Iнтерес до українського бізнесу не втрачено

Європейський банк реконструкції та розвитку — один із постійних і найбільших інвесторів України. За підсумками нещодавньої зустрічі з керівництвом України президент ЄБРР Сума Чакрабарті нагадав, що минулого року банк надав підтримку постачанням газу до України зі Словаччини. «Ми хотіли б допомогти, щоб газ постачався з ЄС», — сказав він, маючи на увазі майбутній опалювальний сезон (йдеться про $250—300 мільйонів). Він також зазначив, що ЄБРР зацікавлений у продовженні співпраці з Україною в електроенергетиці, зокрема, спільно з Європейським інвестбанком в будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції.

Це — величезні проекти. Водночас ЄБРР допомагає Україні у вдосконаленні соціальної структури суспільства, створенні й розвитку в нашій країні малого та середнього бізнесу, що є одним із головних джерел нових робочих місць і що сприяє стабільній роботі економіки. Проте чомусь цей напрям не знаходить широкого віддзеркалення в українських ЗМІ. Про нього «День» розмовляв із менеджером групи підтримки малого бізнесу ЄБРР в Україні Катериною РІГГ.

СТВОРЕНО 1,5 ТИСЯЧІ РОБОЧИХ МІСЦЬ

— Чи підтвердила свою ефективність цільова грантова підтримка малого та середнього бізнесу, яку надає ЄБРР в Україні? Чи проводили ви дослідження щодо цього?

— Ми бачимо, що наша робота дає позитивні результати. Цільові гранти від ЄБРР дійсно добре допомагають малому та середньому бізнесу в Україні. Що дозволяє говорити про це? Через рік після завершення всіх наших консалтингових проектів ми обов’язково оцінюємо їхні результати. Ми маємо зрозуміти, чи правильно ми застосували інструменти, що є у нас, чи з розумом і користю вклали свої ресурси, зусилля, час, а також гроші самого підприємства для того, щоб цей проект було реалізовано, які він дав економічні результати.

Ми ведемо свою базу даних, і за нею бачимо, що через рік у понад 70% підприємств, з якими ми працювали, обіг виріс щонайменше на 40%,  приблизно 27% компаній демонструють підвищення продуктивності праці та ефективне використання ресурсів. За останні п’ять років, коли ми стали активно надавати консалтингові послуги, в Україні з нашою допомогою було створено понад 1,5 тисячі робочих місць, а експортні продажі виросли в середньому на 18%. Все це підтверджує, що наша грантова допомога є результативною, й вона допомагає розвиватися українському ринку.

— Чи може ваш консультант розробити, скажімо, бізнес-план для малого підприємства, а потім, спираючись на нього, на дані про те, що підприємство стовідсотково буде з прибутком, допомогти в отриманні дешевого банківського кредиту?

— З нами співробітничають українські консалтингові компанії, а також міжнародні експерти-практики, що мають більш ніж 15-річний досвід робіт у певній галузі. В них дуже широкий спектр послуг, зокрема вони, звичайно ж, можуть розробляти й бізнес-плани. Є й така консалтингова послуга, як пошук партнера. І в обох випадках консультанти домагаються головного — забезпечити замовникові результат.

Коли цей план складено, консультант, маючи можливості й напрацьовані контакти, допомагає підприємству в залученні кредитних ресурсів. І у нас є приклади, коли завдяки консультантам підприємства отримували кредити. Щоправда, це було кілька років тому, коли на ринку була інша ситуація. Сьогодні у нас також є декілька проектів, в результаті яких кредитори згодні вкладати гроші в компанію, але чекають, коли ситуація на ринку стабілізується. Інтерес до бізнесу в Україні не втрачено.

РОЗПОЧАТО 65 ПРОЕКТІВ ДОПОМОГИ БІЗНЕСУ

— Чому ви, навіть в нинішніх умовах, згодні підтримувати лише ті підприємства, які демонструють позитивну динаміку? Адже сьогодні практично весь український бізнес «лежить» у зв’язку з падінням платоспроможного попиту. В таких умовах вам буде нелегко знайти клієнтів, яким можна надавати допомогу.

— Так, українському бізнесові зараз нелегко. Але все одно  є дуже багато успішного бізнесу, що продовжує працювати й показувати хорошу динаміку. Я вважаю, що на ринку відбувається природний відбір. Це дещо грубуватий вислів, але так і є. Якщо хтось втрачає динаміку, то своїх позицій йому вже не втримати. Найбільш успішний бізнес, що має, завдяки своєму креативу та гнучкості, якісь конкурентні переваги, розвивається, просувається на ринку. Відповідних прикладів у нас дуже багато. І ми орієнтуємося саме на такий бізнес.

На кінець липня у нас в роботі 65 проектів при 130 запланованих на цей рік. І це дуже хороші підприємства. Ми допомагаємо тим, у кого горять очі, хто із задоволенням пізнає нове.

— Чи підтримує ЄБРР високотехнологічні стартапи?

— Ми дуже зацікавлені допомагати високотехнологічному інноваційному бізнесові. Але зі стартапами не працюємо. Наша діяльність пов’язана лише з тими  підприємствами, які вже понад два роки на ринку.

ЕКСПОРТ — У ПРІОРИТЕТІ

— Зараз дуже актуальною є програма ЄБРР з підтримки українського експорту. Розкажіть, будь ласка, про її досягнення.

— Проекти з експортного просування ми розпочали торік. А оцінювати ми їх будемо через рік, в кінці 2015 — на початку 2016 року. Але й сьогодні ми бачимо і чуємо від бізнесу, що ці проекти йому допомагають переорієнтовуватися. Ми працюємо як із підприємствами, які вже мали досвід роботи на експорт, і їм треба просто змінити в нинішніх умовах ринки збуту, так і з тими, хто ще не пробував свої сили в експорті, але хоче продавати за кордон свою продукцію. Приділяємо увагу й тим, хто може вийти на закордонні ринки зі своїми послугами. Так, одна наша медична компанія, що займається проблемами безпліддя, з нашою допомогою реалізувала два проекти. Перший має стосується впровадження ефективних процедур управління персоналом, другий — впровадження комплексної системи обліку для управління процесами. В результаті підприємство змогло сфокусуватися на новому напрямі бізнесу й почало експортувати свою послугу. Їхній експорт виріс за короткий час  на 40%.

Інші бізнеси раніше експортували велику частину своєї продукції на ринки Росії та Казахстану. Зараз вони переорієнтовувалися на ринки Євросоюзу. Багато підприємств розглядають ринок Америки, Близького Сходу, В’єтнам, країни Балтії. Ми цікавимося успіхами наших підприємств, знаємо, хто на якому етапі знаходиться. Хтось тестує свою продукцію, хтось отримує сертифікати відповідності, хтось веде перемовини з іноземними партнерами. Але про конкретні результати переговорів, що ведуться зараз, можна буде говорити пізніше.

— У цьому списку немає Китаю?

— Наразі  немає. Бізнесу потрібно знати, де є ніша для його продукції, а наш консультант у зв’язку із цим будує місток між нами та країною, в якої цих товарів немає або вони в дефіциті. А Китай, цей величезний ринок, і сам виробляє дуже багато продукції, з якою  українські підприємства вимушені конкурувати на нашому внутрішньому ринку. І найцікавіше, що потроху в певних секторах українські підприємства витісняють китайську продукцію. Це, наприклад, ковані вироби складної ручної роботи. Наша перевага в тому, що над ними працюють художники, які привносять ще й авторську родзинку.

— Чи приділяєте ви увагу українському агросектору?

— Українське сільське господарство в нас у пріоритеті, ми з ним активно працюємо. Окрім грантової підтримки, цього року ми також пропонуємо малому та середньому агробізнесу кредитні ресурси. Якщо раніше сума кредиту починалася від 10 мільйонів євро, то тепер — від мільйона. Кредит надається або в євро, або в доларах. Відповідно, в доходах одержувача кредиту має бути присутня валютна виручка.

Цікаво, що поспілкувавшись із нашими консультантами, багато керівників агропідприємств усвідомлюють, що кредитні ресурси їм наразі не потрібні, оскільки у них цілком достатньо власних ресурсів, і їм є ще чим зайнятися, щоб оптимізувати роботу свого підприємства. Але є й такі, хто готовий узяти в борг, а головне — повернути їх... Однак такі люди тепер не ставлять питання «скільки ви даєте?», вони говорять: «Мені потрібно, скажімо, два мільйони, але обслужити я зможу лише півтора». І тут визріває правильне рішення: мені необхідно півтора мільйона, які я витрачу на це й на те, і зможу все вчасно повернути.

Повірте, такий підхід має дуже велике значення і дуже добре характеризує таких позичальників, оскільки робить неможливим повернення до 2008 року, коли кредити легко роздавалися всім, але обслуговувати їх багато хто був не готовий. Тепер, і ми це бачимо, ситуація змінилася. Український малий та середній бізнес, як губка, вбирають нові знання й нові підходи.