Говоримо конкурс — маємо на увазі суд?
У понеділок Фонд держмайна України збирається підбити підсумки конкурсу з продажу ВАТ «Криворіжсталь». І уряд, і Президент стверджують, що конкурс обов’язково проводитимуть. Проте майбутня форма власності цього підприємства все ще залишається під питанням, оскільки виникли суттєві для цієї справи юридичні колізії. Як відомо, Верховна Рада в четвер зобов’язала ФДМ виконати постанову парламенту про заборону проведення приватизаційного конкурсу «Криворіжсталі».
Аргументуючи це рішення, виконувач обов’язків голови спеціальної контрольної комісії парламенту з питань приватизації Людмила Кириченко заявила, що порушено положення закону про терміни проведення конкурсу. Більш того, за її словами, згідно із законодавством, покупцем такого підприємства може бути тільки промисловий інвестор. А в конкурсі братимуть участь і ті, хто такими не є. Народний депутат зазначила, що ФДМ запевняв: перед продажем здійснять повний аудит підприємства. Разом із тим, за її даними, не було проведено екологічного аудиту, що при продажу такого екологічно небезпечного підприємства неприпустимо, наголосила депутат. Крім того, на думку виконувача обов’язків голови контрольної комісії, «всупереч законодавству конкурсна комісія допустила до участі в конкурсі компанію, за якою стоїть офшорний капітал». Тому є підстави вважати, що цей конкурс буде визнаний незаконним, сказала вона.
Відповідаючи на обвинувачення Кириченко, голова ФДМУ Валентина Семенюк повідомила, що екологічний аудит усе ж таки проводили, причому попередньо Фонд провів конкурс із відбору відповідної структури. Вона також наполягала на тому, що три компанії, які подали заявки на конкурс, ТОВ «Смарт Груп» (Дніпропетровськ), консорціум «Індустріальна Група» (Київ) і Mittal Steel Germany Gmbh (Дуйсбург, Німеччина) — відповідають вимогам промислового інвестора. «Що стосується питання промислових інвесторів, то я хочу сказати, що всі відповідні документи подані згідно з чинним законодавством про офшорні зони, всі пройшли відповідні перевірки, і можу повідомити, що ми навіть отримали підтвердження банків про відповідність вимогам промислового інвестора», — констатувала голова ФДМ. Хто має слушність у цій суперечці, покаже час, хоча юристи стосовно правомірності зарахування учасників конкурсу до промислових інвесторів також мають сумніви.
При цьому Семенюк нічого не сказала з приводу порушення термінів проведення конкурсу, і, можна припустити, що тут їй просто нічого було сказати. Нагадаємо, що однією з двох основних причин, які були використані як формальний привід для реприватизації «Криворіжсталі», а також Нікопольського заводу феросплавів (хоч відповідні рішення судів щодо цього підприємства прийняті, корпорація «Придніпров’я» їх оспорює і все ще вважає підприємство своїм) стало те, що з моменту появи інформаційного повідомлення про конкурс до самого конкурсу пройшло менше 75 днів, що є порушенням положень «Державної програми приватизації на 2000—2002 рр.». Вищий господарський суд визнав це порушення достатнім для скасування приватизації цих підприємств. Однак відставлений нині уряд Тимошенко так поспішав продати «Криворіжсталь», що сам помилився в термінах проведення конкурсу, оголосивши про нього за 74 дні до його проведення, тобто знову порушивши ту ж норму закону. Інформаційне повідомлення про проведення конкурсу та його умови було опубліковане в журналі «Ведомости приватизации» від 10 серпня. У цьому випадку враховується тільки повна доба, тобто перша доба минула 11 серпня (Цивільний кодекс України пояснює: термін починається з наступного дня після відповідної календарної дати, день проведення конкурсу, як і день опублікування інформації, не враховуються). Ставлячи риски на календарі, отримуємо, що конкурс проводиться на 75 день від публікації, а в програмі сказано — за 75 днів, тобто виявляємо помилку на один день. І лише? Але юридично це таке саме порушення, як і те, за яке забрали комбінат в ІМС.
Таким чином повторний конкурс із «Криворіжсталі» також можна визнати в суді незаконним. Якщо ж суд вирішить, що все зроблено правильно, то на якій тоді підставі комбінат реприватизували?
Є і ще один момент, про який не говорили ні Кириченко, ні Семенюк. У позовній заяві, на основі якого відкрили слухання з «Криворіжсталі», зазначалося, що, порушуючи п. 59 «Державної програми приватизації на 2000— 2002 рр.», перед минулим продажем цього підприємства на біржові торги не виставили 5-відсотковий пакет акцій. Це порушення стало другою головною підставою, що дозволило реприватизувати «Криворіжсталь». Але, як відомо, і цього разу 5-відсоткового пакета не продавали. Або, можливо, зробили це таємно від громадськості?
Отже, обидва головні порушення, за які забрали «Криворіжсталь» в ІМС, повторилися і в ході проведення нинішнього конкурсу. Виходить, що в нового покупця завод можна забрати на тих самих юридичних підставах, що й у попереднього. Навіть позовну заяву особливо переробляти не доведеться. Але якщо до таких заходів доведеться вдаватися вже після, а не до конкурсу, то йтиметься вже про повторну реприватизацію цього підприємства, що може остаточно підірвати інвестиційний імідж нашої країни.
А що думають із цього приводу наші експерти?
КОМЕНТАРІ
Василь ЮРЧИШИН , директор економічних програм центру імені Разумкова:
— Верховна Рада ухвалила рішення про те, що «Криворіжсталь» потрапляє до списку підприємств, не рекомендованих до приватизації. Відповідно, конкурс має бути відмінений. Одночасно з цим Президент заявив, що конкурс, який мали проводити в понеділок, проведуть за будь-яких умов. Це абсолютно в нашому дусі. Питання в іншому: коли тепер Верховна Рада встигне проголосувати нове рішення? Я хочу зрозуміти, чого ми можемо чекати. Уже з’їхалися інвестори, заплатили гроші, вже запущений процес, і відміняти його в останню мить нікуди не годиться. Тому побоююся, що рішення Верховної Ради відстрахає інвесторів або суттєво зменшить ціну продажу, оскільки нормальний інвестор законослухняний. Якщо він бачить рішення верховного органу влади ухвалити закон, що обмежує його права та повноваження, то він не лізтиме на рожен.
Маркіян ДАЦИШИН , директор недержавного аналітичного центру «Інститут реформ»:
— Скасування конкурсу означає, що відповідний закон має набути чинності. Очевидно, що Президент внаслідок задекларованої позиції не підписуватиме його раніше, ніж закінчиться термін, передбачений Конституцією. Крім того, в нього залишається право вето і повернення закону в парламент. Для чистоти та легальності процедури Президент поверне цей документ у парламент, щоб депутати конституційною більшістю змогли його подолати. Таким чином, і м’яч буде на полі Верховної Ради, що вирішила в останні дні кардинально змінити ситуацію, і легітимність продажу в понеділок буде вищою. Я думаю, що конкурс пройде в понеділок з очевидністю в 90%. Це дуже принциповий момент для Президента. Така собі справа Гонгадзе в площині приватизації, на яку дивиться півсвіту. Якщо справу Гонгадзе так і не розкрили, то помилитися так удруге Президент не хоче. Однак прогнозувати можливі судові позови після проведення конкурсу поки що рано. Вони будуть, це очевидно. Передумов для скасування рішення вистачає. Тут усе залежить від судових органів, оскільки свої аргументи за та проти знайдуть обидві сторони. Судові процеси будуть довгими, і варіанту скасування рішення конкурсу про продаж відкидати не можна.
