Коли закінчаться «договорняки»?

Ситуація із зняттям депутатської недоторканності з Сергія Клюєва та Сергія Мельничука — показова. Вона свідчить, що нікуди ми ще не ділися від «системи Кучми-Януковича». «Майже вся «постмайданна еліта» не складається, по суті, з нових осіб. Це ті ж самі колишні наші правителі, які звиклі до ігор без правил, ніхто не вважає негожим «кинути один одного», — сказав позафракційний народний депутат Борис Філатов в інтерв’ю obozrevatel.com.

Саме тому ми і маємо сьогодні такий результат із притягненням до відповідальності осіб попереднього політичного режиму за злочини на Євромайдані. А точніше їх відсутність. Учора регламентний комітет Верховної Ради з великими труднощами таки рекомендував голові парламенту Володимиру Гройсману внести на розгляд питання щодо зняття недоторканності з двох депутатів. Сьогодні з обох депутатів недоторканність зняли.

Проте епопея з перекиданням відповідальності щодо зняття недоторканності з Клюєва і Мельничука — це вже сигнал з минулого. Як все відбувалося? Опівдні спікер ВР Володимир Гройсман зібрав засідання Ради коаліції з цього питання. «Парламент має виконати частину своїх повноважень щодо розгляду питання й ухвалення рішення. І ні у кого — я на цьому наголошую — немає права затягувати цей процес», — сказав Гройсман.

Після недовготривалої наради було прийнято рішення передати подання для повторної перевірки Комітетом з питань регламенту та організації роботи ВРУ. Втім, в Комітеті відмовилися ще раз розглядати документ, оскільки переконані, що підстав для знаття депутатської недоторканості з Сергія Клюєва — більше, ніж достатньо. Натомість в.о. голови Комітету Павло Пинзеник самоусунувся від розгляду питання. За його словами, Володимир Гройсмав мав передати документ або на голосування, або назад на доопрацювання в Генпрокуратуру, але аж ніяк назад в Комітет.

Про це свідчить вся ця ситуація? «Я побачив дуже неприємні речі, — коментує «Дню» позафракційний народний депутат Віталій КУПРІЙ. — Нам показують цілі схеми з розкрадання держбюджету, але мене, як правника, непокоїть один факт: Клюєв робив це не сам, а залучав десятки та сотні людей. Та чи хоч одна людина з них зараз сидить за ґратами? Я вважаю, що прокуратура починає не з того. Потрібно було висунути підозру всім тим, хто брав участь у розкраданні, висунути звинувачення, передати справу до суду, обрати запобіжний захід, арештувати. І потім люди, які знаходяться під вартою, дали б свідчення проти організатора схеми. Це було б нормально і зрозуміло депутатам та регламентному комітету. За моєю інформацією, ГПУ не надала жодних доказів, тому йде гра в піддавки, адже за законом комітет зобов’язаний перевіряти обґрунтованість та законність. На місці генпрокурора я б розкрив всю схему, розслідував би всі обставини, притягнув до відповідальності всіх причетних і вже на останньому етапі, із беззаперечними доказами я б прийшов до депутатів у відповідний комітет із поданням про зняття недоторканності. Відбувається якась гра».

Але гра дуже небезпечна для нашої країни. Чому?

Як повідомили напередодні українські ЗМІ з посиланням на брюссельського кореспондента «Радіо Свобода» Рікарда Йозвяка, Євросоюз планує виключити з-під дії санкцій сина екс-президента Віктора Януковича, та ще трьох його соратників. «Санкції проти Табачника і Лукаш продовжені на один рік, проти Сергія Клюєва — на 4 місяці. Віктор Янукович-молодший вилучений зі списку», — написав у своєму Твіттері журналіст. Нагадаємо, що кінця тижня Євросоюз повинен прийняте чергове рішення про продовження санкцій колишнім українським чиновникам із оточення екс-президента Віктора Януковича.

«ІНТЕРПОЛУ НЕ ВИСТАЧИЛО ДОКАЗІВ»

Очевидно, Генпрокуратурі потрібно цього разу більше постаратися над представленням доказів злочинів осіб із санаційного списку. Адже попереднього разу, 6 березня Європейський союз зняв санкції з колишнього заступника глави АП Андрія Портнова, колишніх очільників СБУ Олександра Якименка та Ігоря Калініна, а також сина колишнього прем’єр-міністра — Олексія Азарова. Як свідчать факти, поки що забраної інформації навіть не вистачило, аби Інтерпол оголосив їх у розшук.

Як пояснив голова українського бюро Інтерполу Василь Неволя в інтерв’ю одному із вітчизняних ЗМІ, українське бюро отримувало завдання на проведення розшуку колишніх можновладців — екс-прем’єр-міністра Миколи Азарова, екс-генпрокурора Віктора Пшонки, екс-глави МВС Віталія Захарченка, екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Ратушняка та інших чиновників. «Ми направляли матеріали в юридичний офіс генерального секретаріату Інтерполу, вони тривалий час проводили експертизи і дійшли висновку, що оголошення в розшук всіх цих осіб, у тому числі і екс-командира спецроти «Беркута» Дмитра Садівника, з використанням каналів і механізмів Інтерполу буде суперечити правилам ст.3 статуту», — повідомив Неволя.

Він нагадав, що базовим основним принципом діяльності Інтерполу є дотримання принципу нейтралітету, тобто організації забороняється будь-яке втручання у справи, які мають політичний, військовий, расовий і релігійний характер. «Зіставляючи характер і зміст підозр, які висунуті всім екс-посадовцям у справах Майдану до положень ст. 3 і 2 статуту Інтерполу, експерти зробили висновок, що так чи інакше ці події пов’язані зі зміною політичної ситуації в країні», — пояснив він. Звісно, запевнив Неволя, Інтерпол розуміє всю важливість притягнення винуватців до відповідальності, але не може нічого вдіяти, якщо підстав називати ту чи іншу особу злочинцем йому не надали.

Водночас Неволя зазначив, що в українському бюро знають про місце перебування колишніх чиновників. «Переважно усі вони перебувають або в РФ або на тимчасово окупованій території України, яка перебуває під контролем Росії», — сказав він.

«ГПУ ХОЧЕ ПОЗБАВИТИ НЕДОТОРКАННОСТІ КОЛИШНІХ ЧИНОВНИКІВ»

Тому залишається питання до української влади: чому фактично за рік роботи Генпрокуратура так і не змогла довести злочинність дій Януковича та його соратників?

В самій Генпрокуратрі обіцяють довести всі справи до кінця. Як заявив начальник управління Генпрокуратури з розслідування корупційних злочинів Павло Жебрівський, виведенню активів Клюєва з країни «завадять». «На жаль, на сьогоднішній день прокуратура обмежена у своїх повноваженнях, бо насправді існує депутатська недоторканність і оголосити підозру ні пану Клюєву, ні іншим фігурантам, на кого внесено подання на зняття депутатської недоторканності, не може. Але в принципі, я думаю, що ми будемо працювати по їх майну, для того, щоб вони не змогли вивести це майно поки або Верховна Рада прийме рішення, чи Конституційний суд скасує депутатську недоторканність», — повідомив він.

«СИЛОВІ ВІДОМСТВА НЕ ПОВИННІ БРАТИ УЧАСТЬ У ПОЛІТИЧНИХ ІГРАХ»

«На скільки мені відомо, можливість зняття санкцій стосовно Віктора Януковича-молодшого, Олени Лукаш, Дмитра Табачника та Сергія Клюєва обговорюється в кулуарах ЄС і з вищими державними посадовцями України ще з березня. ЄС чітко дав зрозуміти, що у випадку відсутності оголошення про підозру стосовно них, санкції будуть зняті», — говорить виконавчий директор Центру протидії корупції (ЦПК) Дарина КАЛЕНЮК.

Відтак, вчора громадські активісти зібралися під стінами Верховної Ради, аби «стимулювати» депутатів зняти недоторканність із Сергія Клюєва. «Якщо ми хочемо повернути активи Сергія Клюєва із закордону та в Україні, то зробити це потрібно було ще вчора. Стосовно Віктора Януковича-молодшого, то є великий ризик, що санкції таки знімуть. Перша причина цьому — стосовно нього не було якихось ґрунтовних розслідувань та кримінальних проваджень (саме щодо злочинів, пов’язаних із розкраданням державного майна). Крім того, є сумніви щодо того, чи смерть Віктора Вікторовича не є імітацією. Така ситуація спонукала ЄС зняти санкції з нього», — говорить Дарина Каленюк.

Якщо з колишніх чиновників таки звільнять від санкцій, це означатиме, що Генпрокуратура не допрацьовує в розслідуванні щодо осіб, які зловживаючи своїм службовим становищем та розкрадали державне майно. «Все це говорить про те, що в Україні колапс правоохоронної системи. Нам потрібно повністю реструктуризувати та реформувати прокуратуру, дати час для створення Національно Антикорупційного бюро і Антикорупційної прокуратури. Політикам потрібно припинити впливати на правоохоронні органи. Керівництво прокуратури та інші силові відомства не повинні брати участь в різних політичних іграх та корупційних «оборудках». Нам потрібна незалежна та неупереджена правоохоронна система. На це, звичайно, підуть роки, але справи, про які ми говоримо (про Клюєва та Захарченка), є дуже показовими. Вони також говорять про те, що Генпрокуратура не може розслідувати очевидні речі. Справи хоч якось розслідуються виключно через тиск громадських активістів, медіа та ЄС», — додає виконавчий директор Центру протидії корупції.

«На мій погляд, щодо висунення звинувачень проти колишніх чиновників українська влада підходить аргументовано, тому що швидке збагачення державних службовців немає під собою законних підстав. Можна вважати, що ці кошти отриманні незаконним шляхом. Інше питання — яким саме чином українська влада доводить ці обставини, адже вона, фактично, ігнорує це доведення. Після звинувачення справа далі не розвивається», — старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав КРАВЕЦЬ. Він нагадує, що вже більше року немає майже жодного просування в справі Небесної Сотні та в звинуваченні колишніх державних службовців, які розкрадали державні кошти. «Все це означає, що Україна лише на папері намагається боротися з корупцією, а насправді будь-яких реальних кроків, щоб повернути вкрадені кошти в Україну, немає. Ніхто не шукає осіб, які звинувачені у цих злочинах», — говорить Ростислав Кравець.

«У нас в країні існує інститут заочного засудження — щодо будь-кого можна передати справу до суду та судити за його відсутності у залі, — підкреслює Віталій Купрій. — Можна ухвалити таке рішення, використати режим спеціальної конфіскації, і це буде обґрунтуванням для європейських країн не просто не знімати санкції, а й передати Україні заарештоване майно. А тут «договорняк» чистої води».