Хто захистить підприємців?

Як почуває себе сьогодні підприємницький сектор та як він реагує на такі економічні реалії, як корекція офіційного курсу національної валюти, висока інфляція, податкові новації? Про це «Дню» розповідав голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Костянтин ВАЩЕНКО.

— Чи не найболючіша сьогодні для бізнесу проблема — це орендні відносини. Загальна практика в нас така, що орендні договори укладаються з місцевими органами влади на рік, а після закінчення терміну їх потрібно переукладати, але на конкурсних засадах. Виникає проблема: малий бізнес не може робити капітальні вкладення у приміщення через те, що не впевнений у продовженні орендного договору. Адже закон про бюджет передбачає тільки конкурсні засади. Така практика, безумовно, правильна, але в дійсності малому підприємцю важко конкурувати з бутиком або казино, які можуть запропонує за оренду вищу ціну. Ми пропонуватимемо уряду внести норму, яка при проведенні конкурсу визначатиме пріоритет тих, хто вже орендує приміщення. Готуємо й інші пропозиції, які враховуватимуть інтереси малого бізнесу. Наприклад, нині передбачається встановити стави плати за використання поверхневих вод. Це питання стосується підприємств, які виробляють мінеральні води, дитяче харчування, безалкогольні напої. Якщо не відмінити цю норму, то вітчизняна продукція дорожчатиме. Враховуючи ж вступ країни до СОТ, конкурентнішими на українському ринку виявляться аналогічні імпортні товари.

Отже, ми ставимо питання, щоб закон про бюджет не був регуляторним актом. Він повинен затверджувати видатки і надходження до держбюджету та не містити податкових норм.

— Які ще законопроекти для покращення життя бізнесу ви лобіюватимете в парламенті найближчим часом?

— На засіданні профільного комітету вже розглянуто і скоро з’явиться в парламенті законопроект «Про внесення змін до деяких законів щодо ліцензування». Він повинен уніфікувати стосунки всіх органів ліцензування та підприємців щодо контролю за дотриманням ліцензійних умов. Проблема в тому, що багато видів ліцензування регулюються не лише базовим законом, але й спеціальним законодавством. Комітет виступає за те, щоб, зберігши цю специфіку, розробити єдиний порядок видачі ліцензій та всіх ліцензійних процедур. Друга частина закону стосується скорочення деяких видів ліцензування, а третя передбачає запровадження нового принципу ліцензування. Згідно з ним ліцензія може вводитися лише за умови відсутності іншого державного механізму регулювання. Ця новація дозволить скоротити необґрунтовану появу нових видів ліцензій, адже кожний зайвий дозвіл — додаткове навантаження на бізнес.

Але найбільшим нашим «подарунком» для бізнесу є комплексний антирейдерський законопроект, розроблений нами спільно з Державною комісією з фондового ринку та цінних паперів і Мінфіном. Він незабаром надійде до парламенту. Ще одна законодавча ініціатива пов’язана із внесенням змін до закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», якою ми хочемо уточнити, що ж належить до дозвільних документів та які принципи їх надання. А іншим законопроектом затвердимо виключний перелік дозвільних документів. У разі прийняття документу парламентом, ніхто на місцях не зможе видавати нові дозволи без змін до цього закону .

— Збільшення Нацбанком облікової ставки до 12% річних означає автоматичне зменшення кількості підприємців, які можуть розраховувати на державну допомогу з погашення відсотків по кредитах. Чи говорили ви з Мінфіном про необхідність збільшувати річну суму фінансування на такі цілі?

— Так, ми провадимо такі переговори. Держкомпідприємництво пропонуватиме Мінфіну збільшити розмір річного фінансування державної програми з кредитування підприємців на 7—8 млн. гривень.

— Як ви оцінюєте вплив на підприємців іншого нацбанківського кроку — ревальвації гривні?

— Це питання не в нашій безпосередній компетенції. Але, виходячи з тієї інформації, яку отримуємо сьогодні, зрозуміло, що коливання гривні позначиться негативно на діяльності підприємств. І позначиться не стільки сама зміна валютного курсу, як її наслідки, наприклад, зменшення доступу до кредитних ресурсів. Очевидно, що будь-який бізнес зацікавлений у стабільності курсу. Тому будь-які курсові коливання негативно позначаються на його діяльності. Якщо говорити загалом, то експортери програють, а імпортери виграють. Хоча виграють умовно, бо на ринку країни конкурентними стають імпортні товари. Відповідно, зарплату отримуватимуть не наші громадяни, і прибутки отримуватимуть не наші підприємства — це охолоджує економіку.

— У парламентському комітеті з питань податкової та митної політики розробляється законопроект «Про використання звичайних цін при здійсненні податкового контролю». Чи справді він покращить стосунки контролерів і бізнесу?

— Ми підтримуємо таку ініціативу, бо це загальносвітова практика. Інтереси підприємців захищаються таким чином, що їм зрозумілі критерії оцінювання, і самі підстави для контролю стають очевиднішими. Закон дисциплінуватиме і бізнес, і податкових контролерів.

— Але ж бізнес далеко не у всьому згодний з передбаченими в документі чотирма методами контролю?

— Це вже інше питання. Саму ідею ми підтримуємо, але за змістом законопроекту, звичайно, є зауваження.

— Чого вони стосуються, конкретизуйте, будь ласка?

— Мета закону — зробити все максимально прозорим і зрозумілим. Питання щодо методики обчислення звичайних цін або можливості подвійного тлумачення деяких норми будемо узгоджувати з податковою на етапі доопрацювання.

— ДПАУ розробила документ, у разі затвердження якого підприємцям слід готуватися до збільшення термінів проведення планових і позапланових перевірок. Ваша позиція.

— Рік тому було прийнято закон «Про засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності». Він встановлює єдині принципи, процедури і підходи здійснення перевірок для всіх контролюючих органів, і для податківців теж. Так сталося, що з самого початку позиція податкової та Міністерства фінансів була категоричною в тому плані, що вони не можуть виконувати норми цього закону. Все вилилося в те, що законом про держбюджет на цей рік податкову вилучили з- під дії закону. Ми розуміємо, що податковий контроль специфічний і в наших з ними переговорах готові погодитися, що прямо під сферу дії закону ДПА може й не підпадати, але тоді комітет наполягатиме, щоб податківці змінили власні інструкції, яким вони керуються сьогодні, відповідно до тих принципів і норм, які закладені в законі про перевірки. Йдеться про те, що не можна безпідставно продовжувати перевірку, що для позапланової перевірки повинні бути чітко визначені підстави. Якщо податкова дотримуватиметься цих принципів, ми готові врахувати її специфіку стосовно великого бізнесу і часові рамки перевірок розширити. Але це має бути не дев’яносто і не сто днів, а розумний термін, про який, гадаю, домовимось. Можливо, це буде 60 днів. Два місяці — це максимум для перевірок великих підприємств. Хочу наголосити, що стосуватися це повинно великих підприємств, а не якоїсь майстерні, чи крамниці. Крім того, для збільшення терміну перевірки мають бути чіткі агрументи.

— Які саме?

— Наприклад, розгалужена інфраструктура, обсяг виручки, можливо, позиція на ринку, якщо це монополіст, кількість працюючих...А для перевірки малих підприємств десяти днів, відведених названим законом, абсолютно достатньо.

— Чи не скаржиться бізнес на збільшення податкового тиску на фоні таких ініціатив. А також урядового наміру збільшити податкові надходження до бюджету в 2—2,5 раза?

— Це питання має концептуальне значення. Часто потрапляємо в ситуацію, коли уряд говорить, що потрібно лібералізувати стосунки з бізнесом, а з іншого боку він вимагає збільшувати податкові надходження. Часто ці речі не співпадають. Саме проведення реальних реформ. Спрямованих на спрощення дозвільної системи, ліцензування, регуляторної реформи, про які я згадував, мало б забезпечити зростання кількості підприємців і, відповідно, збільшення податкових надходжень. Якщо просто з фіскальної точки зору до цього підходити і почати знову збирати податки наперед (що також в окремих випадках спостерігаємо), то нічого доброго не буде. Завдання уряду полягає у створенні ефективних умов для розвитку підприємництва, і тоді розширюватиметься база оподаткування, податки будуть наслідком підвищення підприємницької активності громадян.

— То бізнес скаржиться?

— Скарги до нас надходять постійно. Що стосується податкових перевірок і сплати податків наперед, то сьогодні не можемо говорити, що це система або політика. Скоріше — це результат того, що якась районна податкова чи інша інспекція, маючи завдання з надходжень, шукає шляхи його виконання і часто досягає, просячи певне підприємство піти назустріч у сплаті податків. Якщо побачимо, що це стане тотальним підходом, тоді підійматимемо питання на найвищому рівні.

— На зібраннях у Держкомпідприємництві представники бізнесу постійно скаржаться на тиск з боку правоохоронних органів... Невже в нас все так погано в цьому напрямку?

— Офіційна позиція полягає у неможливості використання силових структур для рейдерських захоплень і ринкового перерозподілу. Реально такі випадки є, але потрібно говорити, що діють певні законодавчі рамки. Сьогодні одне з головних питань для Держкомпідприємництва — забезпечення контролю за дотриманням законодавства у сфері підприємництва усіма органами.