Iндустріальний випуск зростає

Треба вітати позитивні офіційні передбачення, зокрема, про те, що за підсумками року інфляція в країні не перевищить 10% (з ними виступив міністр економіки Володимир Макуха). Такі прогнози мають властивість впливати на реальний стан речей. Отож вони набагато корисніші суспільству за негативні, які зазвичай реалізуються ще з більшою вірогідністю, оскільки і бізнес і громадяни сприймають їх не опосередковано, а як безпосереднє керівництво до дії. Втім, прогнозуючи ті чи інші макропоказники, слід детально вивчати всі фактори, які впливають на їх утворення, і водночас з вербальними провокаціями розробляти плани дій, які б могли працювати на поліпшення ситуації. Саме цього нам інколи не вистачає. Так само, як і глибокого розуміння різноманітних наслідків деяких, на перший погляд, позитивних факторів.

Так, промислове виробництво в Україні у вересні проти вересня 2005 року виросло на 6,2%, а у січні — вересні проти аналогічного періоду минулого року — на 5,5%. Позитивно те, що промисловість країни за дев'ять місяців утримує і навіть дещо збільшує набраний темп (за січень — серпень він становив 5,4%). Негативом є те, що після серпневого зниження виробництва на 0,8% вересневе майже не зросло — плюс 0,3%. Однак надихає те, що після серпневої паузи відновилася висхідна динаміка обробної промисловості — «плюс» 1% до серпня. А от строкатість темпів у добувній промисловості турбує. Галузь рухається за конфігурацією «американських гірок» — «мінус» у січні змінився «плюсом» у лютому. Це регулярне «катання» продовжилося у вересні — чергове зниження становило 4% до рівня серпня.

Добре те, що у вересні, після серпневого (несезонного) спаду, відновила зростання харчова промисловість — плюс 8%. Та погано те, що вона все ще не виправдовує надій на активізацію переробки продукції нового врожаю. Зростання менше минулорічного. Як у ланцюговому (-2,5%) так і у кумулятивному вимірі (-7,6).

Вражає більш висока (у два рази), ніж рік тому траєкторія росту машинобудування (+11,9% проти 5,4% за дев'ять місяців). Але засмучує те, що у іншій інвестиційноутворюючій галузі — виробництві будівельних матеріалів другий місяць поспіль триває скорочення виробництва (-0,5% до серпня).

Обнадіює певне пожвавлення в такій кризовій галузі, як легка промисловість. Вона збільшила обсяги виробництва на 4% у порівнянні з серпнем. На жаль, цього, звичайно, ще замало для подолання негативної накопичувальної динаміки, що сформувалася (-3,1% з початку року проти +2,6% рік тому у цей період).

«Зменшили» оберти зростання такі галузі кінцевого споживання, як паперова і деревообробна. Зокрема, паперова вже не розвивається темпами у двозначному вимірі (+9,8% за дев'ять місяців проти 10,2% — за вісім і 12,3% за січень — вересень 2005 р.).

Приємною несподіванкою cтало те, що всупереч «газовим» прогнозам все ще на підйомі хімія (3,6% за дев'ять місяців проти 2,5% за вісім). Однак поганий сюрприз — падіння на 2,5% обсягів виробництва в металургії (на додаток до від'ємного результату також і у попередньому місяці). Недаремно сьогодні з цим у Дніпропетровську має розбиратися прем'єр-міністр Віктор Янукович. Хоча чи знає він, що головна причина збою в металургії — глобальний низсхідний тренд, викликаний зовнішніми факторами.

Порівняння зазначених «плюсів» і «мінусів» у розвитку промисловості приводить до підсумку: йдеться про тупцювання на місці. Вже другий місяць поспіль посилюється тенденція зниження темпів зростання. Якщо ж взяти до уваги також і ефект бази порівняння, то у січні — серпні промислове виробництво зазнало змін у межах статистичної похибки (+0,2%). Отже, в промисловості намітився перехід у «флетовий» (плоскісний) формат росту. Прогноз щодо виходу на 5,8% позначку зростання за підсумками року виглядає, як напівімовірний.

Причини погіршення динаміки пов'язані з коливанням зовнішнього попиту на традиційних ринках українського експорту — металів, хімії, електроенергії, із зміщенням піку переробки сировини нового врожаю, посиленням негативних очікувань виробників на фоні дискусій щодо нового бюджету, тарифного мораторію, перспектив політичної консолідації. При цьому також зафіксовано уповільнення темпів росту інвестицій в основний капітал та зростаюче напруження на ринку кваліфікованої праці.

За цих умов Нацбанк, вірогідно, буде віддавати перевагу зниженню інфляції перед розширенням грошової пропозиції. Це буде кращою підтримкою зростанню, ніж стимулювання виробництва через зниження процентних ставок і пом'якшенням резервних вимог, що врешті-решт може призвести до посилення інфляційних тенденцій.

Що ж до уряду, то йому потрібно приділити більше уваги державній підтримці експорту. Адже негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-серпні 2006 року склало $3,59 мільярда, тоді як у січні — серпні 2005 року воно становило $491,3 мільйона. А коефіцієнт покриття експортом імпорту зменшився до 0,87 проти 0,98 — у січні — серпні 2005 року.

Щоправда, на фініші другої третини року рух платіжного балансу поступово позбавляється негативних рис. Рахунок поточних операцій виходить із дефіцитного стану у режимі жорсткого приземлення. Продовжує різко зменшуватися і негативне сальдо рахунку операцій з капітальними засобами.

Баланс торгівлі товарами все ще залишається від'ємним, але у серпні він вже мав на 17 млн. менше пасивне сальдо. А от кумулятивна динаміка погіршилася. Причина — у серпні 2005 р. відбулася різка понижувальна корекція дефіциту торгового балансу. І тепер має місце статистичний ефект бази порівняння. Профіцит балансу послуг впритул наблизився до минулорічного максимуму (він менший лише на $34 млн.). Активне сальдо одноразових переказів (поточних трансфертів) оновило історичний максимум ($1,97 млрд.). Дефіцит балансу доходів від послуг з наданих інвестицій все ще перебуває у режимі висхідного руху. Другий місяць поспіль зберігається позитивний внесок чистого експорту в економічне зростання. Підвищувальний тренд експорту товарів залишається впевненим. Базові експортери утримують фаворитні позиції. Експорт та імпорт продукції машинобудування все ще перебуває на піднесенні.

Серед новоутворених тенденцій слід відзначити те, що експорт продовольчих товарів і сировини для їх виробництва став максимальним. Експорт продукції хімічної галузі по темповій динаміці (19,4% з початку року) вийшов у лідери серед усіх товарних груп. А от експорт металу, з урахуванням квітневої короткочасної знижувальної корекції, вже вдруге цього року зазнав незначного уповільнення у темпах зростання. Це відповідає існуючому в експертній спільноті прогнозу стабілізаційної цінової тенденції на світовому ринку металу. Після деякого уповільнення у другому кварталі стартував новий цикл прискорення імпорту продукції машинобудування.

Аналіз пролонгованих і нових тенденцій у русі зовнішньої платіжної позиції країни дозволяє прогнозувати продовження інтенсивного притоку валюти, що триматиме на сталому рівні перспективу поповнення валютних резервів до нового історичного максимуму (більше $19,4 млрд.). Водночас разом із зменшенням дефіциту поточного і фінансового рахунків потреба у ресурсах валюти для фінансування імпорту послаблюється. Попит на експорт зростатиме відносно швидше. Отже, приток валюти стане більш повнокровним.

ДО РЕЧІ

Національний банк України звертає увагу на значний приток у вересні в країну іноземної валюти, що зумовило нехарактерне для цього місяця збільшення пропозиції іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку на тлі стриманих темпів зростання попиту на неї.

«Вересень вирізнявся значним надходженням іноземної валюти в країну, що нарівні з надходженнями експортної виручки пов'язане з інтенсивними зовнішніми позиками», — повідомив Нацбанк на веб-сайті у вівторок.

Позитивне сальдо інтервенції НБУ у вересні було найбільшим за цей рік — $552,5 млн. (у доларовому еквіваленті), йдеться в повідомленні. При цьому коливання ринкового курсу гривні відносно долара США на міжбанківському валютному ринку не перевищували 0,9% її офіційного курсу, який протягом місяця зберігався на рівні 5,05 грн./$1. За минулий місяць гривня відносно євро й російського рубля зміцнилася на 0,82% і 0,04% відповідно, що відображало курсову динаміку валют на міжнародних ринках.

Крім того, міжнародні резерви в умовах здійснення найбільших з початку року зовнішніх платежів з погашення й обслуговування зовнішнього держборгу ($509 млн.) збільшилися на $442 млн., або на 2,4%, — до $19,1 млрд.

Згідно з інформацією Держкомстату, у січні — серпні 2006 року Україна експортувала товарів на $24,218 млрд., імпортувала — на $27,808 млрд. При цьому в порівнянні з відповідним періодом минулого року експорт зріс на 7,9%, імпорт — на 21,2%.

Зовнішні торговельні операції Україна здійснювала з партнерами із 208 країни світу.

Обсяги експортних поставок за вісім місяців у країни Європи становили 32,6% від загального обсягу експорту, СНД — 30,9%, Азії — 22,6%, Америки — 7,1%, Африки — 6,8%, Австралії й Океанії — 0,03%.

Імпорт із країн СНД становив 47% від загального його обсягу, з країн Європи — 35,7%, Азії — 13%, Америки — 3,3%, Африки — 0,9% й Австралії та Океанії — 0,2%.

У порівнянні з січнем — серпнем 2005 року збільшилися обсяги експорту товарів в Америку (на 36,7%), країни СНД (на 10,3%), Європу (на 7,9%), тоді як скоротилися обсяги поставок товарів в Австралію й Океанію (на 8,4%), Азію (на 0,4%).

Обсяги імпортних надходжень в Україну зросли з Європи (на 28,9%), Азії (на 27,1%), країн СНД (на 16,7%), Америки (на 7,5%). При цьому імпорт з Австралії й Океанії зменшився на 22,7%, також з Африки (на 15,4%).

Найбільші обсяги експортних поставок здійснювалися в Російську Федерацію — 20,9% загального обсягу, Туреччину — 6,6%, Італію — 6,5%, Польщу — 3,5%, США й Німеччину — по 3,2%, Білорусь — 3%.

Найбільші імпортні надходження в Україну здійснювалися з Російської Федерації — 32%, Туркменістану — 8,8%, Китаю — 4,8%, Польщі — 4,5%, Італії — 3,1%.