Кабмін передумав. Естонія не офшор. Але...

Місяць тому — 27 грудня 2017 року — Кабінет Міністрів вирішив розширити список країн, операції з якими Україна визнає контрольованими для трансферного ціноутворення. Аналітики уряду включили до переліку Гваделупу, Гватемалу, Французьку Гвіану, Співдружність Домінікани, Домініканську Республіку, Іран, Кубу, Лаос, Ліван, Маврикій, Мальту, Марокко, Монако, ОАЕ, Сінгапур, Грузію, Угорщину, Латвію та Естонію.

Таке рішення спровокувало грандіозний дипломатичний скандал з країнами Балтії. Там розцінили це як не дружній крок з боку України. Прем’єр-міністр Естонії Юрі Ратас при особистій зустрічі з міністром фінансів Олександром Данилюком в Давосі і в телефонній розмові з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом вимагав негайно виключити Естонію «зі  списку офшорних зон». Міністерство закордонних справ Латвії два дні тому вручило ноту протесту українським дипломатам. Колеги з Естонії обіцяли найближчим часом зробити те ж саме. 

Та вже вчора українські ЗМІ написали,що інцидент вичерпано: Україна виключила Естонію та Латвію з переліку «офшорних зон». Але «хоч ложечки й знайшлися» та «осад залишився». Учора украънський Фейсбук-сегмент бурхливо обговорював, що власне спровокувало скандал, дехто, очевидно підозрюючи держслужбовців, чи то в підступній спробі розсварити Україну з її союзниками, чи то в злочинній некомпетентності, вимагав звільнень. Експерти ж кажуть: аналітики не винні, біда — в дипломатії.

Такий список для Державної фіскальної служби складається щорічно. є чіткі норми Податкового законодавства, відповідно до яких в Україні прийнято відносити ту чи іншу державу світу — не залежно від того ворог вона нам, чи союзник в принципових геополітичних питаннях — до переліку країни фінансові операції з якими повинні проходити додатковий контроль. Ця норма чітко говорить: якщо в державі застосовується ставка податку на прибуток на 5 і більше відсотків нижча ніж в Україні, ця країна — офшор. Крапка. Але, як пояснила радник і колишня заступниця міністра фінансів України Олена Макєєва, перед тим як оприлюднювати список, завжди велись переговори з керівництвом країн, які будуть включені до переліку.  Так, у 2015-му Україна додатково перевіряла фінансові операції з Австрією та Швейцарією. Але ніяких обурень, а тим більше нот протесту не було.  Зараз же, на думку експерта, скандал спровокувала саме розхолодженість української дипломатичної служби на погана комунікація. Далі — прямою мовою.

КОМЕНТАР

Олена МАКЄЄВА, радник міністра фінансів України:

— По-перше, це НЕ список офшорів, а перелік країн, операції з якими визнаються контрольованим для цілей трансфертного ціноутворення.

Тобто цей список буде використовуваться виключно для трансфертного ціноутворення. Що це означатиме? Що такі компанії будуть подавати Звіт про контрольовані операції та на запит (!) ДФС відповідну документацію, що доводить ринковість визначення ціни по таких операціях.

По-друге, на мою думку, Естонія та Латвія, Грузія потрапили в цей список за наступним критерієм — «держави (території), в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб’єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок)»

Так і є, в цих країнах суб’єктам господарювання фактично дозволено НЕ сплачувати податок на прибуток в разі, якщо прибуток не розподіляється, а реінвестується.

— По-третє, в ноті йдеться про «пільгові режими оподаткування», але НЕ цей критерій був застосований для включення Латвії в цей список.

Як кажуть, розуміння проблеми, — це вже половина її вирішення.

Треба, щоб хтось пояснив це нашим партнерам. В більшості європейських країн правила трансфертного ціноутворення діють і на внутрішні операції, а не лише тільки з нерезидентами.

В решті решт, цей список затверджується щороку. В 2015 в ньому була Австрія та Швейцарія... Зустрічалися, пояснювали, надавати офіційні докази — тобто йшла робота та постійні комунікації.