Гроші та час...

Приємна новина прозвучала наприкінці минулого тижня. Міжнародний валютний фонд, виявляється, зовсім не проти того, аби продовжити співпрацю з Україною. «Українська влада висловила інтерес до відновлення відносин з Фондом, але на яких умовах — поки що не обговорювалося, — заявив директор департаменту зовнішніх відносин МВФ Джері Райс. — Об’єктивно, в Україні щойно відбулися вибори, і ми з нетерпінням чекаємо взаємодії з новим урядом».

До останньої фрази цієї заяви ми ще повернемося. Але спершу нагадаємо, що з 26 жовтня по 2 листопада в Україні працювала технічна місія МВФ, що вивчала заходи, які вживаються в Україні для розв’язання питання проблемних кредитів і поліпшення умов для банківського кредитування, а також пріоритетні напрями українських реформ на 2013 рік. Судячи з новин Вашинѓтона, місія недаремно витратила час.

За день до запланованого закінчення роботи місії МВФ в Україні, істотну підтримку позиції МВФ надала міжнародна рейтингова агенція Fitch Ratings. У його повідомленні наголошується, що в разі якщо Україна 2013 року не матиме можливості отримати фінансування з боку МВФ, існує ризик подальшого скорочення резервів НБУ і неконтрольованої девальвації гривні, що може призвести до зниження рейтингів. А також, додамо від себе, до подорожчання інших кредитних ресурсів, яких в цьому випадку неминуче добиватиметься наш уряд.

В агенції вважають, що за результатами попередніх підсумків виборів, незважаючи на сильні показники опозиційних партій, включаючи «УДАР», Партія регіонів залишається найбільшою партією, і вона має спромогтися сформувати робочу більшість з іншими партіями і незалежними депутатами. Але, на думку агенції, в нового уряду залишається обмаль часу для проведення ключових реформ. Цей висновок ѓрунтується як на можливому виникненні розриву в зовнішньому фінансуванні, так і на наближенні президентських виборів 2015 року. У Fitch також занепокоєні тим, що 2013 року Україна має витратити на обслуговування боргу МВФ до 6 мільярдів дол., що ще більш загострить потреби в зовнішньому фінансуванні і потребуватиме часткового рефінансування від кредитора.

Одне слово, агенція прозоро натякає, що без нових кредитів МВФ країні не обійтися. Серед очікуваних позитивів — зниження все того ж ризику рефінансування, підвищення довіри інвесторів і збереження доступу на ринок міжнародних запозичень. До внутрішніх вигод Fitch відносить відновлення консолідації бюджету і подолання слабких структурних економічних і фінансових моментів у політиці уряду.

Фінансові результати, з якими уряд закінчив виборчу кампанію, справді засмучують. Як повідомила Державна казначейська служба, залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку на початок листопада становив 1,76 мільярда гривень, скоротившись за місяць на 23,8%, чи на 0,55 мільярда гривень. Це найгірший результат на цей час за останні 10 років.

Чи не вийде економічна ситуація взагалі з-під контролю? «З урахуванням минулих прикладів того, як внутрішні політичні міркування в Україні переважували обіцянки міжнародним фінансовим організаціям, такий сценарій може повторитися напередодні президентських виборів 2015 року». Fitch вважає, що в української влади фактично є трихи більш як рік для проведення структурних реформ і прогнозує, що масові очікування девальвації гривні можуть призвести до зниження курсу гривні до кінця року до 8,8 грн/1 дол. Хоча є ризик і значнішого зниження, особливо в разі подальшого зменшення резервів. Слабка гривня, як вважають фахівці агенції, призведе до збільшення зовнішнього тягаря і зростання інфляції, а продовження утримання курсу — до подальшого зниження резервів і збереження високих ставок кредитування, що стримують зростання економіки.

На цьому напрямі прогнози також невтішні. Так, головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан вважає, що темпи зростання валового внутрішнього продукту України за підсумками 2012 року сповільняться майже до 0%. На думку експерта, 2013 року зростання економіки може підтримати лише відновлення експорту. Для такого прогнозу є підстави. ВВП України у третьому кварталі цього року, за повідомленням Держстату, знизився проти того ж періоду 2011 року на 1,3%, а порівняно з другим кварталом 2012 року — на 1,2%. Відповідно, виникають труднощі і в бюджетній сфері. Дефіцит держбюджету у вересні зріс на 7,73 мільярда гривень, або на 46,4%, і досяг за підсумками дев’яти місяців 24,38 мільярда гривень. Тоді як граничний дефіцит держбюджету-2012 встановлений на рівні 31,13 мільярдів гривень.

Та все ж експерти не передбачають відставки уряду і його голови. Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає загрозами для Миколи Азарова різке погіршення соціально-економічної ситуації і прем’єрські амбіції так званих молодих реформаторів і голови Національного банку Сергія Арбузова. «Але, з другого боку, я гадаю, що президент для себе ще не визначився з тим, що робити і коли міняти Миколу Азарова, і чи варто це робити. Існує ризик того, що молоді й недосвідчені можуть не втримати ситуацію, а ситуація вельми непроста — і фінансова, й економічна. Тому, можливо, що Янукович шукатиме компромісне рішення і не поспішатиме».

Але чим все ж таки варто зайнятися старому/новому уряду, аби Україна не скотилася до економічної і фінансової ями. Про це «День» запитав експертів.

Еллана МОЛЧАНОВА, доцент кафедри міжнародної економіки Київського національного-економічного університету:

— Я гадаю, що кредит МВФ — це для України не обов’язкова умова. Ми могли б вистояти в кризу і без нього. У населення країни дуже багато коштів, які перебувають поза банківською системою. Якби підвищити рівень довіри до влади, то можна було б провести досить потужне внутрішнє інвестування. Але люди, звичайно, мають бути готовими вкладати свої кошти. Другий шлях — відновлювати раніше підірвану довіру до банківської системи. Якщо почнуть зростати депозити, то в уряду буде досить обігових коштів, аби забезпечувати фінансування якихось внутрішніх програм. Як бачимо, ці рішення працюватимуть лише за згаданих умов. А якщо держава і уряд не зможуть їх виконати, то буде додаткова емісія гривні. Але оскільки гроші все одно осідають в населення і не беруть участі в розбудові економіки, то це (емісія) призводитиме лише до подальшого знецінення національної валюти.

Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:

— За великі гроші, тобто дорого, завжди можна купити на міжнародному ринку запозичень будь-які гроші. І питання тут лише в тому, як ставиться уряд до своїх перспектив і до перспектив України, чи готовий він триматися до останнього і що він робитиме, коли борги будуть вже нестерпно тяжкими. А гроші завжди можна дістати. Другий резерв, що залишився у нас, — це якісь політичні блага чи поступки для того, хто дає гроші. І в цьому сенсі дуже перспективною є Росія. У неї є гроші. Вона може їх надати урядові, аби він протримався. Я, звичайно, не знаю, як уряд бачить майбутнє, як далеко він заглядає — на рік-два чи, скажімо, на п’ять. Але на півроку, рік гроші завжди можна дістати. А що далі? Нормальний уряд мав би думати передусім про це. Можна ще випускати (емітувати) гривню у вигляді облігацій, продавати їх банкам і нарощувати внутрішній борг. Але всі ці варіанти хибують тим, що вони навіть не середньострокові, а короткострокові. Є можливість підключити до фінансування бюджету ще й населення, але ж це все той же борг під високі відсотки. Його також треба віддавати. Можна було б вчинити по-сталинскому, рішуче. Набрати грошей в населення, а потім сказати: віддамо через 20 років. Але зараз не та атмосфера, аби уряд міг так повестися. Є і ще один варіант майбутнього: якби раптом закінчилася криза і розпочалося зростання економіки. Така слабко розвинена економіка, як наша, мультиплікативно реагує на коливання світової динаміки. Якщо у світі справи йдуть до гіршого, то в нас — швидко. Якщо в світі зрушення на краще, то ми можемо навіть переганяти. Так, це один з варіантів, але на нього годі сьогодні розраховувати.

Олег УСТЕНКО, виконавчий директор Фонду Блейзера:

— Україна могла би працювати і без МВФ, але тоді все буде набагато складніше. А найбільша небезпека, що виникає внаслідок того, що ми залишимося без його допомоги, полягає в тому, що доведеться виходити не на бездефіцитний, а на профіцитний бюджет. Що це означає? Передбачаючи за нинішніх умов профіцит, ми створюємо ситуацію, коли економічне зростання буде різко обмежене і економіка увійде в депресію. Це, як усі розуміють, погано і навіть небезпечно. Отже, урядові доведеться вибирати з двох зол: чи Міжнародний валютний фонд з його кредитами, чи перетворення бюджету на профіцитний. Я б все ж таки обрав МВФ.