Iз прилавків можуть зникнути дорогі бренди?

Митниця посилює контроль за нелегальним ввезенням споживчих товарів широкого вжитку. Щоб позбутися імпортної «тіні», митарі збираються запровадити обов’язкове маркування для побутової техніки, предметів розкоші (годинники за кілька тисяч доларів), ювелірних виробів спеціальними контрольними ідентифікаційними знаками. «Суб’єкт разом із оформленою митною декларацією отримає спеціальні марки із штрих-кодом, які міститимуть інформацію про товар, імпортера, виробника, сплачені податки», — розповідає про механізм новації голова Держмитслужби Ігор Калєтнік. Таким чином, за його словами, з’являється можливість перевірити законність ввезення товарів, які продаються в Україні. Як розповіли «Дню», в митниці маркування запровадять після візи Кабміну: орієнтовно в липні — серпні 2012 року.

Список товарів для обов’язкового маркування на кордоні може поповнити й дорогий одяг. «Якщо жіночі блузки продають від 200 доларів в українських бутиках, але інформація про ввезення таких товарів повністю відсутня в базі даних митних оформлень, однозначно вони мають маркуватися, — розповідає «Дню» начальник Управління адміністрування митних платежів ДМСУ Віталій Зварич. Які саме товари імпортного легпрому потраплять під маркування, митники визначать спільно з вітчизняними виробниками одягу. Швидше за все, маркування стосуватиметься брендового одягу, який сьогодні імпортується підпільно. Так, нещодавно в Україну намагалися ввезти під виглядом товарів народного споживання вісім тонн речей всесвітньо відомих брендів. Задекларована митна вартість курток, ременів, шкіряного взуття, біжутерії, туалетної води, блузок, суконь, джинсів, білизни різних брендових марок (Pierre Cardin, Dolce & Gabbana, Galliano, GF Ferre, Dior, Kenzo, Armani та інші) становила 70 тисяч доларів, тоді як реально весь цей імпортний улов коштував майже в 200 разів дорожче. На коробках із товаром одержувачами вказано відомі бутики та торгові центри Києва, Донецька й Дніпропетровська.

Паралельно митники планують прибрати з ринку і посередників, які збувають тіньовий імпорт. Для цього ДМСУ пропонують Мінфіну законодавчо закріпити поняття «прямий зовнішньоекономічний договір». Якщо імпортер пред’явить на митниці прямий контракт з іноземним виробником, то митна вартість декларуватиметься за ціною, зазначеною в такому контракті. В інших випадках (посередницькі контракти) митники пропонують залишити їм право перевіряти заявлену вартість. «Окремі імпортери умисно приховують та занижують реальну митну вартість товарів. Тим самим ухиляються від сплати податків у повному обсязі. І здійснюється це шляхом укладення фіктивних контрактів з торговими посередниками. Це й є так звані посередницькі контракти. Вартість у таких контрактах занижується, а належна виробнику різниця оплачується готівкою або через рахунки взаємопов’язаних офшорних фірм», — розповідає Ігор Калєтнік. Із початку 2012 року частка посередницьких контрактів у загальному обсязі імпорту становить 64 % за вартістю. Значна кількість поданих до митного оформлення посередницьких контрактів залишається неоплаченою. Тож у разі несплати за цими контрактами митники пропонують стягувати пеню за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка від вартості неоплаченого товару.

Бізнес неоднозначно оцінює такі ініціативи. Проти додаткового маркування обліковими марками побутової радіоелектроніки виступає Європейська бізнес-асоціація. «Радіоелектроніка вже маркується в Україні національним знаком відповідності, додатково мобільні телефони маркуються знаком Українського державного центру радіочастот (UCRF mark), а IMEI-коди повинні реєструватися. Імпортери радіоелектроніки сьогодні мають отримувати дозволи на ввезення радіоелектроніки від Українського державного центру радіочастот», — повідомили «Дню» в ЄБА. Тому сподіватися, що нова ініціатива забезпечить додаткову прозорість на кордоні, кажуть в Асоціації, не варто. Нове маркування дублюватиме старе й, до того ж, проводитиметься після імпорту товарів. А от життя бізнесу це точно ускладнить, кажуть в ЄБА, бо призведе до подорожчання продукції для кінцевих споживачів. Окрім того, наголошують в ЄБА, ще не створено приладів для зчитування інформації, закодованої в облікових марках, а автоматизована система обліку даних не функціонує.

В «Укрлегпромі» про маркування дорогого одягу поки що нічого не чули, тому оцінювати ініціативу не поспішають. Водночас там підтвердили, що останні дії митниці сприяють зменшенню нелегального ввезення одягу та взуття.