Коли тепло – не по кишені...

«Комуналка» зростає, а кількість отримувачів субсидій — навпаки, зменшується! Торік допомогу на сплату комуналки отримало на чверть менше людей, аніж 2017-го. А середній розмір субсидії на одну сім’ю, згідно зі статистикою, за рік зменшився майже на третину — до 713 грн. Тоді як лише за опалення люди зазвичай платять у рази більше.

По кишенях українців ударили насамперед ціни за газ. Мало того, що перед самим опалювальним сезоном тариф зріс до 8,5 грн. за кубометр, так ще й спричинив здорожчання опалення, гарячої води та решти комуналки. В середньому суми платіжок зросли на 18—22%, тобто на 1/5! На додачу облгази ще й змушують платити за старими, завищеними нормами споживання людей без лічильників.

«Норма 3,3 кубометра на одну особу стає 9,8, і споживачі за це мають платити, що також відразу буде провокувати певну хвилю неплатежів, тому що споживачі не довіряють таким новим платіжкам, які виростають одразу втричі!» — вважає голова Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг Андрій ГЕРУС.

Як наслідок, посеред опалювального сезону борги населення за комуналку сягнули рекорду — майже 50 млрд грн.

«Ціна цієї заборгованості — це весь газ, який іде на комунальні потреби за весь опалювальний період. От ціна питання! Це велика сума», — пояснює експерт з енергетики, голова спостережної ради Біоенергетичної асоціації України Володимир МАЙСТРИШИН.

Додатково заборгував ще й бізнес. Тож комунальна галузь — на межі колапсу, попереджають експерти.

«Сумарно по системі борги становлять близько 80 млрд грн. Це величезні борги. І я просто не уявляю, як вони можуть погаситися, — каже Андрій Герус. — Ми можемо в наступну осінь входити, що в нас не 22 міста буде без тепла на середину листопада, а 42 міста. Якщо далі будемо так само жити, то через рік це буде не 42, а 82 міста!»

Цієї зими уникнути масових відключень ще вдасться, прогнозують фахівці. А от підготовка до наступної може стати найскладнішою в новітній історії країни. Адже до існуючих боргів можуть додатися нові зростання тарифів. Зокрема на газ — до майже 10 грн за кубометр, а на електрику — потенційно вдвічі. Тож фахівці знову закликають подумати про способи зекономити: щонайменше утеплити житло і встановити лічильники. Саме на такі заходи і радять витрачати майбутні монетизовані субсидії.

«У нас є проблема високого споживання й, як наслідок, високих тарифів і рахунків. Нам треба знижувати споживання тепла. Тоді й рахунки будуть меншими», — пояснює виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав ПАВЛЮК.

А поки що Україна залишається заручником проїдених субсидій. «Сьогодні рівень субсидіантів — людей, які отримують субсидію, більше 50%. Від усіх, хто отримує послуги. Порівняно зі світом, ми — №1, — констатує Володимир Майстришин. — А якщо понад 5% населення не в змозі оплатити самостійно систему опалення, ця нація визнається енергетично бідною. Відповідно ми в 10 разів бідніша нація, в нас 50%».

Натомість, вважає фахівець, варто модернізувати вітчизняну енергетику та сферу ЖКГ. Наприклад, встановити економайзери на ТЕЦ та котельнях. Це спеціальні пристрої, які використовують тепло з димових труб станцій й знову переробляють його на енергію. Дим пропускають через водяний фільтр і відбирають з нього надлишкове тепло, яке повторно використовують для обігріву.

«Якщо б теплоту цього диму зібрати (це те, що робиться в усьому світі, зокрема в Прибалтиці), то можна було б тільки цим теплом, оцього диму, обігріти таке місто, як Обухів, де 100 тисяч населення. Уявіть, скільки ми тепла викидаємо!» — наводить приклад столичної ТЕЦ-6 Майстришин.

Так само викидають енергію й споживачі, провітрюючи власні квартири при так званому перетопі. Не маючи змоги зменшити температуру радіаторів, люди просто відкривають вікна, гріючи атмосферу. Хоча таке щедре провітрювання збільшує рахунок за опалення в середньому на 10%, кажуть фахівці.

Натомість ці зайві градуси можна було зекономити, скрутивши радіатори. Та у порівнянні з європейцями українці — аж занадто теплолюбні. Якщо на заході взимку температуру 16—17 градусів вважають цілком комфортною, то в нас уже скаржаться на холоднечу. У квартирах зазвичай — вище 18 градусів. А в старих радянських багатоповерхівках подекуди — понад 20. 

«Що багатіша нація, то холодніше в спальні. У тій же Британії, Німеччині — 17, 18 градусів. Оці 1 — 2 градуси є суттєвими для того, щоб заощаджувати!» — каже Майстришин.

Наприклад, торік під час акції «Прикрути», коли «Газпром» зупинив транзит газу нашою ГТС, українців закликали зменшити витрати палива на опалення, знизивши температуру повітря в оселях лише на 1 градус. У підсумку — за один день люди зменшили споживання газу на 14%! Так само українці можуть зменшити й власні витрати на комуналку.

«Навіть у будинках радянської забудови у разі комплексного підходу можна зекономити 50—60% від витрат на опалення. В деяких випадках — і до 70% витрат», — каже експерт з енергоефективності Антон КОВАЛИШИН.

Та задля такої економії потрібно спочатку утеплити стіни та поставити тепловий пункт, а на радіатори — спеціальні терморегулятори. Тоді їх можна буде справді прикрутити, і це відчутно зменшить рахунки. У нових будинках зробити це нескладно. А от у «хрущовках» від встановлення терморегулятора на окрему батарею ефекту не буде — доведеться витратитися на переобладнання системи опалення всього будинку. Тоді регулятор справді можна прикручувати. Утім, експерти радять не перестаратися й не знижувати температуру нижче 16 градусів. Інакше постраждає ремонт.

Сучасні технології дозволяють контролювати температуру на радіаторах навіть дистанційно — через інтернет. Подібні регулятори коштують від 2 тис. грн. Звичайні ж стартують від кількасот гривень. Та фахівці наголошують: до енергоефективності слід підходити комплексно. Якщо будинок не утеплений, суттєво зекономити на регуляторах не вдасться.