Коли буде дана «відмашка» продавати
Питання, знімати чи ні мораторій на продаж сільськогосподарських земель, а якщо так, то коли, — для українців уже стали майже риторичними. Тобто без відповіді. Адже вкотре формування повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення відкладається на невизначений термін. Народні депутати, як відомо, без зайвих розмов та шуму продовжили дію мораторію на 2009 рік. Хоча ще декілька років тому лунали заяви, що 2008 рік — це останній термін, до якого буде сформована вся необхідна законодавча та регуляторна база, що потрібна для впровадження ринку землі. І де тепер гарантія, що мораторій не продовжуватимуть отак щороку?
Задавшись питанням зняття мораторію, нинішній міністр оборони України Юрій Єхануров ще напередодні формування другої «помаранчевої» коаліції доречно зауважив, що не знає, коли буде знято мораторій по даті, проте може сказати по ситуації: його скасують, коли люди, що зараз зосереджують земельні ресурси в своїх руках, сконцентрують їх усі... «От коли буде дана «відмашка», тоді одразу й скасують мораторій. Щоб у тих, хто землю скупив і без відповідного ринку, її можна було купити. Набагато дорожче, звичайно», — зазначив Єхануров.
Тепер же, якщо слідувати за логікою Єханурова, через фінансово-економічну кризу в тих людей, що «зосереджують земельні ресурси в своїх руках», дещо сутужно стало з коштами, тож до «відмашки» ще треба почекати — поки в них справи не покращаться...
Тим часом публічні противники заборони на купівлю-продаж сільськогосподарської землі лякають Україну втраченими можливостями й тяжкими наслідками такої неквапливості у вирішенні земельних питань. До них потроху підтягуються й народні маси, що мають бажання продати свій пай, проте не можуть це зробити в законний спосіб. Тема вкотре набуває резонансу. Тим паче, що в суспільстві чимало тих, хто вбачає загрозу і в самому ринку землі. Мовляв, через можливість масового скуповування української землі іноземними компаніями її купівля-продаж — загроза національній безпеці. Проте ще дуже й дуже багато таких, хто поняття не має: треба дозволити торгувати землею, чи ні.
Допомогти тим, хто ще не визначився, публічним обговоренням із профільними експертами й почати формувати таким чином національну думку з цього питання вирішили у Фонді «Ефективне Управління» в партнерстві з британською Intelligence Squared. Вони зініціювали проведення публічних дебатів на теми розвитку економіки та бізнесу. На думку організаторів, саме форма публічних дебатів допоможе українському суспільству заглибитись у суть проблем, вислухати всі точки зору й завдяки цьому сформувати власну думку.
Перша тема таких публічних дебатів — «Ринок сільськогосподарських земель потрібен Україні вже сьогодні». Профільних експертів-спікерів та аудиторію нещодавно зібрали в стилі так званого Оксфордського клубу. Тобто поділили спікерів порівну за їхніми позиціями: «за» чи «проти». А доволі чисельну й різнокласову аудиторію, яка, до речі, має активно брати участь у обговоренні теми, попросили проголосувати «так», «ні», «не знаю» до й після дебатів, щоб наочно продемонструвати, наскільки змінилася думка присутніх під впливом почутих аргументів.
Перед дебатами аудиторія проголосувала наступним чином: «за» — 58%, «проти» — 33%, «не знаю» — 9%. Після обѓрунтованих аргументів спікерів та обговорення в залі «громадська думка» не надто змінилася, хіба що дехто, хто був за негайне зняття мораторію, передумав. Противників ринку землі вже сьогодні — після другого голосування — навпаки, побільшало. «За» — 53%, «проти» — 39%, «не знаю» — 8%.
Хоча, якщо проаналізувати як самі дебати, так і їхню тему, то в очі одразу впадає деяка невідповідність. Зокрема, замість того, щоб поставити запитання: коли потрібно запроваджувати ринок землі, або чи потрібен він узагалі, організатори (свідомо чи ні) акцентували увагу саме на слові «сьогодні». Тому так звані противники дебатів насправді були за ринок і проти мораторію лише не сьогодні. Через це справжньої «лінії фронту» серед експертів не вийшло...
Усі спікери дебатів виступили однозначно за повноцінний ринок сільськогосподарських земель. Лише одні казали, що впроваджувати його потрібно негайно, інші зауважували, що без досконалих законів та відпрацьованих процедур цього робити не варто. Тим паче — в світі економічна криза, ціна на будь-які активи падає, тож продавати такий перспективний товар у такий момент є просто економічно неграмотно.
Хоча практичних результатів дебати не мають, але, на думку їхніх організаторів та учасників, публічне обговорення таких проблем має допомогти сформувати свою позицію як окремо взятим громадянам, так і суспільству в цілому. А це, можливо, допоможе не допустити вирішення проблем виключно в чиновницьких кабінетах...
АРГУМЕНТИ «ЗА»
Аркадій КОРНАЦЬКИЙ, голова громадської організації «Селянський фронт», засновник та голова ради директорів великої агрофірми:
— Хоч я не Галілей, але хочу підкреслити: земля «оберталася», «обертається» і буде «обертатися»! Ринок насправді давно вже є... Було навіть два його періоди: легітимний та чорний. Легітимний — коли можна було набувати прав на землю сільськогосподарського призначення без жодних юридичних обмежень. Коли ж у січні 2001 року заборонили купувати та продавати землю, розпочався тіньовий етап ринку. Взагалі мораторій за своєю суттю — антиконституційний! Та й неефективний... Адже ринок як працював, так і працює, хоч і напівлегітимно... На даний час близько третини, а то й більше, української землі сільськогосподарського призначення вже змінили свого власника. Тобто мораторій не перешкоджає комерційному «обертанню», мораторій неефективний. Ідеальних законів теж не існує. Вони мають постійно вдосконалюватися. Якщо мораторій буде скасовано, я запевняю, що українське сільське господарство, а за ним і село, розцвіте! Якщо ж його скасують тільки частково — нічого кардинально не зміниться, ринок залишиться в тіні.
Андрій МАРТИН, докторант Національного університету біоресурсів і природокористування України:
— Існування мораторію є дуже великим злочином перед усім сільським господарством України! Земля — це вже приватна власність. Незважаючи на те, що існував мораторій, земля вже скуплена. Олігархи, де хотіли, це вже давно зробили... Коли є гроші, ніякі мораторії не працюють. Мораторієм захищаємо селян? Я не можу зрозуміти, як ми можемо когось захистити, заборонивши йому розпоряджатися його ж власністю? Давайте таким чином захистимо й таксистів! Давайте заборонимо їм продавати автомобілі. Тому що це їхнє основне знаряддя праці. Нехай таксисти пожиттєво їздять на своїх нинішніх авто! Це такий же підхід... Скупку земель, якою нас лякають, попередити насправді дуже просто. Є антимонопольне законодавство. І воно буде стосуватися й ринку землі. В умовах нинішньої кризи завданням номер один для нас має стати спрощення доступу до землі — як до ресурсу для бізнесу, як до ресурсу для людського розвитку... Мораторій треба знімати, це велике зло!
Володимир ЛАВРЕНЧУК, голова правління «Райффайзен Банку Аваль»:
— Фінансисти хочуть вкладати гроші в агарний сектор. Навіть коли з цими фінансами сутужно. Але для цього нема умов! Купівля-продаж землі все одно існує! Проте якою ціною: в законі написано, що іноземні громадяни не можуть володіти українською землею — і люди позбавляються громадянства нашої держави, щоб продати землю... Це нормально?!
АРГУМЕНТИ «ПРОТИ»
Валерій ГЕЄЦЬ, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України:
— З таким ринком землі ми не потрібні Європі! Вона змусить нас це все змінити... Прибічники ринку землі в Україні «вже сьогодні» саме поняття ринку трактують зовсім інакше, аніж, скажімо, в Європі. Там виходять з того, що в землі є ще й соціальні функції. І принциповим аргументом є трудова зайнятість на цій землі. В Україні такі норми вже порушені... Більше того, на сьогодні 3% сільськогосподарської землі України контролюють іноземні компанії! Яскравий негативний приклад — Росія. Вона ввела офіційний ринок землі, проте від тіньового не позбавилася. Він був, є і розвивається завдяки тому, що введений із зовсім інших, принципово помилкових основ. І оскільки сьогодні в світі фінансово-економічна криза, багато країн розуміють загрозу насамперед для продовольчої безпеки й розпочали надзвичайно активну експансію на території з хорошими ѓрунтами. Вони хочуть взяти їх під контроль, щоб забезпечити продовольчу безпеку власних народів. І якщо ми зараз відкриємо ринок, перетворимося на країну третього світу...
Микола КОБЕЦЬ, старший експерт Аналітично-консультаційного центру Голубої Стрічки ПРООН:
— Ринок сільськогосподарських земель був потрібен Україні ще вчора! Треба чітко зрозуміти, що зняття мораторію не еквівалентно появі ринку сільськогосподарських земель. Та й сьогодні — не найкращий час для знаття цього мораторію. Усі гроші шукають ліквідні активи. А це, насамперед, земля. Проте в кризу, як і всі активи, земля теж дешевшає. Потенційний товар, за моїми підрахунками, 2009 року подешевшав на 15 мільярдів доларів! І подумайте, що буде, якщо навіть за нинішніми цінами подібний капітал хлине в країну. Нічим не забезпечені, ці гроші спричинять величезну інфляцію... Економічна криза — не час для зняття мораторію.
Леонід КОЗАЧЕНКО, президент ВГО «Українська аграрна конфедерація»:
— Сьогодні найбільшою проблемою є той хаос, який існує в органах, відповідальних за земельні питання! Приведу яскравий приклад мого родича... Приходить до мене й каже, що має акт на три з половиною гектари землі, але до нього прийшов якийсь дядько з точно таким актом, але ще й рішенням суду. Я спробував розібратися. Виявляється, це масова ситуація, коли на одну й ту ж саму ділянку є декілька актів. До речі, за 15 тисяч доларів вдалося взяти ще один акт на ту ділянку. З цією інформацією телефоную голові районної адміністрації, потім після кількох переадресацій — депутату обласної ради. Питаю: «Як це називається?» А він: «Ну, ви як маленький, я ж депутатом став, а це дорого коштує...»
