Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

IТ-ринок: у надії на розвиток

Експерти: Через кризу попит на молодших спеціалістів суттєво скоротився на користь фахівців середньої ланки
16 червня, 11:54
ЗА ДАНИМИ ДИРЕКТОРА З МАРКЕТИНГУ ТА PR ПОРТАЛУ RABOTA.UA МАКСИМА НЕМЕША, КІЛЬКІСТЬ ВАКАНСІЙ У СФЕРІ ІТ ЗА МИНУЛИЙ РІК ЗБІЛЬШИЛАСЯ НА 35% / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

За кількістю кваліфікованих ІТ-спеціалістів Україна традиційно входила до п’ятірки світових лідерів, поступаючись США, Індії та Росії. Сьогодні позиція може похитнутися — застерігають експерти. На тлі воєнних дій і зменшення замовлень із Заходу великі гравці вивозять співробітників за кордон, а традиційна схема роботи українських компаній з програмістами ризикує піти в небуття.

ОПЕРАЦІЯ «РЕЛОКАЦІЯ»

«Великі компанії, що працюють на великих клієнтів, після того, як почалися проблеми на сході України, запустили програмну релокацію (своїх працівників. — Ред.) для того, щоб забезпечити подальшу роботу. Практично всі великі українські компанії відкрили офіси у Східній Європі — Польща, Болгарія, Чехія — і туди вивозять працівників», — розповідає президент некомерційного об’єднання «Українська хай-тек ініціатива» Віктор Мазнюк. За словами експерта, донецькі компанії виїхали ще у першій половині минулого року. Втім, останні переїжджають на захід у межах країни: до Києва, Полтави, Львова чи Ужгорода.

Назвати тенденцію масовою не спішить президент компанії SoftServe Тарас Кицмей. «Програмісти — люди глобальні, вони можуть працювати у будь-якій країні. І багато-хто справді старається переїхати кудись, де є тихіше життя. Але говорити про це, як про якусь тенденцію я не став би», — констатує Кицмей.

Утім, факту часткового відпливу кадрів ніхто не заперечує. Минулого року міжнародна компанія-аутсорсер Luxoft перевела з офісу в Україні 270 співробітників. «Ми також, маючи офіси в країнах ближнього зарубіжжя, пропонуємо співробітникам таку опцію (релокації. — Ред.). На співробітників тисне вантаж таких новин як мобілізація, гіперінфляція і так далі. Всі ці фактори, звичайно, не сприяють розвитку почуття стабільності», — коментує HR-директор компанії Luxoft Катерина Губарєва. За її словами, переїжджають в основному працівники рівня senior, тобто провідні розробники, що мають хорошу технічну базу — це переважно керівники проектів і невеликих команд. Великого попиту на junior-спеціалістів за кордоном немає.

ЗАМОВНИК НЕ ЙДЕ НА РИЗИК

Причина такої політики — зменшення в Україні замовлень із Заходу, адже більшість ІТ-компаній і спеціалістів працюють саме на ниві аутсорсингу, тобто надання послуг на замовлення зарубіжним компаніям. «До АТО Україна мала досить серйозну репутацію і відповідно велику кількість замовлень. Тоді ресурсів тотально не вистачало. Сьогодні кожна західна компанія, яка обирає собі партнера, — може вибрати: Польща, Чехія, Індія і так далі. Для чого їй передавати замовлення в Україну, де йде війна? Тому, звичайно, потік замовлень в Україну зменшився і потреби у людському ресурсі стали нижчими», — говорить Тарас Кицмей.

«Ситуація ускладнюється тим, що багато країн прийняли або приймають стимулюючі програми для розвитку ІТ. Із наших сусідів — це Білорусь і РФ, Румунія і Словаччина, скоро подібні програми будуть прийняті і в Молдові» — додає директор асоціації «ІТ України» Віктор Валєєв.

ЗАВИСОКІ ПОДАТКИ

Західні компанії звикли надавати замовлення українським ІТ-спеціалістам через порівняно низьку вартість послуг. На сьогодні є ризик втратити і цю перевагу — застерігають експерти. В той час як у розвинених країнах ІТ-спеціалістів компанії офіційно наймають у штат, більшість українських програмістів працюють як суб’єкти підприємницької діяльності за договором. Робота із СПД — це, по суті, схема оптимізації податкового навантаження — пояснюють фахівці — скасувати яку чиновництво воліє вже півтора року.

«Якщо скасують таку можливість для ІТ-компаній, щоб люди могли працювати як приватні підприємці, то доведеться наймати людей у штат. Як результат, підвищиться істотно податкове навантаження із 15% до 69%, що, звичайно, вплине на рентабельність бізнесу і доведеться від таких дорогих локацій (як Україна) відмовлятися», — розповідає Катерина Губарєва. HR-директор наголошує, що податкове навантаження в інших країнах — у тій же Польщі — набагато нижче, а тому для бізнесменів буде вигідніше працювати там.

КІЛЬКІСТЬ ВАКАНСІЙ ЗРОСЛА НА 35%

Утім, незважаючи на частковий відтік кадрів, ринок інформаційних технологій залишається найбільш стабільним і перспективним в Україні. Так само і попит на кваліфікованих працівників продовжує поступово зростати. За словами директора з маркетингу та PR-порталу Rabota.ua Максима Немеша, кількість вакансій у сфері ІТ за минулий рік збільшилася на 35%. «Є навіть тенденція до дефіциту спеціалістів певних категорій, які може раніше не так були актуальні. Наприклад, у таких категоріях як мобільна розробка кількість вакансій сумарно становить 5%, тоді як кількість резюме — лише 1%», — констатує Максим Немеш.

За результатами останніх досліджень, до 2030 року Західній Європі, для того щоб забезпечити зростання економіки та зустріти виклики розвитку IT-інфраструктури, будуть потрібні додаткові 12 мільйонів IT-працівників. На такий попит «підростає» і відповідна пропозиція. В Україні за останні роки суттєво побільшало факультативів і курсів при вишах і навіть школах — відзначають позитивну тенденцію експерти. «Такі курси традиційно організовують бізнес-компанії під свої потреби, тоді як класична освіта видає фахівців, яким зазвичай бракує практичних навичок», — розповідає Катерина Губарєва. На такі курси поряд із молоддю так само приходять і люди, яким за 30 і навіть за 40 років. «Вони показують досить непогані результати на вступних тестах. У таких випадках позначається все-таки ще радянська інженерна освіта або, наприклад, математична», — додає HR-директор.

За словами голови асоціації «ІТ України» Віктора Валєєва, через кризу попит на молодших спеціалістів суттєво скоротився на користь фахівців середньої ланки. З другого боку, перспектива на боці працівників рівня junior. Сьогодні частка останніх на ринку аутсорсингу сановить 15 — 20% серед загальної кількості. Якщо порівнювати з Індією — глобальним аутсорсером номер один у світі — це 75%. До цієї позначки може рости й Україна.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати