Ходу немає

Міністерство інфраструктури має відстежувати рух суден, які спочатку заходять до кримських портів, а потім — до портів континентальної України, нагадав нещодавно чиновникам прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. «Це порушення міжнародного права, і за це їх треба штрафувати», — підкреслив він. Стежити за пересуванням того чи іншого судна в режимі on-line дозволяють глобальні комп’ютерні програмні комплекси, що відображують сигнали передавачів АІС (автоматизована ідентифікаційна система) кожного судна. Її зобов’язані використовувати всі пасажирські судна, судна водотоннажністю понад 300 регістрових тонн, що здійснюють міжнародні рейси, й судна водотоннажністю понад 500 регістрових тонн, що не здійснюють міжнародні рейси.

Нагадаємо, що оскільки після анексії Криму українська влада не стала складати офіційний «чорний список» суден, що відвідали кримські порти, оперативно відстежувати їх почав громадський рух «Майдан закордонних справ» та Black Sea News. Перший зведений «чорний список» вони опублікували ще 7 липня 2014 року, а 10 липня цього року з’явилися дані за більш ніж рік моніторингу. За їхніми підрахунками, з 27 березня минулого року (коли Генасамблея ООН не визнала зміну статусу Криму) до портів півострову заходили 216 торговельних суден з 16 країн, включаючи РФ та Україну. Найбільше зафіксовано російських суден-порушників (101 судно або 46,75% від загальної кількості порушників), на  другому місці — Туреччина (52 судна або 24,14%), і замикає трійку Греція (28 суден або 13,0%). Судна цих країн загальною кількістю 181 становлять 83,8% від загальної кількості суден-порушників.

Як повідомляє Black Sea News, подібна копітка робота приносить свої плоди, адже назви суден стають відомі у відповідних колах. Тепер судновласники, фрахтувальники й оператори суден, морські брокери відмовляються укладати контракти й фрахтувати судна на кримські порти, обумовлюючи це в контрактах, крюїнгові компанії не набирають екіпажі для суден, які збираються працювати на порти анексованого півострова, страхові компанії відмовляються страхувати такі судна.  Адміністрації портів ретельно перевіряють суднові журнали, адміністрації прапорів розсилають попереджувальні листи на адресу судновласників, чиї судна зареєстровані під відповідними прапорами.

Хоча й значно пізніше, але за порушників все-таки взялася й українська влада. Так, зокрема, було заарештовано рибальське судно «Черемош», яке 30 січня встало на рейд Бердянського морського порту. Раніше воно вийшло з Керчі до берегів Абхазії, після чого капітан оформив документи на відхід до Бердянська в порту Сухумі. Повідомлялося, що за порушення порядку в’їзду-виїзду з території Криму кожного члена екіпажу було оштрафовано на 1700 гривень. У березні в Херсонському морському торговельному порту за захід 2014 року до порту Севастополя «з метою заподіяння шкоди інтересам держави» було заарештовано судно Kanton під прапором Тувалу. Генпрокуратура повідомляла, що слідчі отримали докази здійснення капітаном судна, який є громадянином Туреччини, злочину, передбаченого статтею «Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави».

У свою чергу Державна прикордонна служба України повідомляє, що вона з успіхом відстежує судна, які могли заходити до портів на тимчасово окупованій території. Нещодавно катер Одеської морської охорони виявив за межею територіального моря України буксир «Аліот» (прапор Беліз), якій періодично вимикав прилади ідентифікації суден на досить тривалий час. Із суднової документації з’ясувалося, що в червні судно заходило до закритого порту Керчі. Прикордонники зафіксували всі факти й передали їх до Херсонського прикордонного загону та адміністрації найближчого порту Очаків «для ухвалення правового рішення».

Фахівці прогнозують, що з часом на порушників чекає і жорсткіше покарання. У цьому, зокрема, впевнений головний редактор російського «Морского бюлетеня» Войтенко Михайло. Під час Форуму щодо ризиків кримського судноплавства, який проходив нещодавно в Санкт-Петербургу, він сказав учасникам, що декількома затриманнями суден в українських портах справа не обмежиться. «Потенційно судна можна заарештовувати або затримувати не лише в Україні, але й у всіх країнах ЄС. Визначення санкцій ЄС це цілком допускає, якщо не вимагає. Україна за цю справу візьметься, добре, що жодних особливих витрат вона не вимагає. Судна компанії-порушника можуть затримати в будь-якому європейському порту. Зовсім необов’язковими є покарання і вирок суду — самого факту простою буде достатньо. Це вже фінансове покарання, а якщо при цьому зірветься фрахт, то й украй болісне», — сказав авторитетний російський експерт.

Російські чиновники прагнуть прикрасити ситуацію, що склалася, й ризики, але переважно їхні аргументи досить непереконливі. Яскравий приклад — вислів заступника голови комітету Держдуми з міжнародних справ Леоніда Калашникова про затримання суховантажа Kanton. Мовляв, турецька сторона може почати затримувати й судна, що заходять до портів Північного Кіпру, який не визнаний ніким, окрім Туреччини. Хоча якраз до цих портів прямісінько йдуть із Севастопольського судна, завантажені зерном. «Горлечко від пляшки» знаходиться в Туреччини, а не в України і навіть не в Росії. І в цьому сенсі ми маємо завжди рахуватися з Туреччиною як з тими, хто взагалі-то замикає Чорне море. І якщо справа дійде до недружніх дій, то вона може це горлечко закоркувати, незважаючи на всі угоди, котрі підписувала», — прокоментував Калашников газеті «Взгляд». Якщо сприйняти слова російського депутата буквально, то виходить, що як Україна, так й інші країни мають закривати очі на правопорушення — щоб не дратувати Туреччину. При тому, що сама Туреччина, принаймні офіційно, підтримує територіальну цілісність України. А суховантаж Kanton зареєстровано навіть не під турецьким прапором, навіть якщо судновласник насправді — турок. До речі, турецькі власники нерідко прагнуть «заплутати сліди». Як, власне, й інші судновласники, яким доведеться й надалі працювати на міжнародному ринку, а не лише заходити до російських портів або ж до портів анексованого Криму.

Щоб збільшити флот, що забезпечує півострів вантажами, і не лише для цього, російська сторона йде на незаконну перереєстрацію плавзасобів, які належать Україні. Так, журнал «Порты Украины» отримав у розпорядження копії документів про зміну прапора й права власності на українське судно. Воно вноситься до російського реєстру, йому видають документи на право плавання під російським прапором. «Документ підписано посадовою особою, що очолює капітанію порту, що само по собі перетворює його на «фільчину грамоту», незважаючи на зовнішню відповідність сертифікату стандартам International Maritime Organization. Виходить, адміністрація прапора Росії уповноважила капітанію Севастополя видавати подібні документи», — відзначає спеціалізоване видання. Йдеться про кримський портофлот, судна «Чорноморнафтогазу» тощо. Відтак в українських чиновників з’являється ще одна можливість (навіть необхідність) відреагувати відповідно:  звернути увагу міжнародних організацій на незаконність видачі російського прапора, звернутися до IMO.