Кодекс уже є

В Україні триває обговорення проекту Податвового кодексу. Найбільшу дискусію у бізнес- середовищі викликає, звичайно, Податок на додану вартість. Більше того, розробники Кодексу запевняють, що оперативно реагують на отримані зауваження і доповнення. За словами виконувача обов’язків начальника відділу непрямих податків Мінфіну Галини Суменкової, від початкового варіанту ПК вже мало що залишилося. Але й при цьому розділ Кодексу, у якому йдеться про ПДВ, залишається в центрі дискусій.

Поширюються вони, зокрема, навіть на норму про необхідність заслужити право платника ПДВ. Багато підприємців бачить у цьому лише додаткові майбутні проблеми. Держслужбовці ж наполягають: її застосовуватимуть у випадку виявлення чітко прописаних порушень.

Облюбовану податківцями новелу про електронну звітність заступник голови державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Ольга Сахненко вважає «фінансово обтяжливою для сільських регіонів», де забезпечити ці наполеонівські плани «просто фізично не можливо». Вона взагалі пропонує переглянути доцільність існування податкової накладної. Адже, на її думку, на початковому етапі документ мав зовсім інше призначення. Сьогодні ж він набув суто фіскальної мети, переконана вона. Тільки за те, що хтось виписав податкову накладну з якоюсь помилкою, санкції сплачує підприємець. «Чи є доцільність у їх існуванні, чи краще вдосконалити первинну звітність та облік, щоб не було подвійного документообороту в одному і тому ж податку?» — запитує Сахненко в ході дискусії з податківцями. Натомість представник Мінфіну впевнена, що цей документ слід зберегти майже без змін.

Найголовнішим критиком ПК виступає секретаріат Президента. «Ми вважаємо, що сьогодні проект Податкового кодексу не готовий до подання у парламент», — говорить керівник головної служби соціально- економічного розвитку секретаріату Володимир Матвійчук. На його думку, потрібно роз’єднати функції з адміністрування (збору) ПДВ і роз’яснення спірних питань. «Ми вважаємо, що потрібно передати цю функцію Мінфіну», — говорить він, натякаючи на те, що податкова водночас виступає і збирачем податків, і суддею, що має право тлумачити відповідні закони.

Крім того, переконаний Матвійчук, «навіть на державному рівні не зрозуміло, що ж відбувається з виконанням держбюджету, чи є якісь проблеми у держави щодо цього», — говорить він. Він пропонує включити до Кодексу норму, що забов’язує податківців щомісячно звітувати з цього питання. Якщо ж цю пропозицію розробниками не буде враховано, то, як пообіцяв Матвійчук, главі держави порекомендують не підписувати Кодексу.

Щоправда, таку позицію директор українсько-німецького інвестиційного підприємства «Фава-Технікс» Юрій Майборода називає гальмуванням справи. «Такий документ ніколи не буде досконалим, але за відсутності Податкового кодексу ми втрачаємо мільйони доларів», — говорить він і додає, що іноземні інвестори за таких умов ідуть до інших країн зi своїми коштами. То хто від цього виграє?

«Я прочитав весь проект кодексу, і для нашого комбінату не знайшов жодного плюса, а от мінусів нарахував багато. Я думаю, що нові норми передбачають ще більше вимивання оборотних коштів у металургів», — говорить фінансовий директор меткомбінату ім. Ілліча Олександр Чако. Металурги мають всі шанси зіткнутися із затримками у виробничих процесах та при транспортуванні продукції на експорт саме через нечіткість пунктів про повернення ПДВ, переконаний він.

Однак чимало новацій Кодексу сприймаються схвально. Зокрема, висловлювалася думка про те, що передбачене збільшення терміну відшкодування ПДВ на загальних підставах з 40 днів до 12 місяців дасть змогу уникнути включення до заявок на відшкодування сум, за якими на той момент платником не було створено додаткової вартості придбаних товарів чи послуг.

Плюсом для аграріїв можна вважати запропоновану Мінфіном балансуючу ставку ПДВ (11—12%). «За нашими розрахунками, вона покриває вхідну вартість при купiвлі мінеральних добрив тощо, не збільшуючи при цьому вихідну вартість сільгосппродукції», — пояснює Суменкова, і учасники дискусії їй не заперечують.

Крапку у дискусії намагався поставити заступник міністра фінансів Сергій Рибак. «Не важливо, хто поставить свій підпис на стінах рейхстагу, головне, щоб ми всі перемогли. Важливо, щоб ми скоріше прийняли Кодекс, який полiпшить роботу бізнесу в країні і одразу ж позитивно позначиться на економіці», — підсумовує він.

Безперечно, Податковий кодекс потрібний державі. І що швидше країна його отримає, то краще. Але тут є одне маленьке «але»: цей документ зможе працювати на економіку тільки за умови чітко виписаних норм, які створюють єдині та чесні правила гри для всіх... Над цим ще, здається, є час попрацювати.