Коли низька інфляція уже не тішить

Глава Міністерства економічного розвитку та торгівлі Петро Порошенко зробив очікувану експертами заяву, яку в іншій ситуації можна було б вважати радісною. «На мій погляд, вона (інфляція) грудень до грудня не перевищить 4—5%», — сказав він журналістам, одночасно припустивши, що за два останні місяці цього року ціни все-таки зростуть. «Може, зараз, у листопаді, грудні якесь зростання інфляції». При цьому він зазначив, що, на його думку, зростання інфляції не допоможе, а тому й «не потрібне економіці».

Нагадаємо, що уряд прогнозував 2012 року прискорення інфляції до 7,9% й поки не переглянув цього прогнозу. За даними за десять місяців цього року практично стоять на місці й ціни вітчизняних виробників. Вони зросли всього на 1,8%. Не переглядали поки й такий бюджетоутворюючий показник, як зростання валового внутрішнього продукту. Порошенко з упевненістю стверджує, що він буде нижчим за передбачені у бюджеті 3,9%.

Експерти називають точнішу цифру. На думку головного економіста Dragon Capital Олени Белан, зростання ВВП України за підсумками 2012 року уповільниться до 0%. «Ми чекаємо, що зростання реального ВВП залишиться негативним і в четвертому кварталі 2012 року зважаючи на все ще слабкий зовнішній попит і подальші негативні наслідки зниження урожаю». Експерт прогнозує, що на тлі очікуваного уповільнення внутрішнього попиту 2013 року зростання українського ВВП може підтримати лише відновлення й нарощування експорту. Рейтингове агентство Fitch ставить 2012 року для України планку в 0,5% зростання ВВП. У Європейського банку реконструкції та розвитку прогноз трохи оптимістичніший — 1%, хоча ще в травні банк передбачав Україні 2,5%. Але Порошенко звик звіряти годинник з Міжнародним валютним фондом, який 2013 року бачить зростання української економіки на 3,5%. Учора глава МЕРТ повторив цей прогноз.

Показники наступного року, швидше за все, цікавлять нинішній наш уряд здебільшого в плані побудови реального бюджету, оскільки всі бачать, що валютної виручки до країни надходить дедалі менше. Міністрам слід іще сьогодні показати й довести суспільству, що бюджет-2013 не може бути, як 2012 року, соціально орієнтованим. Як виглядає, саме цей напрямок характерний для останнього виступу прем’єр-міністра Миколи Азарова на засіданні Кабміну

«Поглиблення боргової кризи в низці європейських країн, тривала політична нестабільність у країнах Близького Сходу, уповільнення економічного зростання в країнах Південно-Східної Азії, — зазначав прем’єр, — істотно зменшили попит на український метал. При цьому ціни на окремі види металопродукції вже близькі до собівартості їх виробництва. Лише за жовтень ціни на арматуру, катанку, прокат і заготівку впали на 11—15%». Прем’єр також поскаржився, що Україна цього року змушена витрачати на закупівлю газу вдвічі більше коштів, ніж 2009-го — не 520 мільйонів дол., а близько мільярда доларів. «Таким чином, — підбив підсумок прем’єр, — ми опинилися в жорстких лещатах: несприятлива кон’юнктура на український експорт скорочує доходи країни, а несправедливо висока ціна на газ і стабільно високі ціни на нафту збільшують витрати». Чи знає Азаров, що робити? Схоже, в цих умовах уряд неабияк розгубився.

Учора уряд України затвердив план заходів щодо виконання програми розвитку внутрішнього виробництва. Він, за словами Порошенка, передбачає цілу низку кроків, які сьогодні мають забезпечити захист національного товаровиробника. Знову стара пісня на новий лад? Але задля справедливості не можна не відзначити й такий розумний захід, як розробка й схвалення Кабміном проекту Конвенції між урядом України й урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування й запобігання ухиленням від податків. Документ, як вважають в уряді, спрямований на ліквідацію одного з найбільших каналів офшорного витоку капіталів з України. Цікаво, а досі в уряді про це не знали? Як то кажуть, краще пізно, ніж ніколи?

Коментуючи потенціал цього документа, директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин сказав «Дню»: «На жаль, поки зарано говорити про ефект від цього документа. Ми вже знаємо багато законопроектів, які під час обговорення та ухвалення в парламенті були змінені з точністю до навпаки. Я підозрюю, що уряд іще не вийшов з виборчої кампанії й продовжує строчити різного роду популістські документи, сипати обіцянками, які нічим не закінчаться, але мають свідчити про інституційні зміни в Україні. Отже, за всіх позитивних можливостей і очікувань, поки рано говорити про якусь результативність. Якби такий документ був остаточно ухвалений у сьогоднішньому його вигляді, то це було б добре. Тому що Кіпр сьогодні основний наш інвестор (усі знають, чиї і які гроші до нас надходять), і українські фінансові потоки так чи інакше проходять через цей острів, а кіпрські акціонери тримають там пакети акцій багатьох українських компаній. І така конвенція могла б сприяти тому, що ситуація в економіці проясниться й навіть, можливо, дещо покращиться. Можна було б отримати деякі додаткові надходження до бюджету. Але я не переконаний, що сьогодні про це можна говорити повною мірою...»