Iнновації в обмін на продовольство

Завершив свою роботу 41-й Міжнародний економічний форум у Давосі, на якому Президент України Віктор Янукович переконував іноземних інвесторів «увімкнути» для себе Україну.

У результаті третього дня Давоської платформи прозвучало ряд підбадьорюючих заяв щодо перспективи євроінтеграції України. Зокрема, про свою готовність допомагати нам у трансформаційних процесах говорили наші сусіди. Так, як заявив президент Польщі Броніслав Комаровський, Польща зацікавлена в тому, щоб зона свободи, демократії, вільного ринку розширювалася на сусідні східні країни. «Ми віримо і заплатили високу ціну за свободу і демократію, вільний ринок. Але ми не хочемо бути скраю. Тому ми такі зацікавлені в інтеграції (сусідів. — Ред.) з ЄС, співпраці з НАТО», — сказав він на сьомому українському ланчі в Давосі, присвяченому Євро-2012. Зокрема, підкреслив Комаровський, Польща вірить у великий потенціал зростання України і має намір брати участь у його реалізації. «Україна — країна надії. У неї є великий шанс, і ми хотіли б також брати участь в його реалізації», — сказав він. За словами польського президента, останні закони в енергосекторі, ряд інших дій української влади дозволяють говорити, що вона перейшла від слів до справ.

Крім того, зацікавлення в співпраці з Україною висловила й Велика Британія. Зокрема, герцог Йоркський принц Ендрю, який є спеціальним представником цієї країни з питань міжнародної торгівлі та інвестицій, сказав, що британський бізнес зацікавлений у співпраці з Україною в сфері сільського господарства і продовольства. Принц підкреслив, що готовий сприяти двосторонній співпраці, яка «буде корисною і для України». Як результат, Президент України Віктор Янукович і прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон обговорили питання двосторонньої співпраці.

Наскільки практичними виявилися останні візити Президента України в Японію та швейцарський Давос для українського бізнесу? Чи допомогли вони піднести діалог вітчизняних підприємців з іноземними інвесторами на якісно новий рівень? Про свій незалежний погляд на ці та інші питання в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів виконавчий директор Східного комітету німецької економіки доктор Райнер ЛІНДНЕР.

А про подальші перспективи розвитку економічних відносин України та Японії й особисті враження від нещодавніх переговорів із японцями «День» запитав у президента Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), керівника секретаріату Координаційної ради з питань підвищення конкурентоспроможності при КМУ Володимира ЩЕЛКУНОВА, а також учасника делегації — директора української інжинірингової компанії «M&D Engineering», голови комісії з технологій безпеки ICC Ukraine Олега ШКІТЕЛЬОВА.

— Особливу увагу японської сторони привернула можливість співпраці в енергетичному секторі, зокрема, це стосується проектів у сфері відновлюваної енергетики. В ході робочих зустрічей з топ-менеджерами The Tokyo Electric Power, The Bank of Tokyo-Mitsubishi, Sumitomo та інших потужних японських компаній представники ICC Ukraine інформували корпорації про роботу в сфері альтернативної енергетики. В процесі переговорів президент Sumitomo Corporation Мотоюкі Ока висловив зацікавленість щодо участі його компанії в проектах відновлюваної енергетики.

Представники приватного сектору Японії виявили особливий інтерес щодо участі в проектах будівництва на території України терміналу для поставок скрапленого газу. Зацікавленість існує у використанні концесійних схем у проектах з модернізації залізниць. На взятих у концесію дорогах японці могли б встановлювати власне високотехнологічне обладнання, що поліпшувало б економічні показники дороги та дозволяло реалізувати інвест-проекти.

Варто також зазначити, що оскільки Японія є країною, яка змушена імпортувати продовольчі товари, у сфері її інтересів — інвестиції до аграрної галузі України.

Також було проведено ряд зустрічей з компаніями, що працюють у сфері охорони здоров’я, на яких обговорювалися не тільки актуальні для Японії питання поставок складних медичних систем та комплексів до України, а й реалізація комплексних проектів у галузі медичного консалтингу — зв’язок між закладами охорони здоров’я, постачальниками, державними органами та фінансовими установами. В результаті була досягнута домовленість про зустрічні візити японських спеціалістів навесні цього року до України, що допоможе налагодити співпрацю на рівні «держава — постачальники медичної техніки — фінансові установи», адже японська система охорони здоров’я вважається однією з найефективніших у світі.

— Наскільки швидко її можна налагодити?

— Результати таких візитів зазвичай можна оцінити не раніше, ніж за кілька місяців, адже необхідний час для того, щоб перевести початкові домовленості в практичну площину, — ми потребуємо ще як мінімум двох-трьох візитів для напрацювання умов договорів та конкретизації пропозицій. Варто також зауважити, що економічна діяльність більшості японських компаній на наступний рік вже спланована, отже, українській стороні необхідно буде докласти зусиль для реалізації спільних проектів. Усе буде залежати від конкурентоспроможності наших пропозицій. Будемо сподіватись, що налагодженню взаємодії сприятиме політична підтримка, яка була здійснена, адже, як відомо, в Японії бізнес та державне управління тісно взаємопов’язані.

— Чи вдасться Україні перейняти досвід Японії в сфері інновацій?

— Інтеграція японського досвіду інновацій до вітчизняної економіки є достатньо тривалим процесом. ICC Ukraine у цьому аспекті тісно співпрацює з організацією Nippon Keidanren, яка об’єднує найпотужніші японські компанії, Українсько-японським центром. Планується проведення ряду експертних заходів, спрямованих на те, щоб якомога ефективніше використати досвід японських компаній та навчити наших бізнесменів працювати за кращими стандартами.

— Чи допоміг візит в Японію піднести діалог підприємців з двох країн на якісно новий рівень?

— У Японії сфера бізнесу та державне управління тісно переплетені, важливі економічні рішення опрацьовуються владою спільно з головами потужних компаній, тож такий візит на чолі з Президентом, безумовно, адресуватиме чітку установку щодо співпраці японського бізнесу з Україною.

Варто зауважити, що протягом 2010 року відбулося значне пожвавлення взаємовідносин у сфері бізнесу між Україною та Японією. Так, у І півріччі 2010 року обсяг прямих інвестицій в Україну з Японії збільшився на 8,1% у порівнянні з показником 2009 року і склав 127,51 млн. дол. США. Обсяги двосторонньої торгівлі між Україною та Японією у 2010 році зросли більш ніж у півтора разу порівняно з 2009 роком. На одну третину збільшився український експорт, в основному завдяки нарощуванню поставок руди, залізних концентратів, феросплавів, алюмінію та титану. Це свідчить як про недостатність наповнення реальними справами широкого економічного поля співпраці, так і про фантастичні бізнес-можливості. Потрібно лише розуміти специфіку ведення бізнесу на Сході та працювати терпляче і наполегливо. Подальша співпраця між українським та японським бізнесом можлива за умов упевненого продовження розпочатої співпраці як на дипломатичному рівні, так і безпосередньо на рівні бізнес-кіл. Цьогорічний візит Президента до Японії дав можливість на державному рівні організувати для українських бізнес-кіл ряд важливих контактів, але виконання поставлених задач є завданням не лише держави, а й представників бізнесу. ICC Ukraine зі свого боку здійснюватиме активну діяльність у цьому напрямі, зокрема, організовуючи круглі столи, спільні бізнес-форуми.

— П’ятниця для України стала, на мою думку, найважливішим днем у Давоському форумі. Я б назвав його таким собі «українським днем». Було багато зустрічей, дискусій, обговорень, заяв щодо України та майбутнього її економіки.

Однією з найважливіших подій форуму, вважаю, можна назвати зустріч двох глав країн-сусідів — України та Польщі — щодо підготовки чемпіонату Європи з футболу. Адже й Польща, й Україна показали, що вони не лише самі готові до проведення цього дійства, а й запрошують інвесторів, аби ті брали участь у останніх проектах підготовки до чемпіонату.

Окрім того, на Давоському форумі зустрілось багато відомих західних бізнесменів, які обговорили зі своїми українськими партнерами економічні можливості України, інвестиційний клімат у державі, а також поговорили з Президентом про ті реформи, які поки що не були реалізовані, але дуже необхідні для поліпшення бізнес-середовища. Можна було сказати Президенту України, чим ще невдоволена бізнес-спільнота, які «але» ще лишилось вирішити.

— Тож які «але» найчастіше звучали від інвесторів?

— У цілому традиційні речі, які ми, європейці, не розуміємо у вас. Як завжди, рівень корупції, реформи у фінансовій сфері, зокрема, оподаткування, тенденції в економічній політиці України до протекціонізму. Ці речі, звісно, заважають інвесторам працювати. Тому бізнес неодноразово наголошував, що їх потрібно подолати, і тоді Україна отримає хороший інвестиційний імідж на міжнародній бізнесовій арені.

Цікава заява прозвучала від міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта про те, що Україна для Європи могла б виконати функції нового Китаю — як продуктивний майданчик з хорошими та привабливими можливостями для інвесторів. Україна фактично може стати своєрідною майстернею для Європи.

Така озвучена перспектива вразила Президента України. Янукович сказав, що це дуже добре, що Україну сприймають як середовище з такими економічними та інвестиційними можливостями.

— Як ви гадаєте, чи зможуть результати цьогорічного форуму в Давосі мати позитивний вплив на інтеграцію України в ЄС?

— Звісно, звучали такі питання щодо тривалості процесу переговорів. І європейська сторона заявила, що вона, в принципі, готова завершити переговорний процес до кінця цього або ж, максимум, до початку наступного року. Та вони очікують конкретних кроків з українського боку.

Важливо, на мою думку, на подібних зустрічах обговорити можливості України в Європі. Тут очікується ринок, який дасть економіці набагато більше, аніж проросійська орієнтація. І це дуже часто звучало від представників ЄС.

— У відношеннях бізнесменів немала частина припадає на політичну складову. Якщо клімат між країнами прохолодний, то відразу з’являються певні квоти, перешкоди діловим відносинам. Як тільки ж від глав держав поступає сигнал про потепління, бізнес відразу обирає курс на зближення.

— Які сфери, на вашу думку, найпривабливіші для україно-японської співпраці?

— Серед іншого — будівництво сміттєпереробних заводів. В Україні з цим величезна проблема. Японці ж своє сміття не викидають, вони з нього будують острови (!). Тобто в цій сфері японці досягли набагато більших успіхів, ніж ми, наші сусіди і навіть європейці, які своє сміття просто спалюють.

Японія також імпортує дуже багато хімічних засобів, виробником яких є і Україна. Ця країна не володіє великою територією. Щільність забудови японських міст — божевільна: сірникову коробку не протиснути. І їм цікаво розміщувати свої виробничі комплекси поза країною.

Якщо узагальнити, то дуже важко назвати сфери, в яких японці не хотіли б бути присутніми в Україні. Вони готові брати максимальну участь в проектах, які ми можемо їм запропонувати.

— Наскільки швидко може бути налагоджена співпраця між українським і японським бізнесом?

— З японцями швидко не буває. Вони довго запрягають, проте потім дуже певно і жваво їдуть. Дуже довго готуються до реалізації проекту, та після швидко його реалізовують.

— Як саме україно-японська співпраця може допомогти країні?

— Ми купуємо високотехнологічне устаткування, а як результат — отримуємо технології. Не секрет, що в Україні не виробляють устаткування для харчової промисловості: м’ясокомбінатів, молокозаводів. Щось ми купуємо в Німеччині, щось — у США, щось — у Франції. Та досвід свідчить, що японська техніка набагато надійніша, вона менш примхлива, менше простоїв.

Такі приклади можна наводити довго, майже по кожній галузі вітчизняної економіки. Але найголовніше, що японське устаткування і технології можуть зробити український бізнес продуктивним, що, безумовно, вигідно державі.

— Що може відштовхнути японський капітал від України?

— Політична нестабільність, погана реалізація заявлених планів співпраці властей і бізнесу, неповернення ПДВ, часті «переділи» у вигляді рейдерських захватів, непрозора судова система.

— Інвестори озвучували це Януковичу на зустрічі в Японії?

— Так. Вони дуже відверто ставили питання з приводу дозвільної системи, про те, чи можуть найближчим часом бути побудовані єдині інвестиційні вікна між Японією і Україною, але так, аби це питання вирішувалося не декілька років, а декілька місяців... Цікавилися також питанням відшкодування ПДВ, квотування, зокрема зернових культур.