Харківський суд не віддав аграріям арештованого зерна
На думку представників Феміди, йдеться про кримінальний злочин, а на думку сільських господарств, — про рейдерство
Кількасот робітників аграрних підприємств із Харківської та Чернігівської областей пікетували Апеляційний суд Харківської області протягом двох тижнів листопада. Вони вимагали повернути аграрним підприємствам 200 тисяч тонн зерна загальною вартістю орієнтовно 180 мільйонів гривень, на які наклав арешт Червонозаводський районний суд Харкова. П’ять мітингів не дали результату: 14 листопада суд залишив зерно під арештом. Такий «подарунок» отримали робітники сільського господарства до свого професійного свята.
Аграрії із 3 листопада стояли під стінами Апеляційного суду, вони вимагали повернути їм вирощене збіжжя та звинувачували Харківську прокуратуру в свавіллі.
У керівництві агрохолдингу «Агрейн» арешт зерна називають рейдерським захопленням, за яким стоїть колишній нардеп Володимир Пехов. «Відкриттю карної справи проти керівництва агрохолдингу передували десятки депутатських запитів Володимира Пехова, це близько 250 сторінок. Він їх писав із 2011 року, коли директор одного з підприємств Іван Мельниченко був звільнений за те, що не виплачував людям заробітну плату. Вся карна справа базується на свідченнях однієї особи — друга і партнера Пехова, Олега Грицюка», — розказує Наталя Нестерова, керівник прес-служби агрохолдингу «Агрейн». Вона впевнена, що зерно відбирають на користь офшорних компаній. Разом з тим у Києві, Київській, Одеській, Чернігівській та Черкаській областях апеляційні суди скасували 81 із 111 ухвал щодо арештів зерна, сільгосптехніки та урожаю в полях. І лише в Харкові Червонозаводський районний суд повторно наклав арешти на зерно, звільнене в інших областях, тому, на переконання аграріїв, стоїть на боці рейдерів.
Наталя Нестерова впевнена, що справа аграріїв має яскравий замовний характер. «Якщо в якихось акціонерів виникають протиріччя, вони йдуть до господарського суду. А в нашому випадку одразу порушено карну справу, без господарської. Схоже, що в замовників є можливість «вирішувати» свої питання на рівні кримінального судочинства. Крім того, їм важливо обезголовити менеджмент, бо порушені кримінальні справи проти директора, його заступників та керівників відділів, які займаються технікою та логістикою. Щоб відкрити справу проти директора, були сфабриковані службові записки і це визнала експертиза!» Ніби на підтвердження цих слів, саму Нестерову викликали на допит в прокуратуру після пікету 13 листопада.
Характерною прикметою стали одночасні з акціями аграріїв «антимітинги» на підтримку прокуратури та суду. Їх учасники раніше були помічені на антимайданах та пікетах міської влади. 14 листопада учасники антимітингу розгорнули плакат «Спасибі суддям!» та кидали в аграрієв хлібом, що спричинило обурення людей.
Руслан Кисельов, заступник голови громадської організації «Комітет боротьби з організованою злочинністю та корупцією», яка організувала «антимітинги», пояснює, що зерно заарештували у зв’язку з тим, що на одного із засновників фірми «Агрейн» Павла Овчаренка заведені кримінальні справи, а сам він — за кордоном. «Доки зерно під арештом, його не продадуть кримінальні діячі, хоча при цьому страждають прості робітники. Але це зерно є гарантом того, що цім людям заплатять, — наполягає Руслан Кисельов. — Якщо ми сьогодні віддамо зерно в руки людей, які не розрахуються з робітниками, то потім ми не зможемо їм допомогти. Потрібно якнайшвидше на самому високому рівні отримати стовідсоткові гарантії того, що з людьми розрахуються». Які саме гарантії треба отримати, Руслан Сергійович так і не пояснив.
«Це повна нісенітниця. Зерно виростили агропідприємства, вони ж його і продають, отримують гроші на свої рахунки. Люди, які тут мітингували проти нас, не мають жодного уявлення про те, як працює аграрний ринок», — упевнений Олександр Бочаров, директор підприємства «Агросет» з Харківської області, зерно якого також арештоване.
Наразі аграрії повинні продовжувати збір врожаю та посів озимих. Керівництво надіслало відкритого листа Президенту Петру Порошенку з проханням допомогти. Якщо ситуація не зміниться найближчим часом, під загрозою невиплати заробітної плати опиняться 4,5 тисячі аграріїв та орендна плата 52 тисячам пайщиків. Через арешти зерна вже зупинені соціальні програми на території 152 сільських рад, допомога волонтерським організаціям, бійцям АТО та переселенцям.
