Кадри інформатизації

Великі можливості й перспективи має як економіка України, так і наймолодша її галузь — ІТ-індустрія, яка, до того ж, прагне повною мірою їх використати. «Така економіка з опорою на інформатизацію може ще довгі роки демонструвати велике зростання», — впевнений віце-президент з технічної стратегії Microsoft Ерік Раддер. На його думку, Україна зараз «готова до великого стрибка у зростанні економіки» і причина цьому — високий рівень якості освіти.

Заява фахівця цілком обґрунтована. Дійсно, працювати в компанії Microsoft Україна мріє більшість студентів профільних факультетів. Компанія теж зацікавлена в молодих, освічених, талановитих співробітниках. Та зайняти таке «місце під сонцем» вчорашнім студентам не так вже й легко, незважаючи на безперечно високий рівень знань (за висновком топ-менеджерів компанії).

Утім, декому з молодих українців уже вдається наладити плідні відносини з київськими офісами славетної міжнародної компанії. Нещодавно корпорація Microsoft придбала програми, розроблені українськими фахівцями. За словами Еріка Раддера, це свідчить про високий рівень підготовки українських спеціалістів і про реальну конкурентоспроможність України в глобальній економіці знань. «В Україні є потужна освітня база, і академічна, і технічна і саме це, на мою думку, сприяє швидкому і потужному зростанню ІТ-промисловості», — зазначає він. За словами Раддера, зростання ринку ІТ в Україні щорічно становить 25 — 30%, саме тому в нашій країні зараз існує активне інвестування в базову інфраструктуру. «Багатьом країнам бракує таких блискучих розробників», — ще один комплімент в сторону українців. Раддер вважає, що українських фахівців цінують не тільки в Україні, а й за кордоном, і не сприймають їх як дешеву робочу силу. «Ми вже не дешева робоча сила, ми вже на рівні європейців», — погоджується з Раддером співголова ІТ-комітету Американської торговельної палати в Україні Дмитро Шимків. На його думку, українські ІТішники повинні розуміти, у чому полягає суть проблеми кваліфікованих кадрів — у відірваності теоретичних знань від реалій роботи у великих міжнародних компаніях. Відсутність відповідної практики і досвіду не можна компенсувати освіченістю чи найсучаснішою теоретичною базою. З цим погоджується і генеральний директор компанії «ІВМ-Україна» Ігор Пастушенко, який зазначає, що випускників українських ВНЗ компанія змушена вчити додатково від одного до трьох років, аби систематизувати знання і прикласти їх безпосередньо до практичної роботи. Працівників для сфери ІТ потрібно готувати «вчасно і вміло», вважає Раддер. При цьому, він зазначає, що це стосується не тільки студентів, а й школярів. «Чим краще підготовлена робоча сила, тим більше інвестується в економіку країни», — роз'яснив свою думку Раддер, хоча й підкреслив, що в жодній країні світу вища освіта не дає 100% підготовлених працівників.

На сьогодні основною «кузнею» ІТ-кадрів залишається Нацiональний технiчний унiверситет України «Київський політехнічний інститут». Саме він готує кваліфікованих працівників, які певною мірою відповідають вимогам міжнародних компаній. Тож Раддер розповів, що за останні 10 років Microsoft виділив КПІ понад півмільйона доларів зі спеціального фонду, який інвестує в освіту, «що сприяло створенню віртуальних лабораторій». Крім того, найталановитіші студенти отримують гранти і стажування за кордоном, наприклад, у Швейцарії. «Ми зараз безкоштовно розповсюджуємо серед студентів наш інструментарій і закликаємо викладачів до обміну і вдосконалення навчальних планів», — говорить Раддер, розкриваючи секрети, завдяки яким його компанія усе ж знаходить для себе в Україні молодих працівників сфери ІТ. Україна, за його словами, має всі шанси стати однією з країн, яка готуватиме висококваліфікованих фахівців цієї галузі не тільки для себе, а й для ряду інших країн.

Однак у Microsoft усе ж вважають, що висока конкурентоспроможність України в глобальній економіці знань може стати ще вищою, якщо будуть докладені певні зусилля. Перш за все, це розробка і вдосконалення навчального плану: треба ввести профільні предмети вже з перших курсів на спеціалізованих факультетах та, можливо, у старших класах шкіл, надати можливість студентам проходити стажування як у вітчизняних, так і в світових компаніях, налагодити з рядом країн програму обміну студентами. Крім того, не можна не згадати про проблему мови, адже у технічних ВНЗ інколи вивчення іноземних мов, зокрема, англійської, знаходиться на досить низькому рівні, а її знання — не остання складова успіху у великих компаніях.