Гроші для перемоги

Україна готується до проведення чергової міжнародної конференції з відновлення, Ukrainian Recovery Conference (URC2024), яка відбудеться 11-12 червня в Берліні. Захід, як заявлено на сайті події, об’єднає лідерів урядів, міжнародних організацій, бізнесу та громадянського суспільства для обговорення шляхів відновлення економіки України, яка продовжує функціонувати попри агресію з боку Росії.

Конференція в Берліні - вже третя масштабна подія присвячена темі відновлення, яку проводить Україна за підтримки партнерів з моменту повномасштабного вторгнення в Україну.

Нагадаємо, перша відбувалась в Лугано 4-5 липня 2022 року.  І ключовою подією того заходу стала презентація українського погляду на післявоєнну відбудову. Йдеться про план відновлення України. Прем’єр Денис Шмигаль озвучив його ключові етапи та орієнтовний кошторис, який станом на зараз становить $750 млрд.

Минуло два роки. Війна в Україні триває. Ворог завдав і продовжує завдавати ще більше руйнувань, ще більше збитків. Як пише The Hill, хоча точної інформації про військові та цивільні втрати немає, достовірні повідомлення вказують на те, що з моменту вторгнення українські військові втратили близько 200 000 осіб, а щонайменше 12 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки.

За останніми оцінками Світового банку, лише фізична відбудова промисловості, інфраструктури, шкіл та житлових кварталів може сягнути майже 500 мільярдів доларів США.

Інвестиційний інтерес: реальність чи міф?

Попри воєнні дії та численні виклики, інтерес до інвестицій в Україну залишається високим, іі йдеться не лише про виробників зброї. За останні місяці було оголошено про декілька значних інвестиційних проектів: від приватизації держбанку угорцями до купівлі оператора мобільного зв'язку французами.

• Об'єднання Датагруп-Volia та lifecell: Інвестиції у розмірі $1,5 млрд.
• ArcelorMittal: Інвестиції у виробництво профілів та ізоляційних панелей в Києві на суму €40 млн.
• "Епіцентр": Інвестиції $76,5 млн в обладнання дахів своїх підприємств сонячними електростанціями до кінця 2025 року.
• CRH: Ірландський виробник будматеріалів інвестував $80 млн під час війни.
• Novus: На $100 млн кредитних коштів від ЄБРР відкрив логістичний центр у Києві.

Ці проекти демонструють, що іноземний капітал продовжує надходити в Україну, навіть в умовах війни.

Основні галузі інвестицій

Попри високі ризики, інвестори активно вкладають кошти в різні галузі української економіки. Основні напрямки інвестицій включають:

Будівництво та нерухомість: Компанії, такі як ArcelorMittal та CRH, активно інвестують у виробництво будівельних матеріалів.

Енергетика: Значні інвестиції спрямовані у відновлювальні джерела енергії. "Епіцентр" планує обладнати свої підприємства сонячними електростанціями.

Інфраструктура та логістика: Novus відкрив новий логістичний центр у Києві, що забезпечує необхідну інфраструктуру для підтримки торгових операцій.

Виробництво та промисловість: Інвестори, як-от власник компанії товарів для дому та особистої гігієни «Біосфера» Андрій Здесенко вийшов на новий ринок. Він запустив виробництво чорного та зеленого чаю Graff. У новий бренд він уже інвестував 3 млн євро.

Технології та IT: У січні–березні 2024-го 18 українських стартапів оголосили про залучення щонайменше 42 млн доларів венчурних інвестицій. Це в п’ять разів менше, ніж за кризовий 2022 рік. Квартальний показник може бути вищим, адже не всі угоди стали публічними. Ще принаймні сім стартапів закрили раунди розміром від $0,5 млн до понад $5 млн, але засновники поки що тримають це в секреті, розповіли Forbes опитані учасники ринку, знайомі з перебігом угод засновники та інвестори. До загального заліку також не потрапила потенційно найбільша інвестиція зі списку – через непублічність угоди. У січні житомирський розробник софту для великої фарми Viseven залучив на борт одного з найбільших у країні інвесторів Horizon Capital. Фінансові деталі сторони не розкривають. Середній діапазон таких угод – від $10 млн до $30 млн, коментував тоді Forbes старший партнер Horizon Capital Василь Тофан.

Бар'єри для інвестицій

Незважаючи на позитивні зрушення, є кілька значних бар'єрів, які стримують більші інвестиційні потоки:

Високі безпекові ризики. Постійна загроза обстрілів і військових дій значно підвищує ризик інвестицій. З економічної теорії відомо, що інвестор погоджується вкласти гроші лише тоді, коли потенційна прибутковість перевищує ризик їх втратити. Рівень ризику позначається на вартості інвестиції, пояснює керівник стратегічних проєктів Київської школи економіки Максим Федосеєнко. "У Польщі можна побудувати завод під 3% річних. У повоєнній Україні за наявності ризику поновлення воєнних дій вартість капіталу може становити 15-16%", – каже він. До завершення війни ризики інвестицій в Україну настільки високі, що проєктів з прибутковістю, здатною перевершити ці ризики, не існує. Отже, владі необхідно знижувати ризики для приватних інвесторів.

Нестабільність правового середовища. Незважаючи на зусилля уряду, правова невизначеність і корупція залишаються великими проблемами. За результатами дослідження Європейської Бізнес Асоціації «Прогнози бізнесу на 2024 рік», яке було презентоване у вересні 2023 року, до трійки пріоритетних завдань уряду бізнес традиційно відніс боротьбу з корупцією, необхідність проведення судової реформи, встановлення верховенства права та забезпечення макроекономічної стабільності.

Обмежений доступ до фінансування: Високі відсоткові ставки та обмежений доступ до міжнародного капіталу через військові ризики обмежують інвестиційну активність. Важливо пам’ятати, що банки – це також бізнес. Банкам теж треба заробляти. Тому зараз кредитування йде у ті галузі, де держава надає часткові або повні гарантії кредиту, компенсацію відсотків. Це передусім сільське господарство, логістика, експортні галузі. Власне вже зараз кредитування в цих сферах зберігається. Щоправде, в основному це так зване торгове фінансування, або кредитування обігових коштів компанії. Тоді як відновлення інвестиційного кредитування потребує додаткової підтримки держави. Знову таки через ризики, що значно перевищують ймовірну дохідність такого фінансування.

Державні ініціативи для усунення бар'єрів

Український уряд неодноразово заявляв, що активно працює над створенням сприятливих умов для інвесторів. Зокрема в частині страхування від воєнних ризиків велись переговори і досягнуті домовленості з такими страховими агенціями як MIGA та DFC.

Минулого року Верховна рада також розширила мандат українського Експортно-кредитного агентства (ЕКА) на такий вид страхування.

29 травня ЕКА оголосило про прийом заявок на страхування інвестицій від воєнних ризиків. На сайті Агентства зазначається, що воно пропонує два нові страхові продукти: страхування прямих інвестицій для інвесторів та страхування інвестиційних кредитів для банків.

Віце-прем'єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко зазначила: «Це надзвичайно важливий крок, який дозволить нашому бізнесу не лише зберегти стабільність у складних умовах, але й активно розвиватися». Вона також пояснила як це працюватиме на практиці: “Український (або іноземний) інвестор, який хоче інвестувати в межах України, наприклад, побудувати завод чи модернізувати виробництво, зможе звернутися безпосередньо до ЕКА й оформити страхування. Страховий поліс ЕКА також слугуватиме забезпеченням за кредитом на покриття інвестиції”.

Інвестор може звернутися в ЕКА за страхуванням свого внеску, якщо: частка його корпоративних прав у проєкті перевищує 10%; інвестиція спрямована на створення обʼєктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів, зроблених в Україні; обʼєкти інвестування перебувають на підконтрольній території; товари, які експортуватимуть, будуть відповідати вимогам ст. 8 закону №1792-VIII від 20 грудня 2016 року «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності»; дивіденди можна буде застрахувати, якщо їх сплачуватимуть з інвестиції, що відповідає усім цим вимогам.

Максимальна страхова сума на один обʼєкт інвестування - 200 млн грн.

За страхуванням від воєнних і політичних ризиків до ЕКА може звернутися й банк-кредитор, який дає експортерові фінансування для реалізації інвестиційного проєкту. Це зменшить для банку ризики несплати за кредитом, а отже, підвищить ймовірність його видачі.

Максимальна страхова сума на один інвестиційний кредит – 200 млн грн, страховий тариф визначають індивідуально.

До воєнних ризиків, від яких може страхувати ЕКА, належать: воєнний конфлікт, включаючи війну або збройний конфлікт, збройна агресія, бойові дії, масові заворушення; насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; терористичні акти та/або диверсії, в тому числі спричинені воєнними конфліктами, війною, збройними конфліктами, бойовими діями, масовими заворушеннями або насильницькою зміною чи поваленням конституційного ладу, захопленням державної влади; окупація, анексія. До політичних ризиків віднесли такі страхові ризики: здійснене органами державної влади України примусове відчуження майна/вилучення майна суб'єкта господарювання (позбавлення права власності на майно); безпідставне (незаконне) відкликання ліцензії з боку регулятора ринку або примусове припинення (зупинення) діяльності суб'єкта господарювання державними органами, що встановлене рішенням суду, що набрало законної сили, крім випадків, коли таке припинення діяльності спричинене невиконанням суб'єктом господарювання вимог законодавства; невиконання або відмова від виконання державою зобов'язань, визначених законодавством, стратегічними або програмними документами, затвердженими в установленому законодавством порядку, та/або інвестиційним договором за умови, що суб'єкт господарювання має право вимагати виконання таких зобов'язань; введення державою заборони (платіжні ембарго, мораторій) на здійснення розрахунків; неможливість конвертації валюти або переказу валюти за кордон суб'єктом господарювання, крім випадків, передбачених законодавством.

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічної політики Дмитро Киселевський  підтримав нововведення: «Страхування інвестицій від воєнно-політичних ризиків — це не тільки захист бізнесу, але й стимул для нових інвестицій в Україну. Це рішення сприятиме розвитку економіки та створенню нових робочих місць». І додав: «Запровадження механізму страхування інвестицій від воєнних ризиків є частиною Плану відновлення переробної промисловості. Українські інвестори та промисловці очікують цей інструмент від початку широкомасштабного вторгнення».