Iнвестиції шукають спокійнішу гавань

За п’ять місяців 2009 року прямі іноземні інвестицій скоротилися в 2,4 рази і становили 1,8 мільярда доларів. Звичайно, що за умов кризи примарно було б сподіватися на вражаючі інвестиційні результати, які країна отримала у 2009 році. Однак списувати нинішню непривабливу інвестиційну картину тільки на кризу не варто, адже держава сама стимулює ці процеси, переконані опитані «Днем» експерти.

Окрім зменшення об’єму інвестицій з українського ринку почали виходити будівельні, деякі ритейлові, інвестиційні та фінансові компанії, розповідає виданню член ради Спілки аудиторів України та учасник Ради інвесторів при Кабінеті міністрів Тетяна Зацерковна. Те, що закордонні бізнесмени пакують речі — процес об’єктивний, який підігрівається внутрішньо економічними факторами. «На роботу іноземного бізнесу в країні дуже впливає курс долара й неможливість вільно виводити капітал, — говорить Зацерковна. — Крім того, замість пом’якшення податкового законодавства у період кризи, яке практикують в інших країнах, у нас його почали змінювати не в кращий бік різними урядовими постановами (митні ставки на різну продукцію). Якщо наш бізнес звик і більш-менш нормально сприймає такі підходи, то західний просто в шоці».

З країни тікають лише ті підприємці, які до кризи не визначилися «починати чи не починати власну справу в Україні», натомість вважає генеральний директор компанії АМАКО Віталій Скоцик. Закордонні ж підприємці, які працюють не перший рік, нікуди не підуть. Щоправда, криза та не вирішені економічні питання добряче попсують іноземцям нерви. «Різкий стрибок гривні по відношенню до долара та євро викликав в іноземних інвесторів подив, адже багато надаваних їхніми компаніями послуг залишилася у гривневому еквіваленті. Тому акумулювати кошти на якісь нові серйозні проекти їм стало рівно на відсоток курсових коливань дорожче у порівнянні з 2008 роком», — пояснює він.

Брак коштів на нові проекти посилюється фіскальним тиском на всіх без виключення підприємців, вважає Президент України Віктор Ющенко. Замість спрощення оподаткування податківці сьогодні перетворили бізнес на дійну корову для бюджету. За даними Президента, фіскали вже викачали наперед із підприємців 12 мільярдів гривень податків. Натомість повертати ПДВ вони не поспішають. Через це український бізнес тікає в «тінь», а потенційні інвестори воліють працювати в інших країнах.

Повернути тих, хто пішов, та заманити нових можна тільки комплексно вирішуючи важливі для бізнесу проблеми, говорить Зацерковна. «Сьогодні потрібно вирішувати питання, як розвивати бізнес. І тільки на цій основі нормально та природним шляхом наповнюватиметься бюджет. На жаль, цього не відбувається. Чиновники думають, як видурити останню копійчину в бізнесу, не переймаючись тим, як він далі буде виживати», — підсумовує вона.

«Щоб сприяти бізнесу, уряд повинен стимулювати розвиток фінансових інструментів в країні, бо навіть іноземні інвестиції на початковому етапі вкладаються у робочий капітал і тільки з другого року — в капіталізацію виробництва. Решта витрат фінансується за рахунок прибутків від продукції та від доходу з фінансових інструментів. Місцеві ж фінансові інструменти сьогодні фактично відсутні», — висловлює своє бачення поліпшення інвестиційної ситуації в країні Скоцик.

Все це дійсно потрібно, але відправна точка для інвестиційного напливу лежить в іншій площині, вважає лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк. «Зовнішні гроші прийдуть тільки тоді, коли буде зрозуміло, з ким в Україні розмовляти. Кому телефонувати — Президентові, прем’єру, голові парламенту, лідеру опозиції, Яценюку. Хто відповідає за країну?», — говорить Яценюк і додає, що сьогодні подзвонити можна тільки «в рейку».

Підсолодити життя вітчизняному бізнесу може підписання Президентом затвердженого парламентом Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння здійсненню підприємницької діяльності» (№4581). Цим документом спрощується механізм започаткування власної справи. Зокрема, зменшується розмір статутного фонду під час реєстрації підприємств на рівні однієї мінімальної зарплати, а не ста, як зараз. Закон також вводить принцип мовчазної згоди і скорочення часу на видачу документів дозвільного характеру до 10 робочих днів. Він регулює видачу деяких ліцензій на необмежений термін, а для окремих видів діяльності Кабінет міністрів може встановлювати термін ліцензії не менше, ніж п’ять років.

КОМЕНТАРI

Юрій МАЙБОРОДА, директор українсько-німецького інвестиційного підприємства «ФАВА-ТЕХНІКС»:

— Наших закордонних інвесторів дивує, чому в країні відбулося, наприклад, збільшення податкових відрахувань у пенсійний фонд? З цього приводу у нас навіть була зустріч з німецькими інвесторами, і вони точно підмітили парадокс: у світі відбувається скорочення податкового навантаження, а в Україні — навпаки. На мою думку, перспектива зростання обсягу іноземних інвестицій до України з’явиться тільки після поліпшення податкової сфери. Нові податкові підходи забезпечать робочі місця та нових інвесторів для України. На переправі коней не міняють. Аналогічно і в бізнесі. Якщо договір укладається на два-три роки, то не можна його змінювати, коли заманеться. Закладена у договорі рентабельність фіксована і становить 5—15%, тому розраховувати на покриття за її рахунок додаткових витрат не варто. Бізнес не буде працювати собі у збиток. Ще наші іноземні партнери бояться, що кожного дня може з’явиться якесь нове й непередбачуване рішення відносно бізнесу. Так, сьогодні наша компанія проводить переговори з новими американськими інвесторами стосовно запуску нового заводу. Однак потенційні інвестори невпевнені, адже кожного дня вони спостерігають по телебаченню, що відбувається в країні. Щоб довіра іноземців повернулася, потрібна політична стабільність в країні.

Наталя БАХМАЧ, директор департаменту публічних фондів ТОВ «КУА «ПІОГЛОБАЛ Україна»:

— Обсяги торгів 2009 року свідчать про те, що гроші зовнішніх інвесторів у весняному зростанні ринку не брали участі. Іноземні гравці, хто встиг, зафіксували свій результат іще 2008 року, й, ті, хто через якісь причини не вийшов із позиції, обрали вичікувальну стратегію, оскільки на сьогоднішній день ні економічні, ні політичні чинники не сприяють поверненню іноземних інвесторів на фондовий ринок.

Наразі інвестиційний інтерес головним чином зосереджений у секторі високоліквідних акцій: передусім це енергогенерація («Центренерго», «Західенерго», «Дніпренерго»), окремі емітенти металургійного комплексу («Єнакієвський МК», «Азовсталь»), машинобудування, зокрема, вагонобудування й енергетичне машинобудування. Активність спостерігалася також у банківському секторі, тут торгувалися переважно акції банків «Аваль», «Форум» і «Укрсоцбанку».

Варто підкреслити, що обсяги операцій залишаються на мінімальних рівнях: на ПФТС середньоденний об’єм торгів (без урахування технічних операцій) склав близько 5,3 мільйона гривень. Аналогічний показник для Української біржі трохи перевищив 7 мільйонів гривень. Для порівняння: середньоденний об’єм торгів у червні 2008 року досягав 50 мільйонів гривень.

Що нам принесе друге півріччя, зараз сказати доволі складно. За час, який пройшов, якщо і спостерігалися деякі ознаки стабілізації ситуації, то вони були одиничні й не можуть слугувати підтвердженням факту закінчення рецесійних процесів у економіці. Ба більше, зростає впевненість у тому, що кризові процеси у банківському секторі, а також у сегменті страхових ринків іще далекі від завершення. Не забуватимемо також про політичний чинник — грядущі вибори вносять свій відсоток непевності й дисбалансу в поточні зусилля влади щодо врегулювання наслідків фінансової кризи.