сказати, що нападки на азбест спровоковано швидше економічними інтересами, ніж медичним обгрунтуванням, адже його штучні замінники — целюлоза і керамічне волокно — ніким ще детально не вивчені і можуть становити набагато більшу загрозу для здоров’я людини». «Ті, хто мають технології або налагоджену промисловість замінників покрівельних матеріалів, замінників гальмових колодок, де використовується азбест, замінників труб із азбестоцементу, — сьогодні і виступають проти азбесту», — вважає Кундієв. «Фактично вся епопея зводиться до пошуку ринків збуту для новоствореної промисловості штучних волокон», — додає він.

Про те, що не такий страшний азбест, як його малюють, говорив і глава профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України Василь Яньшин: «Я захищаю права працюючих у будівельній галузі вже багато років і, природно, для мене дуже важливо мати об’єктивні дані. Передусім, я керуюся інтересами трудящих, науковими даними і професійними положеннями. Згідно з останніми дослідженнями Інституту медицини праці, випадків ракових захворювань виявлено не було». «Тому сьогодні ми бачимо своє завдання в тому, щоб відстояти право на контрольоване використання хризотил-азбесту в промисловості і забезпечити належні умови праці для працівників галузі», — додає він.

З цією думкою погоджується і голова Міжнародного альянсу профспілкових організацій «Хризотил» Андрій Холзаков: «Ми визнаємо шкідливий вплив амфібола, але при цьому ми дотримуємося думки, що контрольоване використання хризотилу можливе». «Ми хочемо сьогодні у всьому світі продемонструвати наші можливості, можливості захистити трудящих хризотилової галузі від шкідливого впливу тієї або іншої речовини», — додає він.

За даними співробітників Інституту праці АМНУ, отриманими під час спеціального дослідження, «в Україні відсутня медична статистика, яка свідчила б про високу шкоду використання хризотил-азбесту для здоров’я при виробництві азбестоцементних виробів». Так, за останні 25 років обліку профзахворюваності в Україні було виявлено лише 19 випадків азбестозу. Ракових захворювань легенів, пов’язаних з професійною діяльністю робітників, виявлено не було.

ДО РЕЧІ

Азбест класифікований Міжнародним агентством з досліджень раку (МАIР-ВОЗ) як канцероген 1-й категорії. Проте при цьому не враховувалося, що патогенний потенціал амфіболів у 100 разів вище, ніж у хризотилу. Характерно, що це агентство до тієї ж категорії включило і багато інших речовин і навіть явища, з якими людина стикається щодня, але, проте, не має наміру і не може від них відмовитися. Це бензин, хром, нікелеві сплави, кварц, сонячна радіація, вініл хлорид, алкогольні напої, солона риба, тютюн, деревний пил, оральні контрацептиви, куріння, пасивне куріння, виробництво і ремонт взуття, виробництво меблів, видобуток вугілля, лиття заліза і сталі, робота з лакофарбовими виробами, гумова промисловість, миш’як у питній воді, сажа і багато іншого.