Готелям спростили доступ до пільг

Глава держави підписав закон, який розширює доступ до податкових пільг (із податку на прибуток) для учасників готельного бізнесу. Завізований гарантом Закон №5180-VI «Про внесення зміни до розділу ХХ «Перехідні положення «Податкового кодексу України щодо особливостей справляння податку на прибуток підприємств, отриманого від надання готельних послуг» змінює умови надання пільг з податку на прибуток підприємств, які надають готельні послуги.

Так, готельєри звільняться від сплати податку на прибуток лише тоді, якщо дохід від продажу послуг з «ночівлі» (тимчасове проживання в номері) становить не менш ніж 50% сукупного доходу готелю за відповідний податковий період. Зараз така пільга застосовується, якщо відповідний дохід становить не менш ніж 75% сукупного доходу. Сума звільнених від оподаткування коштів повинна направлятися підприємствами на збільшення обсягів виробництва (надання послуг), переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, заявив чиновник. Цю пільгу надано готельєрам на 10 років

«Це — продовження закону, який ухвалили 2010 року перед Євро-2012, і він звільнив від сплати податку на прибуток 3 — 5-зіркові готелів на термін до десяти років», — розповідає «Дню» заступник генерального директора Асоціації готельних об’єднань і готелів України Тамара Євдокимова. За її словами, такий крок викликано необхідністю підвищення конкуренції серед готелів та підвищенням якості надаваних ними послуг. «Пільги матимуть ті, хто пройде офіційну категоризацію та отримає сертифікат і свідоцтво», — каже вона «Дню». Тож у результаті пільгового оподаткування, розповідає Євдокимова, готелі, які мають непогану матеріально-технічну базу, будуть зацікавлені проходити категоризації, тобто отримувати різні ступені «зірковості».

«Зросте кількість готелів, які потенційно можуть стати 3 — 5— зірковими», — прогнозує вона. Від цього, продовжує Євдокимова, виграє споживач і ринок. Адже в результаті податкового спрощення, веде далі вона, оновлення галузі за рахунок пільгових грошей сприятиме здешевленню готельних послуг у таких готелях в середньому на 10 — 15%. Це у свою чергу дозволить в подальшому розвивати систему стимулів для залучення туристів. Сьогодні, розповідає вона, готелі можуть працювати й без категоризації. Останнім часом з’явилося чимало міні-готелів, розрахованих на 10 — 30 номерів. Як правило, вони мають усі зручності, коштують у порівнянні зі столичними дешевше, однак не мають «зірок». За її підрахунками, в Києві на початку 2000-х років діяло близько 90 готелів, а зараз — 226 готелів. Загалом же по країні, продовжує експерт, за десять років кількість готелів збільшилась у три рази. Але з них категоризацію пройшли лише 10%. Після податкового спрощення їхня кількість зросте ще на 30%, прогнозує вона.

Дрібний бізнес підтримує запровадження таких дій, але зі своїми зауваженнями. Як розповіла «Дню» голова Всеукраїнської професійної спілки працівників малого та середнього бізнесу «Єднання», президент української асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів Наталія Кожевіна, сьогодні не всі готелі отримують основний прибуток від «ночівлі». Багато хто виживає за рахунок діяльності ресторану, стоянки, здачі в оренду приміщень тощо. Тому виключення цих статей доходів з-під пільгового оподаткування, говорить вона, неправильно. «А без цього вистояти готельєрам буде складно. Тому не зав’язувати пільги тільки на одному проживанні. Готелі надають комплекс послуг. І пільги на нього справді можуть допомогти виграти нам», — говорить голова Всеукраїнської професійної спілки працівників малого та середнього бізнесу «Єднання».

Виконуючий обов’язки президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець також схвально ставиться до ухваленого закону. «Це значною мірою допоможе розвивати готельну галузь, бо, як показала підготовка до Євро-2012, в Україні досить мала кількість готелів відповідної якості та зірковості», — говорить він. Утім, продовжує експерт, головне, щоб зекономлені гроші пішли за призначенням. «Представники цього виду бізнесу не повинні зловживати фінансовою довірою держави, щоб не виникло ситуації, як на передодні Євро-2012, коли, попри пільги, вартість номерів рекордно зросла», — зауважує Биковець. Зважаючи на такий досвід, продовжує він, держава має потурбуватися і про жорсткий контроль, щоб не було зловживань із зекономленими грішми.

На думку першого віце-президента УСПП Сергія Прохорова, такий крок допоможе піднятися галузі. «Готельний бізнес виглядає сьогодні, як 15 років тому ресторанний», — говорить він. Розвиток готельного бізнесу, з точки зору інвестування, каже Прохоров, — однин із найперспективніших в Україні. Адже кількість готелів в Україні на душу населення вважається недостатньою, а більшість існуючих готелів потребує реконструкції та значного оновлення фондів. «Сьогодні насиченість ресторанами сягає 85 — 90%, тоді як готелями — тільки близько 60%. Тому запропоноване спрощення серйозно простимулює галузь розвиватися», — продовжує він. За його оцінками, в результаті такого стимулювання прибутковість галузі має перевищити 30%, що дозволить власникам готелів швидше і більше інвестувати коштів у розвиток інших готелів та супровідної інфраструктури.