Iгроманія — стоп?

Для затятих ігроманів України кінець минулого тижня відсунув на невизначений термін реалізацію їхньої мрії нарешті зірвати джек-пот. Під сумнівом виявилася й можливість на цьому заробити підприємцям грального бізнесу. Верховна Рада України законодавчо заборонила ігрову діяльність в Україні на території населених пунктів. За відповідний закон проголосувало 340 народних обранців, з яких 158 — від Партії регіонів, 120 — від БЮТ, 42 — від НУ-НС і 20 — від блоку Литвина.

Прийнятий документ забороняє не лише гральний бізнес, але й участь в азартних іграх. Хоча поза дією закону опинилася організація та проведення лотерей, творчих конкурсів, спортивних змагань, гра в більярд, кеглі та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу), гра на ігрових автоматах типу «Кран-машина», де як виграш гравець отримує виключно матеріальні речі тощо. Поява закону стала відповіддю на пожежу в залі ігрових автоматів у Дніпропетровську, яка трапилася сьомого травня 2009 року. Тоді загинуло дев’ять осіб, а уряд ухвалив рішення на місяць призупинити дію ліцензій для всіх гральних закладів.

Закон набуде чинності тільки після його підписання Президентом України Віктором Ющенко. Після цього видача ліцензій на здійснення ігрової діяльності припиниться, а вже видані дозволи скасовуватимуться. Протягом трьох місяців Кабмін повинен подати на розгляд парламенту законопроект про розміщення ігробізнесу у спеціально відведених гральних зонах. Підприємців, які після початку дії ігрового мораторію й надалі організовуватимуть та проводитимуть азартні ігри, штрафуватимуть (вісім тисяч мінімальних зарплат) із конфіскацією грального обладнання. При цьому весь прибуток від такої гри перераховуватиметься до держбюджету України.

«Таке радикальне рішення ми прийняли, тому що ігрових автоматів в Україні на душу населення в декілька разів більше, ніж в Європі», — озвучує головний аргумент позитивного голосування народний депутат від БЮТ Наталія Королевська.

Натомість її колега-депутат від НУ-НС Ксенія Ляпіна цей закон називає популістським і таким, що містить лише гасла, а не реальні механізми захисту населення від ігроманії. «Законопроект говорить про тимчасову заборону грального бізнесу до ухвалення рішення про дозвіл на якійсь території щось проводити. Це гіперпопулізм. І це не має нічого спільного з бажанням обмежити ігроманію. Зараз пропонують заборонити тотально все — казино, в яких багаті люди програють великі суми... Це криміналізація і тінізація цієї сфери», — заявила вона.

Подібної думки дотримується й економіст Борис Кушнірук. «Проблема не у гральному бізнесі, — говорить він «Дню». — Я не граю в азартні ігри. Більш того, я не є великим їхнім прихильником. Але у нас, як завжди, все робиться не на економічному ѓрунті, не на пошуку найкращого варіанту, а на варіанті найскандальнішому... У даному випадку цілком очевидно, що нікуди не дінуться люди, які хочуть грати. І вони будуть готові грати на все, що завгодно, і де завгодно». Кушнірук вважає, що обмежувати гральний бізнес потрібно. Однак робити це радить тільки після визначення легальних місць для його перенесення. Мовляв, якщо цього не зробити, то певна категорія людей завжди буде продовжувати грати, у пошуках адреналіну, якщо не в офіційних закладах, де сплачують податки, то в підпільних казино...

А на думку екс-голови Держкомпідприємництва Олександра Ващенка, прийняття закону покликано створити більше соціальний резонанс, аніж економічний. «Не секрет, що в суспільстві існував серйозний спротив і напружене відношення, насамперед, до гральних автоматів, які стоять на кожному кроці та затягують у свою орбіту молодь та людей, що якось намагаються виправити своє матеріальне становище, граючи на автоматах. Однак у підсумку це приводить, навпаки, до матеріальних втрат та психічних розладів», — говорить він.

Проте навряд чи вдасться створити український Лас-Вегас одним махом. Земельні питання та спільна мова з місцевими органами влади — одні з перших питань, які потрібно розв’язати для цього. «Окреме питання полягає в тому, що суб’єкти грального бізнесу будуть справедливо ставити питання про певні відшкодування зі сторони держави, — говорить Ващенко. — Уявімо ситуацію, коли, наприклад, я місяць тому як суб’єкт господарювання отримав ліцензію (на проведення грального бізнесу. — Авт.), заплатив 150 тисяч євро, абсолютно легально побудував за всіма санітарними, пожежними та іншими нормами гральний заклад, і сьогодні мені забороняють займатися цією діяльністю. Грошей ніхто не повертає. Очевидно, що ці питання також справедливі. Й уряд, і держава повинні дати на них адекватну відповідь», — додає Ващенко.

Підписувати чи не підписувати вирок азартному бізнесу, найближчим часом вирішить Президент України після додаткових консультацій із фахівцями. За словами Ющенка, він готовий зробити це хоч зараз. Однак насправді «закон принизливий і відсуває нас від вирішення суті питання». На думку гаранта Конституції, ситуація в Дніпропетровську обернулася великим горем для країни та людей, але спекулювати на цьому не варто. На думку Президента, ухваленим документом парламент та уряд просто «умивають руки» від вирішення проблем сфери грального бізнесу. Мовляв, у парламенті вже два роки знаходиться проект закону про врегулювання діяльності цього сектору. «Давайте відверто скажемо: або ми беремо на себе відповідальність державного врегулювання цієї проблеми, яка є дійсно велика й чутлива, або ми просто вганяємо цю проблему в тінь, де буде процвітати корупція, де будуть процвітати тіньові зв’язки», — наголосив Ющенко.

Застосувати до закону вето учора просили Президента під стінами його Секретаріату працівники грального бізнесу. В Українській асоціації діячів грального бізнесу перед акцією повідомили, що проти заборони грального бізнесу протестуватимуть тисячі людей з усієї України. За словами організаторів, цей мітинг — продовження акції, що проходила 12 травня 2009 року перед будівлями Верховної Ради й Кабінету Міністрів, коли близько п’яти тисяч осіб з усієї України виступили проти поспішної заборони грального бізнесу.