Кіпр убили... комуністи

Кіпр планує запровадити одноразовий податок на банківські заощадження. Це — одна з умов виділення йому 10 мільярдів євро на порятунок від країн єврозони і МВФ. Так, Єврогрупа вимагає від Кіпру обкласти разовим податком у 6,75% всі вклади до 100 тисяч євро і 9,9% — вклади понад цієї суми. Президент країни Нікос Анастасіадіс проводить термінові перемовини з кредиторами, щоб зменшити податок, адже така звістка вже викликала публічну хвилю обурення серед населення країни і негласне незадоволення бізнесу, який тримає на Кіпрі, за різними оцінками, до 80 мільярдів доларів!

Якщо податок таки введуть, то дану подію без перебільшення можна назвати фінансовою революцією. Кіпр тривалий час утримує звання офшору №1 у світі. В Україні ж кіпрські гроші залишаються ще й найпотужнішим джерелом інвестицій. 2012 року чистий приріст вкладень із цієї країни склав 3,92 мільярда доларів, або 95% усього обсягу приросту інвестицій.

Бути чи ні новому порядку в Кіпрі — остаточне слово має сказати парламент, який збирається на термінову сесію. А поки депутати готують рішення, влада Кіпру «закрила» банки до середи, повідомляє The New York Times.

Про наслідки для України та світу, які матиме ситуація на Кіпрі, «Дню» розповів власник консалтингової компанії Honest & Bright Ltd (спеціалізується на оподаткуванні в офшорних зонах) Ярослав ЛОМАКІН:

— Якщо на Кіпрі запровадять 10% податок на депозити, то Кіпру як фінансовому центру буде гаплик. Навряд чи хто з ним після цього захоче працювати. Бізнесмени відмовляються від кіпрського офшору і переводять гроші в інші країни.

Банківська система Кіпру — живий труп. Як це позначиться на інших економіках? З одного боку, інвестиції, які вже лежать на кіпрських рахунках, ніяких змін не зазнають. Інше питання — з депозитами чи розрахунками з поточними залишками коштів, тому головне завдання сьогодні — перерозподіл цього фінансового потоку по-новому.

— Чи має Україна шанс скористатися ситуацією і повернути заощадження своїх олігархів та бізнесменів додому? Що для цього треба зробити?

— Нічого. Гроші не будуть залишатися вдома, доки ними експропріюватиме «сім’я». Вони швидше за все тільки будуть перенаправлятися. Найгірше, якщо заощадження з Кіпру підуть в «тінь». Краще — якщо розійдуться по іншим юрисдикціям. Ситуація, при якій ми перетворюємося в поліцейську країну, тільки примножує поліцейських, але ніяк не покращує умови ведення бізнес.

— Про які «інші юрисдикції» йдеться?

— Українські капітали з Кіпру хлинуть насамперед в прибалтійські країни, бо це — найлегший шлях. Прибалти давно готові до прийому кіпрських грошей. Найбільш вірогідно, що новою фінансовою гаванню для українських капіталів стане Латвія. Другий напрямок — гонконгсько-сингапурські банки. Третій — стара Європа, зокрема, Австрія, де так полюбляють банківську таємницю.

— Як ви гадаєте, чому кіпрська влада йде на цей крок?

— Він не випадковий. Кіпрська влада добре розуміє, що це — колосальні фінансові втрати і руйнування іміджу країни. Це — не одномоментне рішення. Воно готувалося попереднім урядом комуністів, які мислили приблизно так: «Давайте заберемо награбоване і допоможемо самі собі». До такого кроку минулу владу підштовхували фінансові країни-донори, бо ситуація на Кіпрі не найкраща.

На мій погляд, запровадження додаткового податку — це спосіб вижити, який вигідний комуністами. Нова ж команда урядовців-капіталісти замислиться над тим, як це зробити красивіше. Можливо приживеться ідея, яку недавно озвучив російський президент Володимир Путін, що забирати гроші треба з відсоткового доходу, а не з усієї суми грошей на депозиті. Я сподіваюся, що нова урядова команда прислухається і прийме м’якший варіант, бо в інакшому випадку слід очікувати мініколапсу фінансової системи Кіпру, а це створює основи для дестабілізації європейської банківської системи. Адже Кіпр — це частина фінансової системи ЄС.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»

В Адміністрації Президента і Кабінеті Міністрів України поки що «вивчають ситуацію» з кіпрським податком. Тим часом ця ініціатива за вихідні буквально підірвала інтернет-простір і дістала низку оцінок від міжнародної спільноти.

Першим відреагував на можливе згортання фінансової «гавані» №1 у світі Президент Росії Володимир Путін. «Можливе запровадження на Кіпрі додаткового податку на банківські вклади було б несправедливим і небезпечним», — заявив він. Йому вторував російський прем’єр Дмитро Медведєв, який зазначив, що «намір кіпрської влади запровадити 10-процентний податок на вклади видається конфіскацією чужих грошей». Побоювання російських можновладців зрозуміла: за оцінкою Moody’s, банки Росії, що проводять операції із зареєстрованими на Кіпрі компаніями російського походження і кіпрськими банками, ризикують 43—53 мільярдами доларів!

Не забарилася й Німеччина. Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбль заявив, що він і МВФ надають перевагу збереженню гарантій депозитів на суму до 100 тисяч євро. Менш скромною в оцінках наслідків такого кроку була німецька газета Suddeutsche Zeitung: у відповідній статті розкритиковано рішення єврогрупи запровадити на Кіпрі податок на вклади як одну з неодмінних умов надання екстреного пакету допомоги у розмірі 10 мільярдів євро. Пропозиція європейських політиків врятувати кошти за рахунків вкладників кіпрських банків — як самих кіпріотів, так і іноземців, йдеться у статті видання, «стала останнім порушеним в ЄС табу». «Залучення простих вкладників є несправедливим і недалекоглядним. Тепер криза єврозони загрожує перейти в нову фазу», — вважає економічний оглядач німецького видання Керстін Гаммелін. Німеччина хотіла домогтися, щоб «ощадливі німці не рятували рахунків російських олігархів, які займаються відмиванням грошей», йдеться у статті. Насправді ж справа списання коштів з депозитів торкнеться цих олігархів лише опосередковано, пояснює автор. «Набагато болючішим для них стало б зобов’язання трансформувати значну частину вкладених ними коштів в акції кіпрських банків, що, зрештою, оздоровило б кіпрську економіку, але європейські чиновники злякалися такого сценарію... Замість того, щоб справді змусити розщедритися багатіїв, вони зобов’язали платити простих людей», — йдеться у статті.

Тим часом американський економіст Пол Кругман написав в The New York Times: «Це щось на кшталт того, якби європейці підняли неоновий знак з написом грецькою та італійською мовами: Настав час грабувати ваші банки!»

У Греції місцеві ЗМІ повідомляють, що розглядається можливість зниження ставки податку для невеличких по сумі депозитів при збереженні загальної суми прибутку від податку — 6 мільярдів євро. Член виконавчої ради Європейського Центрального банку Йорг Асмуссен вважає, що рішення про зменшення ставки податку для невеличких депозитів — у руках кіпрського уряду.

Ми­ко­ла СІ­РУК, «День