«Херсонес» не вийшов у море. Через борги
Міністр аграрної політики Олександр Баранівський заборонив вихід у море унікального навчально-парусного судна «Херсонес». Звичайно, це може мати для України певні наслідки. Втім, не можна не відзначити, що міністр на цей раз мав підстави для такого серйозного рішення. Виявляється, з 1999 по 2005 рік на фінансування цього судна з державного бюджету витрачено понад 6,8 мільйонів гривень, а від початку цього року вже 480 тисяч. За сім років витрати українського бюджету на утримання парусника зросли в 11,5 раза, а прибутків від його оренди Україна ще не бачила. Більше того, судно ще й заробило для нашої держави чималий борг. Результатом спільної роботи сторін за 2005 рік є… збитки у розмірі 130 тисяч євро.
Нагадаємо, що «Херсонес» збудований в Гданську (Польща) 1989 року. Судно перебуває у загальнодержавній власності України і знаходиться на балансі Керченського морського технологічного інституту, який у свою чергу підпорядкований Мінагрополітики. Фахівці міністерства виявили, що компанія «Inmaris Perestroika Sailing Maritime Service GmbH» працює з «Херсонесом» з 1990 року, фактично з першого дня його виходу у відкрите море. В архівах КМТІ зберігається контракт, датований 31 травня 1995 року на право оренди на 1995 рік. Підписані раніше документи — взагалі відсутні. 26 листопада 1996 року між сторонами укладено контракт про спільну діяльність з експлуатації судна терміном до 30 листопада 2006 року. З часом до зазначеної угоди додаються ще вісім додаткових договорів, якими регулюються відносини сторін, у тому числі продовження терміну дії контракту аж до 31 грудня 2010 року. Треба зазначити, що додаткові угоди до контракту з органами управління майном, яким є Мінагрополітики, не погоджувалися, і повноважень на їх укладення керівники КМТІ не отримували. На порушення Цивільного кодексу України (глава 38) сторони не підбивали підсумків спільної роботи за кожен рік дії договору, не затверджувався кошторис витрат. Ніхто не аналізував ефективність використання парусника. Документи, які надавалися і до КМТІ, і до Департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України, на які посилається орендатор, не є угодами. Вони не завірені печатками та підписами німецької сторони, керівництвом КМТІ не погоджені, що є прямим порушенням вимог законодавства України до такого виду угод. На 2006 рік також не погоджено кошторис для судна, дані про ефективність його використання, план-графік руху тощо.
Характерно, що за умов контракту головним призначенням «Херсонеса» є проходження плавпрактики курсантами КМТІ. Такий план-графік сторонами контракту у визначеному порядку взагалі не узгоджений і до наказу Інституту про експлуатацію судна не внесений.
11 жовтня 1999 року КМТІ та три німецькі компанії, які, між іншим, розташовуються за однією адресою, укладають чотирьохсторонній договір, яким намагаються у принципі змінити умови використання судна. Як свідчать документи, німецька сторона мала намір подарувати КМТІ 1,1 мільйона німецьких марок, але чомусь так сталося, що ця сума тепер зарахована до боргу інституту. Загадок, як вважає прес-служба Мінагрополітики, яка повідомила «Дню» про цю скандальну історію, стільки, що їх, схоже, вистачить не на одну кримінальну справу. Ось чому міністр аграрної політики заборонив вихід судна у море. Хто може гарантувати, що на Мальті, куди воно мало прямувати, його б не заарештували за борги, як уже не раз бувало з морськими та повітряними суднами нашої країни?.. Схоже, саме до цього, як свідчать документи, і йшлося. Питання лише в тому, чому українські можновладці лиш тепер дізналися про таку загрозу?
