Індустрія України: прискорювачі та гальма

Промислове виробництво в Україні в серпнi зросло на 9,1% (проти серпня 2005 р.), а за січень-серпень його зростання становило 5,4%, що більше ніж на цей час минулого року на два процентних пункти. Однак у порівнянні з липнем цього року випуск промислової продукції зменшився на 0,8%. Темпи зростання промисловості у серпнi також нижчі ніж у попередніх місяцях: липень — 11,4%, червень — 9,6%, травень — 10%. І все ж таки вони виявилися досить високими, щоб за підсумками восьми місяців зростання прискорилося до 5,4% порівняно з 4,8% за підсумками семи місяців.

Отже, українська промисловість усе ще на підйомі. Динаміка залишається висхідною. Щоправда, скромнішою ніж раніше. Хоча кумулятивні темпи зростання навіть покращилися (на 0,6%). Проте за вісім місяців зафіксовано спад темпів зростання. Але рецесії немає.

Галузі не зменшили обертів. Фаворитні позиції зберегли виробництво паперів та будівельних матеріалів, обробка деревини. Оновили місячні максимуми провідні експортери. Упевнено зростає металургія, яка ще рік тому перебувала в кризі. Хімія успішно адаптується до підвищених цін на газ. Обидві галузі активно нарощують присутність на світовому ринку. Безперечним лідером, особливо за інтенсивністю позитивних змін, залишається машинобудування. У цей період рік тому воно мало вдвічі гіршу динаміку. Нині обсяг виробництва в цій галузі зріс проти восьми місяців минулого року на 12,3%.

Покращилося співвідношення в розвитку добувної й обробної промисловості. Січня-серпня резерв у темпах зменшився до 1% на користь добувної. Наприкінці другого кварталу (червень) він становив 1,7%.

Інтенсивніше використовуються промислові потужності. Кадровий «голод» існує, але дефіцит ще не досяг кризового стану — можна стерпіти. Не слабшає підживлення іноземними інвестиціями та й внутрішні капіталовкладення перевищують минулорічні. Не помічено процесів зжимання на споживчому ринку. На прийнятному рівні стабілізувався зовнішній попит.

Та при цьому не можна не відзначити також і деякі негативи. Ланцюгова динаміка стала від’ємною. Серпневе виробництво в промисловості знизилося на 0,8% у порівнянні з липневим. Списати це на сезонність не можна. За останні вісім років лише двічі (2003 та 2004 рр.) зафіксовано абсолютне скорочення обсягів за цей місяць. І нинішні часткові негаразди навряд чи можна розглядати як свідчення зародження низхідної тенденції. Швидше, йдеться про короткострокову понижувальну корекцію. Сплеск активності відбудеться у жовтнi або листопадi. Проте промисловість явно зійшла з травневого піку (+2,0% надбавки кумулятивної динаміки) й повільно входить у боковий тренд.

Триває криза в нафтопереробці. Ця галузь усе глибше «занурюється» в зону від’ємних показників. Бензину вироблено на 11%, а дизельного палива на 21% менше ніж за вісім місяців рік тому. А мазуту — на 38% менше. Легка промисловість продовжила освоювати «нові глибини» рецесії. Світла в кінці тунелю все ще не видно. Уряди кинули цей сектор економіки у вир конкуренції з імпортом. А, насправді, якщо бути точним, то просто напризволяще.

Знову тривожить значне уповільнення зростання в харчовій промисловості. Воно вже вдвічі менше за минулорічне. Хоча внутрішній попит зростає на рівні 2005 року. Найбільший від’ємний внесок дав перший квартал. Посилила «негативну тягу» й ліквідація відповідного держкомітету. Пониження статусу цього органу управління триває вже не перший рік. Тепер його понизили до рівня департаменту в складі Міністерства агропромислової політики. Галузь явно кульгає, хоча керованість нею ще не пізно відновити, тобто визнати й виправити помилкові адміністративні рішення попередніх керманичів аграрного сектору. Сьогодні, за підсумками восьми місяців, навіть не можна прогнозувати якусь значну прибавку ВВП, тому що село й переробка сільгосппродукції почали кульгати. Одночасно можна передбачити загострення деяких проблем агросектору, про що свідчить перша, але дуже резонансна заборона Херсонської облдержадміністрації на переміщення зерна за межі області.

Стримує промислову динаміку й розрив між споживчою й оптовою інфляціями, який усе зростає. Причому на користь останньої. Звичайно, впливають газовий та енергетичний чинники. При цьому перенесення нових тарифів на кінцевих споживачів поки що відстає. Це не означає, що потрібно «гнати» роздрібні ціни. Йдеться про розгортання енергозбереження. Але настрій нового уряду, принаймні міністра фінансів, такий, що зростання енерго- й газоспоживання слугуватиме «платою» за бажаний (12 — 15%) темп динаміки ВВП. Це — помилка. Орієнтація на ривок призведе до низької (структурної) якості зростання як у промисловості, так і в інших секторах економіки. Крім того, Україні вже давно час зіскочити з голки (раніше казали — відмовитися від реноме) всесоюзної ливарнi та кузні. Наші нові й справжні пріоритети мали б зосередитися на високих технологіях, завдяки яким поліпшують свої економічні показники та добробут населення передові країни світу.

На наш погляд, для підтримання темпів розвитку промисловості варто було б продовжити реальну девальвацію гривні, не затягувати переговори з газових питань і вчасно дати підприємствам реальні орієнтири щодо газових цін, не затягувати прийняття бюджету. Уряд повинен сприяти лібералізації притоку інвестиційного імпорту в індустріальний сектор, активізувати просування у Верховній Раді законодавства з питань лібералізації регулювання капітальних операцій і відновити зусилля щодо створення Банку сприяння розвитку. Було б корисним також скасувати всі ліміти газопостачання для промпідприємств, ввести мораторій на зміну тарифів на послуги вантажного транспорту, запобігти обмеженню постачання металопродуктів до Росії.