IТ-Львів

За відносно нетривалий час розвитку український ринок інноваційних технологій розділився на кілька яскравих сфер впливу. І вже сьогодні помітно, які міста, так би мовити, поведуть за собою розвиток вітчизняної ІТ-індустрії. Згідно з минулорічним рейтингом Innovation Cities Index, найінноваційнішими містами країни є Львів (350 місце), Київ (361 місце), Одеса (397 місце), Харків (400 місце), Дніпропетровськ (402 місце) та Запоріжжя (420 місце).

«День» вирішив дослідити українську ІТ-карту, і розпочинає новий проект — «ГЕОГРАФІЯ ІННОВАЦІЙ». В його рамках ми відвідаємо основні міста-центри активного розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні.

Розпочати свою подорож ми вирішили із найзахіднішого ІТ-центру — міста Львів. Сьогодні тут налічується понад 140 компаній, а загалом до роботи в галузі залучено понад 7 тисяч людей. А за останній рік у місті відкрили офіси близько 20 компаній. Серед них — чимало «переселенців» зі сходу України.

СПІВПРАЦЯ ІЗ МІСЦЕВИМИ ОРГАНАМИ

Основна відмінність Львова від інших ІТ-центрів країни в тому, що це — єдине місто, яке з 2010 року має власну стратегію економічної конкурентоспроможності. Згідно з нею, інформаційні технології — один із двох пріоритетних напрямів економічного розвитку міста.

Відтак, у 2011 році було створено Львівський ІТ Кластер. Його основна мета — об’єднати компанії, університети та місцеву владу для успішної реалізації різноманітних проектів. Сьогодні кластер об’єднав понад 25 компаній. Серед них — Global Logic, SoftServe Inc., ELEKS та Intelex.

У ЛЬВОВІ ЗАВЖДИ ВМІЛИ ПОЄДНУВАТИ ТРАДИЦІЇ З ІННОВАЦІЯМИ. З 2013 РОКУ МІСТОМ КУРСУЮТЬ ПЕРШІ УЛЬТРАМОДЕРНІ ТРАМВАЇ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА / ФОТО ВІТАЛІЯ ГРАБАРА

«Попри те, що ми є локальною спільнотою, ми — одна з найбільших організацій в Україні, яка займається розвитком ІТ-індустрії. А місто нам у цьому допомагає», — розповідає виконавчий директор Львівського ІТ Кластеру Степан Веселовський.

ВИКОНАВЧИЙ ДИРЕКТОР ЛЬВІВСЬКОГО ІТ КЛАСТЕРУ СТЕПАН ВЕСЕЛОВСЬКИЙ

За кілька років організація зініціювала проведення курсів англійської мови серед студентів ІТ-спеціальностей на базі місцевих університетів. Також кластер спільно з бізнес-школою Українського Католицького Університету створив програму магістерського рівня з управління технологіями (MS in TechnologyManagement). А минулої осені організація провела найбільшу ІТ-конференцію в Західній Україні —  Lviv IT Arena, яка зібрала понад 800 учасників із країни та світу.

Цього року Львівський ІТ Кластер планує розпочати будівництво житла для спеціалістів ІТ галузі Львова та попрацювати в галузі законодавства. Окрім цього, ІТ Кластер проведе перші в Україні «виїзні» конференції в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Вінниці та Одесі, щоб поділитися досвідом того, як львів’яни будують ІТ-індустрію у себе в місті. А вже через місяць-два відбудеться презентація дослідження ІТ-ринку. Адже, як пояснює Степан Веселовський, велика проблема багатьох ІТ-центрів у тому, що немає конкретної інформації про стан ринку.

РОЗВИТОК ІТ

Так історично склалося, що у Львові, як і загалом в Україні, аутсорсинг переважає над розробкою готових продуктів. Адже спочатку тут народилися саме аутсорсингові компанії, пізніше вихідці з яких засновували в місті саме аутсорсинговий бізнес.

Першою такою компанією, яка народилася 1993 року у Львові, стала SoftServe Inc. Сьогодні — це найбільша українська ІТ-компанія, що займається розробкою програмного забезпечення і налічує понад 3500 працівників.

У 1991 році тут народилася ще одна компанія із світовим ім’ям — ELEKS. Вона надає послуги з розробки програмних продуктів, консультує та забезпечує контроль якості для лідерів ринку, а також для компаній, які претендують на першість у галузі технологій.

Трохи згодом, 2007 року, у Львів прийшов EPAM Systems. Сьогодні в компанії, що займається, зокрема, розробкою, тестуванням та підтримкою замовленого програмного забезпечення та бізнес-додатків, працює понад  9 000 осіб у всьому світі.

НА ДУМКУ ДИРЕКТОРА LVIV CODE SCHOOL ДМИТРА МАЛЄЄВА (НА ФОТО — У ЦЕНТРІ), ЛЬВІВ ПРИВАБЛЮЄ ІТ-ШНИКІВ НЕВИСОКИМИ ЦІНАМИ ТА СПІВПРАЦЕЮ БІЗНЕСУ З ВЛАДОЮ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ / ФОТО З САЙТА LVIV CODE SCHOOL

Розробка ж готової продукції у Львові розвивається не так давно. Втім, львівські стартапери вже змогли встановити всеукраїнський рекорд. Саме тут народився «розумний годинник» LaMetric, який за допомогою краудфандінгової платформи Kickstarter (коли всі охочі, побачивши інформацію про проект, жертвують на його реалізацію гроші) із необхідних 69 тисяч доларів зібрав близько 370 (!) тисяч доларів. Прилад, окрім часу, може показувати новини, температуру, важливі дати і будь-які інші оповіщення, необхідні для життя та бізнесу.

Розробником продукту є команда Smart Atoms. А вже невдовзі покупці на Kickstarter отримають перші LaMetric. «Зараз ми займаємося тим, щоб можна було продавати його на Amazon.com», — розповідає засновник СЕО Smart Atoms Назар Білоус.

Після LaMetric команда планує запуск лінійки продукції на вже існуючій платформі, розповідає Назар. До слова, сьогодні над проектом працюють 9 спеціалістів.

Взагалі розумний годинник — це лише перший проект Smart Atoms. До цього більша частина команди працювала у агенції веб- та мобільної розробки Lemberg Solutions, одним із засновників якої є Назар Білоус.

«Якщо ми говоримо про сервісні компанії, то так, Львів — це центр. Якщо ми говоримо про екосистему, то Львів далеко не передовий. Тут немає стартап-інкубаторів, інвестиційних джерел. І продуктових компаній тут теж небагато»,  — пояснює «Дню» Назар Білоус. За його словами, однією з причин цього є те, що продуктові компанії, на жаль, поки що не мають необхідної підтримки в Україні.

Також у Львові є компанії, які, в хорошому сенсі, працюють «на два фронти». Тобто займаються аутсорсингом, а на зароблені гроші розробляють власні продукти. Серед таких — компанія Rebbix. За три роки існування команда випробувала чимало варіантів і вже скоро планує випустити сервіс, який допомагатиме людині зручніше і вдаліше подорожувати.

«Для аутсорсингових компаній робити власний продукт дуже складно. Адже потрібно зробити продукт, який заробляв би хоч трохи співмірно із тим, скільки можна заробляти на аутсорсингу», — пояснює технічний директор (СТО) Сергій Оплаканець.

До того ж венчурний рух в Україні сьогодні дуже слабкий. «Тут звикли не до інвестицій, а до позичок від приватних осіб, а не від банків. А до західного капіталу складно «достукатися», — додає виконавчий директор (СЕО) Олексій Рак.

У стартапи в Україні зазвичай інвестують люди, які не зовсім розуміються на цій справі і наростили свій капітал «незрозумілим» чином, пояснює Сергій. «Це нерозумні інвестиції. А «розумні» — коли тобі не тільки дають гроші на розвиток проектів, а й сам інвестор допомагає «просунути» твій продукт, адже він розуміє, що потім на цьому може добре заробити», — додає він.

Єдине, на що можна сподіватися, пояснює Олексій, це інвестиції, приведені в країну вітчизняними стартапами, які вийшли в світ і добре заробили. Адже вони вже розуміють, як це — «отримати інвестиції в Україні», знають, які люди тут працюють.

НАВЧАННЯ ТА ПРАКТИКА

Щороку львівські виші випускають понад 1 800 ІТ-спеціалістів. Втім, як виявляється, університетських знань, включно із англійською мовою, вистачає в основному лише для роботи в аутсорсинговій компанії.

ЩЕ ВЛІТКУ В BETAPLACE ВЧИЛИСЯ ПРАЦЮВАТИ ІЗ 3D-ПРИНТЕРОМ. А ВЖЕ НЕЗАБАРОМ ХЛОПЦІ ПРЕДСТАВЛЯТЬ ВЛАСНИЙ ПРИНТЕР ПРОСТОРОВОГО ДРУКУ. ЗА ЙОГО ДОПОМОГОЮ МОЖНА БУДЕ ДРУКУВАТИ ВЕЛИКІ ПРЕДМЕТИ, НАПРИКЛАД — СТІЛЕЦЬ / ФОТО ІЗ СТОРІНКИ BETAPLACE В МЕРЕЖІ FACEBOOK

Щоб створити успішний власний продукт, потрібні додаткові знання та навички. Отримати їх допомагають різноманітні професійні курси. Серед таких — Lviv Code School. «Ми відрізняємося від звичайних вузькопрофільних курсів при великих компаніях тим, що у нас люди після завершення можуть іти працювати будь-куди. Ми їм розповідаємо про плюси і мінуси всіх видів роботи, і вже потім вони самі визначаються, де хочуть працювати», — розповідає директор школи Lviv Code School Дмитро Малєєв.

За півроку роботи школа провела один курс, випускниками якого стало шість осіб. Двоє з них розпочали свій проект. Один пішов працювати в компанію, другий став фрілансером, а ще двоє вже були працевлаштовані, розповів Дмитро Малєєв. Наразі Lviv Code School готує ще один випуск із 12 слухачів.

«Львів — це місто аутсорсу. Це великі компанії, хороші виші, які дають якісну математичну освіту, компанії, які почали самі для себе вчити студентів. Але аутсорс — це підхід з боку програмування, а стартап — це вже бізнес. Цього не вчать у вишах. Тобі потрібно вже думати про користувачів, як продати свій продукт, а у нас цього ще слід повчитися», — підсумовує Малєєв.

Втім, коли все ж знайдуться сміливці створити власний продукт, випробувати його на «життєздатність» та «підкувати» навички стартапера можна в Startup Depot. Це перший місцевий  бізнес-інкубатор та коворкінг, спрямований на збільшення кількості продуктових компаній у Львові.

Організація була створена лише рік тому за підтримки Львівської міської ради. За цей час засновники провели дві стартап-школи та близько 40 заходів по стартап-тематиці, в яких взяли участь близько двох тисяч осіб, розповідає «Дню» керівник проекту Максим Лисак. «Суть нашого проекту — дати людям зрозуміти, чи їхня бізнес-ідея є валідною. Чи справді існує проблема, як її вирішувати, чи достатньо глибокий ринок, щоб цей продукт знайшов свого споживача», — говорить він. За його словами, більшість проектів не знаходить себе на ринку. Втім, автори ідеї отримують необхідний досвід роботи, який в подальшому допомагає створювати успішні продукти.

«Зараз ми плануємо запуск стартап-школи в форматі університетів. Щоб на одній сесії були присутні близько 200 студентів. Розпочати хочемо у Львівській політехніці та ЛНУ імені Івана Франка і вже контактуємо з ректорами», — ділиться планами Максим Лисак.

Водночас у Львові є спільноти, які виконують всі функції одночасно: допомагають з розробкою власного продукту, виконанням аутсорсингових завдань і самі цим займаються. Таким місцем є коворкінг Betaplace. Офіційно організацію відкрито у вересні 2013 року.

Як у класичному коворкінгу, тут надають робоче місце за плату за місяць і простір для проведення різних подій в ІТ-галузі — лекцій, майстер-класів тощо. «Ідея полягає в тому, щоб будь-який бізнес чи людина із потребою, яка заходить в Betaplace, могли повністю задовольнити її, — розповідає один із засновників Антон Яценко. — Було кілька ситуацій, коли за допомогою різних людей, які прийшли сюди попрацювати, у нас  народжувалися спільні проекти. Бувало й так, що треба було знайти під проект людину із необхідними навичками, а вона, виявляється, до нас прийшла попрацювати».

Також хлопці, займаючись аутсорсингом, частину зароблених грошей вкладають в розробку власних проектів. «Але поки що наші стартап-рухи — не дуже ефективні. Ми лише вчимося це робити», — додає Антон Яценко.

А на першому поверсі офісу — справжня майстерня, підпроект Hackerspace. «Там хлопці працюють руками. Частково вони виконують комерційні замовлення і паралельно розробляють власні проекти. Наприклад — великий 3D-принтер», — пояснює співзасновник Betaplace.