Хто має компенсувати українцям дорогу іпотеку?

Президент заветував і відправив на доопрацювання законопроект №1610 про заборону на відчуження житла, яке перебуває в заставі за валютні кредити. Народні депутати підтримали цей документ 28 грудня, аби не дозволити банкам силоміць виселяти людей за невиплати валютних кредитів (іпотечних).

Проблему неплатежів спровокувала різка девальвація гривні, яка зробила непосильною для багатьох українців сплату нових сум за кредити. Відтак, вже з літа позичальники просять владу допомогти їм спільно з банками вирішити це питання.

«Вирішення проблем позичальників не може ставити під загрозу інтереси вкладників банків, які мають однакові права з позичальниками», — заявивли  в прес-службі гаранта, пояснюючи причини  вето.

НБУ також виступає проти такого мораторію. Мовляв, якщо він запрацює, то будуть великі збитки у банківській системі, які можуть породити подальший відтік депозитів населення. Натомість регулятор пообіцяв дати своє бачення вирішення проблеми. За словами першого заступника голови НБУ Олександра Писарука, наразі розробляється документ про оподаткування  операцій з  конвертацією валютних кредитів і після відміни вищезгаданого мораторію все це в купі стане основою для виконання положень Меморандуму про реструктуризацію валютних кредитів. Раніше вкладники вимагали  від НБУ, аби в документі записали пункт про перерахунок споживчих кредитів за курсом 7,99 гривні за долар. Але чи вирішить це проблему? Навряд. Адже мораторій — це наміри про вирішення проблеми. Поставити крапку в валютних кредитах і депозитах може тільки законопроект. Про зауваження до ветованого та про побажання до нового «валютного» законопроекту «День» запитав фінансового аналітика Еріка НАЙМАНА:

— Взаємини між банками, вкладниками і позичальниками повинні бути збалансованими. Прийнятий депутатами закон виводив з цієї рівноваги, наносячи  удар в першу чергу по вкладниках. Саме вони у разі його підписання Порошенком мали б доплатити людям, які взяли у банку валютні кредити. Це — не правильно. Як має бути? Оскілки держава України винна у значній девальвації гривні, то вона повинна закласти в бюджеті гроші на часткову компенсацію суми кредиту валютним позичальникам. Але давати цю пільгу потрібно тільки позичальникам, які придбавали  квартири у особисте користування, і фактично там проживають. Під цю категорію потрапить не більше 20 тисяч осіб. Бюджет має компенсувати іпотечним позичальникам 30—50% суми кредиту. Для державної казни це не такі вже й значні кошти, але напруженість з ринку вони допомогли б зняти. Це слід враховувати, доробляючи законопроект про валютні кредити.